ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 ЗНАМЕННЯ ЧАСУ
Елі, Елі, лема савахтані!*
Голос Сина - не блудний син:
кривду й смуток, і нерв останній
заплітає в акорд один
і звучить перед гранню грані,
за якою - смертельна вись:
Елі, Елі, лема савахтані,
Сина, що на хресті, не зречись!
І розп'яття, й віки фатальні
взяв у пригорщі вічний біль.
Елі, Елі, лема савахтані! -
голосисті плачі звідусіль.
Елі, Елі... - стострунно, невпинно
в кригу вічності, в хаос доріг...
Над земним - воскресіння Сина,
доземним - миготіння ніг,
що ідуть, мов дощі великодні,
де окреслює час пітьма,
в лоно безвісті, в розпач холодний -
Елі, Елі, лема?..
2007р.



*Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув (євр.) - вигук розп'ятого Ісуса перед смертю.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 14:41:45
Переглядів сторінки твору 4198
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 17:37:06 ]
Духовно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 17:37:17 ]
Якщо Ісусу на хресті здалось, наче Його покинув Бог..? То смертним нам і поготів, на кожнім кроці...і лише приклад Ісусів рятує від зневіри.І куди б ми ішли, і які би до Бога мали претензії -- однак до Нього прийдемо : прости!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:30:31 ]
" Боже Мой, Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?"* Это совершенно неверный перевод.
*Мат.27:46.

С уважением, Александр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:45:13 ]
А какой же верный?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:42:38 ]
Олександре, прочитав у Біблії: Мат.27:46. - "Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?" Отже, все правильно. Але вдячний, що спонукали почитати Біблію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:18:49 ]
Цікавий вірш. Сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 20:34:01 ]
Сподобався вірш, Богдане!
Мабуть цей текст єрейською? (чи гебрейською?) - не таке вже й просте питання. Бо щоб цитувати його в поезії, треба ще й точно відчувати його наголоси.
Я тут погуглив і ось, що знайшов.

" За євангелистом Матеєм, „близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: ‘Елі Елі, лема савах-тані’, - тобто: ‘Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?’ ” (Мт. 27:46). Євангелист Марко майже буквально повторює цю фразу: „О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: ‘Елої, Елої, лама савахтані?’ - що означає у перекладі: ‘Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?’ ” (Мк. 15:34), доповнюючи її згадкою про наступні, передсмертні слова: „А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа” (Мк. 15:37). Її ж наводить євангелист Іоан Богослов: „І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: ‘Звершилось’; і схиливши голову, віддав духа” (Ін. 19:30). „Елої, Елої, лама савахтані?” – точніше, „Елоhі елоhі лема швактані”, - арамейська версія гебрейського „Елі елі лама ‘азавтані”, слів із 21-го Давидового псалма „Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?” (Пс. 21:2)."

Може варто пана Івана Потьомкіна запитати? Він міг би дати тут кваліфікованішу пораду.

Хоч чи варто аж так глибого копати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:42:27 ]
Написано, что последними моими словами на кресте были: " Боже Мой, Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?" Это совершенно неверный перевод. Подлинные слова были: " Боже Мой, Боже Мой! Ты никогда не оставлял Меня и никого из детей Твоих, ибо детиТвои могут прийти к Тебе, как я пришел. Они могут видеть жизнь Мою, как я прожил Мою жизнь. Так, проживая такой жизнью, могут соединиться с Христом и стать Одним с Тобой, Господь, Отец Мой ".
- Его слова, всему человечеству.

Ваш час придет, когда Христос возникнет в каждом из вас как в личности, тогда будете подняты до сознания Христа и прославите Бога, как я просдавлял Его.
И это - Его Слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 21:15:45 ]
Прошу извинения, за опечатку, - прос(д)лавлял.
Спасибо.
С любовью и уважением,
ко всем читателям, Александр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:09:01 ]
Ярославе та Олександре, вдячний вам за грунтовні дослідження. Своїм віршем не заперечую того, що Бог-Отець завжди з Ісусом. Але чи можемо на це сподіватися всі ми? Зупинюся поки на варіанті перекладу слів Ісуса, прочитаному своїми очима в Біблії, хоча, хлопці, ваші точки зору гідні уваги і можуть колись бути визнані істинними.