ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Дорога тримається лiсу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-10 20:13:03
Переглядів сторінки твору 7952
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 16:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:27:28 ]
Не вірш, а романтична прогулянка цариною природи.
Дуже і дуже, лю.
Сумніви - невгамонні, до русизму тяжіє,
і отих два "шш".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:44:36 ]
та ні, оце поміжвіршшя - супер!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:47:17 ]
Дякую Ксеніє,
Я виправив...
З літнім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 20:28:53 ]
Аж дух захватывает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:52:37 ]
Дякую, Анно.
Приємно бачити вас на моїй сторінці.
Квітково,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:35:15 ]
Привіт, Юро.
...дорогою у поміжвіршші
мандрує трависте небо... - хороші знахідки, яскраві образи!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:03:08 ]
Спасибі , Володю.
Щось мені літа захотілось... може тому, що зима ніяка...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:48:32 ]
Таке ароматне і густе письмо) читається залюбки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 21:01:39 ]
Приєднуюсь до всіх попередніх ораторів.
Вірш просто чудовий.
Але якщо прагнути ідеалу, то, дозвольте?..
1) Як на мене, трохи забагато тире.
2) Дорогою у поміжвіршші... Так ніби краще.
3) Мчатися - точно русизм, хоч його й подають українські словники. Але їм у випадку русифікації вірити не можна. Українською - мчати.
Перепрошую за поради.
Щиро вдячна за насолоду від Вашої поезії, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:29:42 ]
Світланко,
Ще раз дякую поради, щодо відшліфування рядків.
Я забрав декілька тире, а але поки що залишив "з дорогою" і мчатися з огляду на наших класиків:
"Десь кричать і мчаться паровози" (Володимир Сосюра),
"Взяла [Юнона] спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (Іван Котляревський)"
"Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини, риє задубілу кору землі і мчиться ярами до річки (Панас Мирний)"
ь І знову день ішов за днем, мчалися безупинно хмари над головою, стікали до безодні дощові потоки, і все було по-давньому (Гнат Хоткевич"
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:05:29 ]
Дякую, дівчата.
Я зараз перегляну...
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:56:46 ]
Чудова тінь, самодостатня...
Шикарне закінчення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:06:39 ]
Тінь має бути такою - ми ж-бо під Божою ходимо...
Дяки, Лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:58:45 ]
файно. просинь ясніє.

ліс(образ твору) підозріло чистий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:08:00 ]
Бо сонце і небо - чисті - то і ліс - відповідний... затишок для рослинної душі.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:03:04 ]
файний вірш, ваші словотворчі пошуки вражають :))
ЛЮ, але я завжди думала, що "омана" жіночого роду…
без натяків, з посмішкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:10:19 ]
Дякую, Олю.
Так омана - це жін. роду.
А оман - це така лік.рослина. Деколи її називають - дивосил, дев'ятисил, ґалаґан.
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:23:40 ]
Тост, Юрію.
"За нескінченний ряд твоїх метафор (або краще - тропів у всьому їхньому різнобарв'ї) і образів".
У кожному вірші - щось нове.
Як кожен день чи кожний ранок і т.д.і т.п. :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:33:31 ]
А я маю теж тост - "за творчу дружбу".
Дякую, Друже,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:36:14 ]
Будьмо :-)