Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
09:54
Занавішує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже про
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже про
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Публіцистика
Незабутні таланти твої, Україно!
Народився Зіновій Йосипович Бабій 27 січня 1935р. в с. Підсадки в сім’ї Йосипа Гавриловича та Марії Томівни, де й минуло дитинство Зіновія.
Із спогадів його матері відомо, що в шестимісячному віці вслід за дідом, який наспівував йому замість колискової українську народну пісню «Віють вітри…», він гомонів цю мелодію.
Родина Бабіїв любила музику. Мабуть, перший патефон, що з’ явився в селі, був у них. Батько Зіновія володів хорошим голосом і мав добрий музичний слух. У нього була велика кількість платівок з українськими, російськими народними піснями, романсами, аріями з опер італійських композиторів, цілими операми. Виконавці – славетні українські співаки: Борис Гмиря, Михайло Гришко, Іван Козловський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко – Вольгемут, Соломія Крушельницька, а також видатні італійські співаки Енріко Карузо, Маріо Ланца.
Зіновій з дитинства мріяв стати співаком. Перші роки навчання у школі співпали з воєнним лихоліттям. Вчився в школі, як і його ровесники, з перервами. В 1950 р. Зіновій закінчив Поршнянську семирічну школу. Кілька місяців був учнем у столяра, вчився в технікумі торгівлі. Після тяжкої хвороби залишає технікум і готується до вступу у Львівське музичне училище. В училищі навчається з 1951 по 1954 р. Восени 1954р. – служба в армії, в Ансамблі Прик ВО. Під час навчання і служби багато працює, вивчає пісні, романси, арії. Після демобілізації в 1957р. їде в Москву з метою вступу у Великий театр і Московську консерваторію. Не заставши театру, (він був на гастролях), їде в Київ, де прослуховується в театрі опери і балету ім. Шевченка. Його приймають солістом в театр. Одночасно вступає у Київську консерваторію ім. Чайковського
З 1960 по 1963 рік Зіновій Йосипович – соліст Львівського театру опери і балету. Співає всі провідні партії в операх західноєвропейських композиторів. Це партії Хозе в опері Ж.Бізе « Кармен», Каніо і Пролог в «Паяцах» Р.Леонковалло, «Рудольф» в Богемі, Каварадоссі в опері «Флорія Тоска», Пінкертон «Чіо-чіо-сан (Пучіні )», партії в операх Верді «Герцог» в «Ріголетто», Радамес в «Аїді»,Манріко в «Трубадурі».
Початок шістдесятих років для Львівського оперного театру визначився притоком молодих творчих сил, а також співаків та музикантів старшого покоління. В цей час розвиваються творчі сили Зіновія Бабія.
3 січня 1963 року Бабій – соліст Білоруського Великого театру опери і балеру. З цього часу вся його творчість пов'язана з Білорусією. Це новий період в його творчості. В театрі була здійснена постановка опери Верді «Отелло». Партія «Отелло» дуже складна у вокальному відношенні, вимагає від співака сильного голосу, акторських здібностей. Тому ця перлина оперного мистецтва рідко ставиться.
Приблизно в цей час і Великий театр поставив «Отелло». Там співав тільки В.Атлантов, тому Зіновія часто запрошували на цей спектакль.
Нові партії, які співав у Мінську Зіновій Йосипович– це Герман у «Піковій дамі» Чайковського, Молодий Фауст в опері Ш.Туно «Фауст». Це практично всі тенорові партії в операх, які йшли на сценах радянських театрів.
Зіновій Йосипович багато і плідно працює над вокально-камерним репертуаром. В його концертному репертуарі романси Глінки, Чайковського, Рахманінова, Шуберта, Шумана, Брамса, арії з опер російських, західноєвропейських, польських, українських композиторів. Співає їх Зіновій Бабій на мові оригіналу. В його репертуар входять також старовинні російські романси, українські, російські та білоруські пісні, старовинна духовна музика 15-18 ст., органна музика.
У Бабія були концерти старовинної музики в основному духовної музики з органом, неаполітанські пісні, пісні сучасних європейських композиторів: російських, українських, білоруських.
Важко перелічити все, що співав Зіновій. Майже все записано на радіо. Будучи хворим після складної операції на серці, він старається записати все, що співав. Ніби відчуваючи, що часу залишається мало, він багато працює на білоруському всесоюзному радіо на фірмі «Мелодія». Всі його записи увійшли в «золотий фонд». На жаль,так і залишаються «фондом». Білоруські записи чомусь розмагнітились…
Після операції Зіновій Бабій залишає театр. Він працює у Білоруській філармонії і викладачем вокалу в інституті культури.
Зіновій Бабій гастролював з концертними програмами у всіх кутках колишнього Союзу. Від Прибалтики до Далекого Сходу, від крайньої Півночі до Середньої Азії. Легше назвати міста, де йому не довелось співати. Йому аплодують в Канаді і в Франції, Польщі і Болгарії та багатьох інших країнах світу
Коли співак тільки починав свою кар'єру, Іван Семенович Козловський сказав про нього: «Талант і дар Зіновія Бабія – беззаперечні. Він, його голос – державна цінність».
У Пушкіна є чудові рядки, присвячені Іванові Пущіну: «Мой первий друг, мой друг бесценний». Таким другом, товаришем для Зіновія Йосиповича був упродовж усього його життя Петро Михайлович Адермах.
1.11.2010
Примітка автора: Статтю створено за сприяння сестри Зіновія Бабія, пані Бойко Марії Йосипівни.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Незабутні таланти твої, Україно!
Стаття про оперного співака Зіновія Бабія
Часто невблаганна доля кидає найталановитіших синів нашого краю на чужину, де люди здобувають славу визнання, яких вони через певні суспільні обставини не мали змоги отримати на рідній землі. Таке твердження повною мірою стосується нашого видатного земляка, соліста Білоруського Великого академічного театру опери та балету, Зіновія Бабія.
Народився Зіновій Йосипович Бабій 27 січня 1935р. в с. Підсадки в сім’ї Йосипа Гавриловича та Марії Томівни, де й минуло дитинство Зіновія.
Із спогадів його матері відомо, що в шестимісячному віці вслід за дідом, який наспівував йому замість колискової українську народну пісню «Віють вітри…», він гомонів цю мелодію.
Родина Бабіїв любила музику. Мабуть, перший патефон, що з’ явився в селі, був у них. Батько Зіновія володів хорошим голосом і мав добрий музичний слух. У нього була велика кількість платівок з українськими, російськими народними піснями, романсами, аріями з опер італійських композиторів, цілими операми. Виконавці – славетні українські співаки: Борис Гмиря, Михайло Гришко, Іван Козловський, Іван Паторжинський, Марія Литвиненко – Вольгемут, Соломія Крушельницька, а також видатні італійські співаки Енріко Карузо, Маріо Ланца.
Зіновій з дитинства мріяв стати співаком. Перші роки навчання у школі співпали з воєнним лихоліттям. Вчився в школі, як і його ровесники, з перервами. В 1950 р. Зіновій закінчив Поршнянську семирічну школу. Кілька місяців був учнем у столяра, вчився в технікумі торгівлі. Після тяжкої хвороби залишає технікум і готується до вступу у Львівське музичне училище. В училищі навчається з 1951 по 1954 р. Восени 1954р. – служба в армії, в Ансамблі Прик ВО. Під час навчання і служби багато працює, вивчає пісні, романси, арії. Після демобілізації в 1957р. їде в Москву з метою вступу у Великий театр і Московську консерваторію. Не заставши театру, (він був на гастролях), їде в Київ, де прослуховується в театрі опери і балету ім. Шевченка. Його приймають солістом в театр. Одночасно вступає у Київську консерваторію ім. Чайковського
З 1960 по 1963 рік Зіновій Йосипович – соліст Львівського театру опери і балету. Співає всі провідні партії в операх західноєвропейських композиторів. Це партії Хозе в опері Ж.Бізе « Кармен», Каніо і Пролог в «Паяцах» Р.Леонковалло, «Рудольф» в Богемі, Каварадоссі в опері «Флорія Тоска», Пінкертон «Чіо-чіо-сан (Пучіні )», партії в операх Верді «Герцог» в «Ріголетто», Радамес в «Аїді»,Манріко в «Трубадурі».
Початок шістдесятих років для Львівського оперного театру визначився притоком молодих творчих сил, а також співаків та музикантів старшого покоління. В цей час розвиваються творчі сили Зіновія Бабія.
3 січня 1963 року Бабій – соліст Білоруського Великого театру опери і балеру. З цього часу вся його творчість пов'язана з Білорусією. Це новий період в його творчості. В театрі була здійснена постановка опери Верді «Отелло». Партія «Отелло» дуже складна у вокальному відношенні, вимагає від співака сильного голосу, акторських здібностей. Тому ця перлина оперного мистецтва рідко ставиться.
Приблизно в цей час і Великий театр поставив «Отелло». Там співав тільки В.Атлантов, тому Зіновія часто запрошували на цей спектакль.
Нові партії, які співав у Мінську Зіновій Йосипович– це Герман у «Піковій дамі» Чайковського, Молодий Фауст в опері Ш.Туно «Фауст». Це практично всі тенорові партії в операх, які йшли на сценах радянських театрів.
Зіновій Йосипович багато і плідно працює над вокально-камерним репертуаром. В його концертному репертуарі романси Глінки, Чайковського, Рахманінова, Шуберта, Шумана, Брамса, арії з опер російських, західноєвропейських, польських, українських композиторів. Співає їх Зіновій Бабій на мові оригіналу. В його репертуар входять також старовинні російські романси, українські, російські та білоруські пісні, старовинна духовна музика 15-18 ст., органна музика.
У Бабія були концерти старовинної музики в основному духовної музики з органом, неаполітанські пісні, пісні сучасних європейських композиторів: російських, українських, білоруських.
Важко перелічити все, що співав Зіновій. Майже все записано на радіо. Будучи хворим після складної операції на серці, він старається записати все, що співав. Ніби відчуваючи, що часу залишається мало, він багато працює на білоруському всесоюзному радіо на фірмі «Мелодія». Всі його записи увійшли в «золотий фонд». На жаль,так і залишаються «фондом». Білоруські записи чомусь розмагнітились…
Після операції Зіновій Бабій залишає театр. Він працює у Білоруській філармонії і викладачем вокалу в інституті культури.
Зіновій Бабій гастролював з концертними програмами у всіх кутках колишнього Союзу. Від Прибалтики до Далекого Сходу, від крайньої Півночі до Середньої Азії. Легше назвати міста, де йому не довелось співати. Йому аплодують в Канаді і в Франції, Польщі і Болгарії та багатьох інших країнах світу
Коли співак тільки починав свою кар'єру, Іван Семенович Козловський сказав про нього: «Талант і дар Зіновія Бабія – беззаперечні. Він, його голос – державна цінність».
У Пушкіна є чудові рядки, присвячені Іванові Пущіну: «Мой первий друг, мой друг бесценний». Таким другом, товаришем для Зіновія Йосиповича був упродовж усього його життя Петро Михайлович Адермах.
1.11.2010
Примітка автора: Статтю створено за сприяння сестри Зіновія Бабія, пані Бойко Марії Йосипівни.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
