
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Книга про життя, як воно є
Хоч події у романі відбуваються переважно у чотирьох стінах київської квартири родини інтелігентних лікарів Вербицьких, авторка відкриває перед читачем цілу низку життєвих проблем та ситуацій, які постійно вимагають вибору, що в майбутньому визначає долю людини: Ліда відчуває обов’язок перед матір’ю та хворим братом Платоном, її материнське серце до краю сповнює туга за втраченим ненародженим дитям. Саме жертовна любов до матері стала сенсом життя Лідочки і нищівний авторитет матері, яка не визнавала жодних заперечень своїх дій та вчинків здійснив руйнівний влив на всіх членів її родини. Втечу Платона і його коханої дівчини Раї, яку спочатку всі вважали «бездушною лялькою для розваги сина» можна трактувати як бунт людини проти абсурдності сучасного світу. З приголомшуючою правдивістю Люко Дашвар змальовує страхітливі будні жителів занедбаного хутора, які безпробудно пиячать, не дбаючи про елементарні умови проживання своїх малолітніх дітей.
Ще однією темою, яка червоною ниткою проходить крізь сюжетну канву роману є занепад та знецінення моральних норм та принципів. Кожний персонаж ніби відчуває підсвідомий страх порушити та зруйнувати звичний повсякденний уклад життя.
«Родзинкою» роману «Мати все» є вміння авторки тримати інтригу до останнього рядка, кожний читач відкриватиме його для себе по новому від одного прочитання до іншого. Саме правдивість сюжету, надзвичайна реалістичність та простота його викладу забезпечили прихильність численних вдячних читачів по всій Україні та за її межами.
Читання книги буде приємним, легким та незабутнім. У Вас без сумніву виникне бажання відкривати для себе вражаючий світ романів Люко Дашвар знову і знову.
Довідка газети «Високий Замок»
Люко Дашвар (Ірина Чернова) народилася у 1954 р. у Херсоні. Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік) і Академія державного управління при президентові України (магістр державного управління). Перший роман «Село не люди» (2007 р.) здобув ІІ премію на «Коронації слова». Наступний твір «Молоко з кров’ю» (2008 р.) став переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі». А роман «Рай. Центр» (2009 р.) отримав диплом у номінації «Вибір видавців» «Коронації слова».
30.12.2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книга про життя, як воно є
Відгук на роман "Мати все" відомої сучасної письменниці Люко Дашвар
Прочитавши новий захоплюючий роман «Мати все» відомої сучасної письменниці Люко Дашвар, мимоволі ловлю себе на думці, що це книга про життя як воно є. Адже на сторінках цієї неперевершеної літературної новинки, яка побила, здається, всі можливі рекорди продажів і спричинила революцію на ринку українського книговидання, життя змальоване в усіх його проявах без жодних прикрас чи недомовок. Тут Ви зустрінете весь спектр людських відчуттів, переживань та справжніх емоцій, які переповнюватимуть вашу душу аж доки не перегорнете останню сторінку і, напевне, подумаєте: обов’язково варто взяти до рук ще одну книгу цієї талановитої авторки, бо вона, направду, того варта. За словами письменниці, вона, аж ніяк, не прагне вчити своїх читачів, вони самі повинні зробити висновки з прочитанного.
Хоч події у романі відбуваються переважно у чотирьох стінах київської квартири родини інтелігентних лікарів Вербицьких, авторка відкриває перед читачем цілу низку життєвих проблем та ситуацій, які постійно вимагають вибору, що в майбутньому визначає долю людини: Ліда відчуває обов’язок перед матір’ю та хворим братом Платоном, її материнське серце до краю сповнює туга за втраченим ненародженим дитям. Саме жертовна любов до матері стала сенсом життя Лідочки і нищівний авторитет матері, яка не визнавала жодних заперечень своїх дій та вчинків здійснив руйнівний влив на всіх членів її родини. Втечу Платона і його коханої дівчини Раї, яку спочатку всі вважали «бездушною лялькою для розваги сина» можна трактувати як бунт людини проти абсурдності сучасного світу. З приголомшуючою правдивістю Люко Дашвар змальовує страхітливі будні жителів занедбаного хутора, які безпробудно пиячать, не дбаючи про елементарні умови проживання своїх малолітніх дітей.
Ще однією темою, яка червоною ниткою проходить крізь сюжетну канву роману є занепад та знецінення моральних норм та принципів. Кожний персонаж ніби відчуває підсвідомий страх порушити та зруйнувати звичний повсякденний уклад життя.
«Родзинкою» роману «Мати все» є вміння авторки тримати інтригу до останнього рядка, кожний читач відкриватиме його для себе по новому від одного прочитання до іншого. Саме правдивість сюжету, надзвичайна реалістичність та простота його викладу забезпечили прихильність численних вдячних читачів по всій Україні та за її межами.
Читання книги буде приємним, легким та незабутнім. У Вас без сумніву виникне бажання відкривати для себе вражаючий світ романів Люко Дашвар знову і знову.
Довідка газети «Високий Замок»
Люко Дашвар (Ірина Чернова) народилася у 1954 р. у Херсоні. Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік) і Академія державного управління при президентові України (магістр державного управління). Перший роман «Село не люди» (2007 р.) здобув ІІ премію на «Коронації слова». Наступний твір «Молоко з кров’ю» (2008 р.) став переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі». А роман «Рай. Центр» (2009 р.) отримав диплом у номінації «Вибір видавців» «Коронації слова».
30.12.2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію