
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Ефект метелика (лекція у школі майбутнього) (уривок з поеми Пародисти, епілог)
На Новий рік - гапли́к поетам,
У січні зник і гонористий
Сам генерал із еполетом.
У лютому – філологи́ні,
Несли вони у віршах світло,
А нині - чули, певно? - нині
Зник десь Парнас - як здуло вітром...
Здох і Пегас – нещасна кляча,
Він без натхнення ледве дихав...
Замерзла й Муза, на додачу -
Оце так лихо, справжнє лихо!..
Погасло Сонце, а планета
До "Кельвіна нуля" дісталась -
У гравітації тенетах
Вже й не зоріло й не світало…
Зійшлись Галактики у точку,
Розтанули, як сніг весною…
…
Не галасуйте, учні: точно!
Став Інтернет тому́ виною -
Всього одна маленька тема
На сайті, званому "Майстерні"…
Сьогодні ми вивчали схему:
«Ефект метелика» мізерний…
23.11.2011
* "Ефект метелика" — термін в природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. Незначний вплив на систему може мати великі і непередбачувані ефекти де-небудь у іншому місці і в інший час. Тобто невелика флуктуація початкових умов спричинює непередбачувані наслідки. Схожа ситуація трапилася з героєм оповідання Рея Бредбері «І пролунав грім»: герой випадково розчавив метелика під час туристичної подорожі в минуле на машині часу, що спричинило значні зміни в теперішньому «часі» героя. Подібний ефект одержав назву "ефекту метелика".
** Вірш присвячений оголошеній на сайті "Поетичні Майстерні" конкурсній темі "По падолисту смерть і пародисту".
*** Повністю поема "Пародисти": http://maysterni.com/publication.php?id=63537
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Не ображайте пародиста (уривок з поеми Пародисти, ч. 4)"