"ущухла"??? о, мамамія )))

і Ви впевнені, що Єсенін мав на увазі пташку коноплянку, а не "конопляник" - ділянку землі, засіяну коноплею - з місяцем і ставком?

"Ласкавим гласом" - це був контрольний постріл в мене ))

За що ж ви так Єсєніна, га?..
Мова ущухла говірком - це як? А журавлі, що прогулюються пішки виссю? Правда, йдуть печально - і це їх трошки виправдовує.
"Ніким не переймаються цілком" - а по частинах не пробували?
Подорожани у вас якісь слєгка неадекватні: спочатку минули дім, потім вернулися, потім знову кудись почимчикували...
Степ і пустеля - це все-таки різні кліматичні зони, то ви б уже якось визначилися, чи що.
Далі розбирати просто облом, але фінальний рядок обминути не можу: "ласкавим гласом вимовити себе" вдається далеко не кожному. Я б сказала, що взагалі про таке ще не чула. А тому - браво! Пишіть ще...

два рядки можна ставити напутнім словом всім майбутнім перекладачам Єсєніна:
Скажіть отак… що переліс одквітлий
Ласкавим гласом вимовив себе

Не буде кращого життя і навряд чи будуть нові Єсеніни. НМСДД.
Бо будуть свої, сучасні і ничим не гірші.
Влада порушує принципи добровільного співгосподарювання, а хто може порушити засади співіснувння поезій? Яка влада?
Та виходить щось інше.
То, Володимире, нащо тобі оте все перекладене тобою чужинне, якщо маєш гідне читацької уваги своє?
Отакої я думки.

З повагою до твого вибору,
Г.С.

Погоджуюсь зі словами Гаррі цілком і повністю, Володю.
Щиро.

"В саду палає ягідна пожежа" - це так... по-Вашому, так яскраво, що я не пов'язую це з Єсеніним, з його "костром рябіни красной". Тому не викидайте цієї фрази, використайте колись у себе - адже вона належить Вам!

Володимире, хочу і я докинути свої слово. Цілком згоден з Олександрою, цитую "невдача - не привід кидати справу, якщо вона дає насолоду творчості".
Я хотів би відзначити одну позитивну тенденцію у Вашій роботі, яка можливо, додасть Вам снаги у подальшій роботі. У Вас тут бачу прагнення перекласти твір якомога вишуканішою мовою, і тому Ви (хай і невдало), але переклали "отговорила" - "ущухла". Теж саме можу сказати про кінцівку: "скажите так, что роща золотая отговорила милым языком" - у Вас "переліс одквітлий" (до речі такий варіант перекладу цих двох слів не є невдалим, а швидше навпаки, і звучить вишукано, неповторно!) і далі "ласкавим гласом вимовив себе"
- менш вдало, але цікаво було читати.
Маю кілька перекладів Єсеніна, але за цей вірш
побоявся б братися. Коли читав, перебрав у голові десять варіантів перекладу слова "отговорила" і так і не знайшов. А Ваш варіант "вимовив" - близький, але неточний.
Тут є два рядки, на мій погляд, більш-менш вдалого перекладу, і про це ніхто нічого не сказав. Цитую:
- Як опадає листя з деревини,
Мої тужливо падають слова.
І оригінал:
Как дерево роняет тихо листья,
Так я роняю грустные слова.

Хай кинуть у мене каменем, якщо я не правий щодо цих двох рядків. Відштовхуйтесь від цих рядків у подальшій праці.
Ваша проблема - треба навчитися відчувати точність слова. Я на це звернув увагу, ще коли Ви коментували мій вірш, і хотіли вжити до слова "смерть" епітет "прохолодна", це дуже приблизно і неточно, бо може бути прохолодною і вода, і душа,
і прохолодне ставлення і т.д. А смерть - таки холодна, як холодна рука мерця, але не прохолодна.
Так само і в перекладі. Микола Лукаш перебирав десятки варіантів слів, аби найти оте єдине і неповторне, перевертав фрази десятки і сотні разів і так і сяк, шукав підходящі фразеологізми
і крилаті вислови, якщо в цьому була потреба, з іспанського фольклору Лорки перекладав його вірші на стиль українського фольклору.
Вам тут правильно радили і пародисти і критики - не поспішайте. Це - дуже важкий вірш. І взагалі, Єсеніна перекладати, попри його простоту зрозумілість і доступність викладу ой як непросто саме через це.
От почніть із слова "отговорила" - шукати варіанти перекладу "одговорила" - (можна сприйняти як одмовила, а не тільки відбалакала чи відрозмовляла), отже не підходить, бо двочитання виникає. Одшепотіла, одшелестіла, оджебоніла... поки не відчуєте, що це - оте, єдине і правильне в даному випадку слово, а не приблизний синонім. Крутіть фрази і так і сяк, і якщо мало досвіду у перекладі - не поспішайте друкувати його. Відкладіть, хай відлежиться, потім пройде час, Ви переростете себе самого, глянете свіжим оком, підправите, і коли відчуєте, що "плід" дозрів - вперед, до друку.
А оту тенденцію до вишуканості - позитивну зберігайте, але дивіться, наскільки виправданий такий підхід стосовно оригіналу.
З повагою