ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Полум’яні пелюстки
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Звідки взялися чорноземи в Україні
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Шукаю зятя
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Музичні хокку 28-30
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Новітня жертва
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.

Віктор Кучерук
2024.10.03 05:46
* * *
Зелену барву втратив гай
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.

Микола Дудар
2024.10.03 04:01
***
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..

Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці

М Менянин
2024.10.03 01:56
Завжди
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Доповідь
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
* * *
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Двохсотому
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Сад каменів
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Діоклетіан (245-313)
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Акустика у грубі
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять...
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ГРА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-11 18:38:48
Переглядів сторінки твору 5203
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 19:48:57 ]
Ярославе, про Герду і Кая - супер! Не розумію, навіщо лапки - "мене порятуй від спраги","одягти потрібно зимові краги". Якщо тут щось особисте, то потрібно дати про це зрозуміти читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 19:54:12 ]
Дякую, Богдане!) Ні, не особисте. Просто, Замри!, Води!, Холодно!, Тепло!, Гаряче! - це вирази з дитячих ігор. Я надав їхні дорослі інтерпретації. Тому й взяв у лапки. Здалося, що так буде краще. спочатку в мене було без лапок. Як громада вирішить, хай так і буде. Я не маю до цього якоїсь предвзятості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 19:55:38 ]
хай буде без лапок. звичайно, що так легше виглядає, але чи правильно формально - не певен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 20:40:32 ]
Ярославе, я мав на увазі тільки ті фрази, про які написав. Тепер дійсно краще читається. Кома після "Ще" - ? Може просто - І "гаряче" - утікай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 21:48:42 ]
Несподівана кінцівка.
Казковий вірш, Ярославе.
Шкодую, що цей підйом ЛГ попав на зимовий період :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:51:03 ]
Дякую, Василю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 21:54:42 ]
Сподобалось, Ярославе. Особливо радує, що свіженьке... Давно хотілось...
Але не міняйте правила гри після її початку, хоч Ви і старший...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:51:44 ]
Дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:09:36 ]
Ух ти! :-)
А що, як спробувати без третьої строфи?
І - "а "Гаряче"..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:53:31 ]
Дякую, Яно!)
Та спробувати можна.) Але буде занадто ріденько. Я ще постараюся, можливо, дещо підправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 00:35:31 ]
Щось таке несподівано-закодоване.
Цікаво і - незвичайне закінчення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:05:38 ]
Дякую, Марійко!
Хоч могла й мені щось вислати, а не тільки Василеві.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:43:39 ]
Щоб не було слизько взимку (технічної солі - не бажаєте?)))
=*=
Ковзани, рукавчки, яскрава в'язана шапочка з бомбоном, Solomon (лижви), гаряча гербатка з цитринкою (щоб не змерзнути) і дві ложечки цукру до гербати :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 00:59:29 ]
а бідна довірлива Герда так і чекатиме, коли Кай вернеться з гірки :)

щось мене така кількість "од" напружує.
а чого "смертИ", а не "смертІ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:04:31 ]
Привіт, Чорі!) Якби-то. Якраз Ґерда й поїде шукати його до Снігової королеви. А оті "оди" я теж помітив. А СмертИ - подобається мені така форма родового відмінку.) Ну й рима відчутніша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 01:06:25 ]
привіт :) а вона в принципі існує - така форма "и", чи ти її сам вигадав? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:09:35 ]
Вже в двох моїх віршах є. Значить існує.)
А якщо серйозно, то такий родовий відмінок був за старим правописом. Поки його не причесали під російський.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:18:48 ]
ось поґуґлив і знайшо приклад.

Патриція Килина

ПЛАЧ НА СМЕРТЬ АНТОНІЯ РІСА ПАСТОРА
(поема)

Більбао, Еспанія
23 серпня 1966

I

Ріг бика, немов блискавка, вдаряє твої груди
і розщеплює дерево твого серця.
Як страшне світло, твоя агонія білить лиця всіх матадорів.
Коли ти встаєш поволіше від диму,
кров звуглює твій шовковий одяг торера.
О, як ти дивуєшся своїй слабкості!

Я не бачу твоєї смертИ,
тільки читаю про неї в газеті, яка має три дні або три століття,
та я, немов пророчиця минулого часу,
чую крик натовпу, як синій грім рога бика,
і бачу бика, що стоїть над тобою, неначе .....




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 12:33:19 ]
Ага, зрозуміло. Це як "иншим". У Володимира Лиса в "Столітті Якова" така мова звучить. здається, волинський діалект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 11:17:21 ]
Вдало побудований вірш на образі гри. Таке собі прощання з дитинством. Натхнення!