ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.18 12:52
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Ольга Олеандра
2025.08.18 12:36
Дональд Трамп і путін вова
для душевної розмови
з миротворчим номіналом
рандеву запланували.

Прилетіли. Тисли руки.
Видавали ротом звуки.
Злігшись в аморальних хащах,

Олександр Сушко
2025.08.18 10:56
Пустельників- мовчальників катма,
А пустомель-балакунів до біса.
Для перших світ - для розуму тюрма,
Для других - ґвалт, крикнява парадизна.

Немов на пуп галасував і я,
У перехожих зів'ядали вуха.
Але на тирлі випрозорилась яв:

С М
2025.08.18 06:51
За брамою у Содіз одноріг на два зубці
Дме на флюґельгорні стразові імпровізації
Вінки гвоздикові плетуть нереїди для китів
Нептун танцює хорнпайп, а Саломея ще й стриптиз

Фалос Філ запевнює що має срібний гаш
Та Сучій Семі чує лиш як ниє Втик~алка

Віктор Кучерук
2025.08.18 06:01
Поспішно йде життя моє
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.

Борис Костиря
2025.08.17 22:08
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.

У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,

Ярослав Чорногуз
2025.08.17 21:24
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.

Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,

Галина Кучеренко
2025.08.17 20:51
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…

Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,

Євген Федчук
2025.08.17 17:12
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо

Віктор Кучерук
2025.08.17 08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Еолові сходи

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-09 21:35:27
Переглядів сторінки твору 5601
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:40:15 ]
Дуже гарно, Олю. Мені близька пульсуюча емоція цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:43:13 ]
щиро дякую! бо почуваю себе часто як псих: коли пишу - щаслива, коли публікую - все не подобається. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 21:55:16 ]
Ви ніби писали під звуки арфи Еола. Дуже-дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 21:59:49 ]
а ви знаєте, так дивно - написала про землю світляків - а вже потім згадала, що читала в дитинстві "Землю світлячків" Близнеця. Знайшла в Інтернеті - і просто ахнула - така сучасна казка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:11:51 ]
ритм і справді гарний, еоловий, пульсуючий, як сказала Світлана.
але є деякі моменти, які "стопорять" :)
"блІднучи" - є така форма? крім існуючих "блідніючи" і "бліднучИ"?

в рядках
"тіні чорних полів мандрагори полюють на нас."
і
"розтирає білила художник землі світляків" - однакова вада: невиразність визначального слова/поняття. тому у першому випадку незрозуміло, що саме полює: тіні чи мандрагори, а в другому - що саме розтирає художник: білила чи світляків.

також сумнівне (для мене) порівняння нитки Аріадни з першою сльозою і її невідчутністю.
і, Олю, хіба нитка і спіраль - одне й те ж? якби герой ходив по спіралі Аріадни, то він би ходив й досі :)

Останній рядок дуже сподобався. Тільки я б написала:
"як тебе він беріг, а себе – не умів, не зумів…"

Сподіваюсь, критика не дуже жорстка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-09 22:28:23 ]
Олю, з "бліднучи" то я "прогнала", питання знімається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:36:09 ]
Чорі, "блІднучи" перевірила ще до публікаці на http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

особисто мені в тих рядках видається все прозоро))) тіні чи мандрагори - "тіні... полів мандрагори" - у мене була інша версія рядка, де були "мандрагорові тіні", але цей варіант надто перегукується з наступним "еолові сходи" - то я його зняла.
"художник землі світляків" - ну як сказати ясніше? я не бачу тут конфлікту.

і я не мала на увазі нитку аріадни, аріадна - тут тільки натяк на того, хто веде. А шлях саме по спіралі - бо так відбувається той процес, що я описала.

:)) і дякую за пропозицію "умів-зумів" але умів звучить обнадійливо, а зумів - трохи трагічно, як підсумок. Це трохи розходиться з ідеєю, тому я ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:46:24 ]
ви праві з аріадною. спробую замінити її нейтральнішим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:39:10 ]
Гарно, Олю! Файно пишеш останнім часом. Починаю вже тобі заздрити (надіюся, що білою заздрістю=))

а фінал вірша мені нагадав рядки Римарука:

За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу -
а витала б між олив...
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 22:56:51 ]
а, не кажи про заздрість, робимо ж спільну справу. :)
один у одного щось вчимося.

дякую за Римарука! справді дуже гарний уривок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:05:33 ]
Головне, що я знаю, що можу добре писати. От, тільки не пишеться, зараза...
До речі, можеш мене поздоровити з першою публікацією.
В "Дніпрі". При чому, що я туди нічого не посилав)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:08:35 ]
видно, ти Юхниці сподобався. ) а як ти дізнався про публікацію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:12:29 ]
Тільки-що лист побачив. А то ще й вірш такий посередненький. "Горб". Юхниця, до речі, зауважив його) А яке він відношення має до Дніпра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:14:00 ]
точно не знаю,) думаю, що таке ж, як і до рожевого сайту - фінанси. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:26:35 ]
в мене теж зараз 940 грн появилося вільних. Може б з ним в долю впасти. Був би співвласником "Дніпра". Цікава ідея. Дякую, Олю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:28:56 ]
це тобі за вірш заплатили стільки?!!! =()


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:32:04 ]
так. Я, правда, продав їм авторські права на нього. тЕПЕР МУЧУСЯ - МОЖЕ ПРОДЕШЕВИВ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-09 23:41:59 ]
дО РЕЧІ, ЗНАЙШО В НЕТІ ВЕСЬ ВІРШ Римарука.
Після його смерті він звучить вже зовсфм по іншому.

Тут не знайдете мене ви.
в найглухішому кутку
маю море я серпневе
й точну дату на квитку.
На удачу є підкова,
на рибину – рвана сіть…
Зрідка слово випадкове
їжаком прошурхотить.


Проглядає тут крізь воду
кожен камінь і молюск.
За голодну душу глоду
як умію помолюсь,
за чужу: поперла в хащу –
а витала б між олив…
От лише свою пропащу
не втолив, не відмолив.


Солодкаві, мов цукати,
і гіркіші від цикут –
ви лишіть мене шукати:
я недовго буду тут.
Знову я втечу, панове,
і в тамтешній темноті
небо матиму тернове
й точну дату на хресті.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-10 00:00:27 ]
Файно,Оль! Може останнє слово ліпше "зумів"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-10 09:15:29 ]
знаєте, розмірковувала над цим умів-зумів весь ранок і бачу, що ви з Чорі праві - в художньому розумінні це краще - я зміню.
Хоча я трохи фаталістка і боюся таких песимістичних слів… )))
Дякую, пане Іване!