Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Поеми
/
Уривки з поеми Пародисти
Не ображайте пародиста (уривок з поеми Пародисти, ч. 4)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Не ображайте пародиста (уривок з поеми Пародисти, ч. 4)
Не ображайте пародиста,
Бо він умить вам здачі дасть,
Бодай підкаже, де не чисто,
А чи підкине - шістку в масть.
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет,
Та пародист - теж від Адама,
Не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єте у груди: "Ми – Поети!
Поети – ми! А ти – ніхто!
Це ми - «Ромео і Джульєтту»!
А ти – хіба що «Дід Піхто».
«Ні, ну скажи, що не вар’ят ти!»
«Та ти – Ніхто з ім'я́м Ніяк!»
«І як посмів ти насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«В нас надчутливі душі, нерви
І дух Поезії щодня,
У нас алмази чисті, перли -
А ти їх топчеш, як свиня!»
«І знай, свинюко, що негоже -
Куди ти преш в калашний ряд?!
Тут у ряду одні вельможі:
Куди не плюнь – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений піти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте віршики в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…
Та не засмучуйтесь тим дуже –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий друже!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – "ку-ку" без меж…
22.11.2011
Бо він умить вам здачі дасть,
Бодай підкаже, де не чисто,
А чи підкине - шістку в масть.
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет,
Та пародист - теж від Адама,
Не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єте у груди: "Ми – Поети!
Поети – ми! А ти – ніхто!
Це ми - «Ромео і Джульєтту»!
А ти – хіба що «Дід Піхто».
«Ні, ну скажи, що не вар’ят ти!»
«Та ти – Ніхто з ім'я́м Ніяк!»
«І як посмів ти насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«В нас надчутливі душі, нерви
І дух Поезії щодня,
У нас алмази чисті, перли -
А ти їх топчеш, як свиня!»
«І знай, свинюко, що негоже -
Куди ти преш в калашний ряд?!
Тут у ряду одні вельможі:
Куди не плюнь – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений піти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте віршики в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…
Та не засмучуйтесь тим дуже –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий друже!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – "ку-ку" без меж…
22.11.2011
* Повністю поема "Пародисти": http://maysterni.com/publication.php?id=63537
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=63537Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ефект метелика (лекція у школі майбутнього) (уривок з поеми Пародисти, епілог)"
• Перейти на сторінку •
"Навіщо Волга впадає в Каспійське море (літературна пародія)"
• Перейти на сторінку •
"Навіщо Волга впадає в Каспійське море (літературна пародія)"
Про публікацію
