ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Втома »

Алексий Потапов
поезія * * * (либидо)


"Лишь осень лизнула украдкой -
И я раздражен языком,
Хоть с нежностью вычурно-сладкой,
А также с интимной знаком.

Но я не поэт, не прозаик.
Мне осень – сезон и квартал.
Либидо меня не бросает,
Но как от него я устал..."

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 15:14:04
Переглядів сторінки твору 7818
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-10 14:27:54 ]
Ви, як ніхто інший на цьому сайті, прекрасно розумієте КОГО я зараз мала на увазі і яку саме писанину...

"Что не запрещено - то разрешено" тут Ви праві ,але не треба ще забувати про елементарну етику...
У коментарях, все ж, треба коментувати, а не вести суперечку, яка не стосується ні автора, ні самого твору... Це не ринг!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 14:26:45 ]
Вітаю, Олексію! Дякую за толерантне сприйняття. Тішуся. По пунктах на Ваші зауваги. "Якось" тут схоже ліпше підходить, бо ЛГ знає, що пережити ТАКУ осінь треба власне йому, а от як - не знає (втомлений вже). Добре, що хоч літо минулося - от з ним (літом) і квити. До другої строфи - вбивати нікого не треба - "лошадь" на українській мові "кінь". Це Ви десь мали вивчати на курсах - і тоді з Боліваром (та й Пегасом) питання відпадає, "мужчини" все ж. А пародія написана якраз завдяки "красоте поэтического слова " Вашого оригінального вірша, привернув увагу цікавими образами і неймовірно правдоподібною життєвою ситуацією. Особливо два завершуючі рядки. Вдячний щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 21:17:22 ]
Понятно, Иваныч, все. Распухший язык - это символистика. Любят бабы наш язык, равно как и посмеиваются тоже. Потому что стервы. А они бывают разными. Мне пока что попадались хорошие.
А он (язык) - это великая сила. Потому что им владеть нужно и возможно. И тогда он вдвойне сила. Конечно же, как дополнение к таланту и тонусу. А он у нас здесь один - поэтический.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 22:54:01 ]
Файно, значить порозумілися, Олексію. Трохи твердження на рахунок "баб" дискусійне, але якщо такі "попадались" - то що поробиш, добре що хороші. А от з другою половиною коменту згоден повністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 12:09:02 ]
Привіт! Я вже говорив, що часто вибрані вірші
для пародій, вже є пародіями)))
і мають свій пародійний зміст...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 14:08:08 ]
Осень лизнула украдкой - это нечто из разряда метафор. Она ведь не лижет, а приходит согласно календарному плану смены сезонов.
Но ЛГ раздражен, ибо уже начитался об осени. Но это его проблема. Суть ее вряд ли стоит озвучивать. Ибо на осень имеют право все. Одни в это время погружаются в свадебный вихрь, другие - подводят итоги летней страды, третьи - привычно берутся за перо, кисти или грабли.
Осень можно красиво воспеть, а она сама может красиво (как поет В.Меладзе) "войти в душу". ЛГ знаком и с такой осенью, ибо она бывает и такой, если, конечно, ЛГ, в это время не в подводном плавании в каком-нибудь из океанов.
Но вторая строфа ставит все на свои места. Читателю становится ясно, что это за ЛГ. Да. Говоря словами стихотворения, "не поэт, не прозаик". Можно было бы написать и "ни поэт, ни прозаик" - и было бы одинаково понятно. Он не поэт и не прозаик.
И либидо его не бросает, но он устал. Человек имеет право на усталость. Он отдохнет. Либидо (лат. libido — влечение, желание, страсть, стремление) на это время утратило одного из своих т.с. "активных бойцов".

Лень писать больше.
Одним лень, а другие - ощущают некий подъем и тягу. Я не буду оригинальным (потому что и это лень), если напишу - "каждому свое".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:00:17 ]
Привіт, Вітре! Звичайно, ти правий: вдалий вибір оригіналу для пародії - то вже півсправи. А трапляються винятково змістовні (в пародійному сенсі) оригінали, справжні перли... Залишається тільки "підійняти". Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 23:34:28 ]
Що-що, а це тобі вдається майстерно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 21:38:46 ]
Грація, Іринко! Сама бачиш, тут не розслабишся - молодь "піджимає"... Нє?


1   2   3   Переглянути все