ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Втома »

Алексий Потапов
поезія * * * (либидо)


"Лишь осень лизнула украдкой -
И я раздражен языком,
Хоть с нежностью вычурно-сладкой,
А также с интимной знаком.

Но я не поэт, не прозаик.
Мне осень – сезон и квартал.
Либидо меня не бросает,
Но как от него я устал..."

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 15:14:04
Переглядів сторінки твору 8838
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 14:27:54 ]
Ви, як ніхто інший на цьому сайті, прекрасно розумієте КОГО я зараз мала на увазі і яку саме писанину...

"Что не запрещено - то разрешено" тут Ви праві ,але не треба ще забувати про елементарну етику...
У коментарях, все ж, треба коментувати, а не вести суперечку, яка не стосується ні автора, ні самого твору... Це не ринг!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 14:26:45 ]
Вітаю, Олексію! Дякую за толерантне сприйняття. Тішуся. По пунктах на Ваші зауваги. "Якось" тут схоже ліпше підходить, бо ЛГ знає, що пережити ТАКУ осінь треба власне йому, а от як - не знає (втомлений вже). Добре, що хоч літо минулося - от з ним (літом) і квити. До другої строфи - вбивати нікого не треба - "лошадь" на українській мові "кінь". Це Ви десь мали вивчати на курсах - і тоді з Боліваром (та й Пегасом) питання відпадає, "мужчини" все ж. А пародія написана якраз завдяки "красоте поэтического слова " Вашого оригінального вірша, привернув увагу цікавими образами і неймовірно правдоподібною життєвою ситуацією. Особливо два завершуючі рядки. Вдячний щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 21:17:22 ]
Понятно, Иваныч, все. Распухший язык - это символистика. Любят бабы наш язык, равно как и посмеиваются тоже. Потому что стервы. А они бывают разными. Мне пока что попадались хорошие.
А он (язык) - это великая сила. Потому что им владеть нужно и возможно. И тогда он вдвойне сила. Конечно же, как дополнение к таланту и тонусу. А он у нас здесь один - поэтический.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 22:54:01 ]
Файно, значить порозумілися, Олексію. Трохи твердження на рахунок "баб" дискусійне, але якщо такі "попадались" - то що поробиш, добре що хороші. А от з другою половиною коменту згоден повністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 12:09:02 ]
Привіт! Я вже говорив, що часто вибрані вірші
для пародій, вже є пародіями)))
і мають свій пародійний зміст...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 14:08:08 ]
Осень лизнула украдкой - это нечто из разряда метафор. Она ведь не лижет, а приходит согласно календарному плану смены сезонов.
Но ЛГ раздражен, ибо уже начитался об осени. Но это его проблема. Суть ее вряд ли стоит озвучивать. Ибо на осень имеют право все. Одни в это время погружаются в свадебный вихрь, другие - подводят итоги летней страды, третьи - привычно берутся за перо, кисти или грабли.
Осень можно красиво воспеть, а она сама может красиво (как поет В.Меладзе) "войти в душу". ЛГ знаком и с такой осенью, ибо она бывает и такой, если, конечно, ЛГ, в это время не в подводном плавании в каком-нибудь из океанов.
Но вторая строфа ставит все на свои места. Читателю становится ясно, что это за ЛГ. Да. Говоря словами стихотворения, "не поэт, не прозаик". Можно было бы написать и "ни поэт, ни прозаик" - и было бы одинаково понятно. Он не поэт и не прозаик.
И либидо его не бросает, но он устал. Человек имеет право на усталость. Он отдохнет. Либидо (лат. libido — влечение, желание, страсть, стремление) на это время утратило одного из своих т.с. "активных бойцов".

Лень писать больше.
Одним лень, а другие - ощущают некий подъем и тягу. Я не буду оригинальным (потому что и это лень), если напишу - "каждому свое".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:00:17 ]
Привіт, Вітре! Звичайно, ти правий: вдалий вибір оригіналу для пародії - то вже півсправи. А трапляються винятково змістовні (в пародійному сенсі) оригінали, справжні перли... Залишається тільки "підійняти". Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 23:34:28 ]
Що-що, а це тобі вдається майстерно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 21:38:46 ]
Грація, Іринко! Сама бачиш, тут не розслабишся - молодь "піджимає"... Нє?


1   2   3   Переглянути все