ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.11
07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
2026.05.11
01:47
Можна вже не прибріхувати про вік,
а так голитись, щоб не виглядати старшим.
На четвертак неголеним не тягнеш, і з тобою
охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках,
і можеш зійти за папіка ще навіть не першої зрілості, а бутона. Тебе цим часом тільк
2026.05.10
23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі – 6. Урок ідеалізму (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі – 6. Урок ідеалізму (вибрані тексти Поетичних Майстерень).
Володимир Сірий
Лекція
Було це ще за атеїзму.
До клубу лектор завітав.
Про світлу путь до комунізму
Без Бога виклад зачитав.
Вкінці звернувся до присутніх:
- В знак згоди дулю утворіть
І дайте Богові! Ануте
Крушити релігійний гніт!
Всі як один скрутили дулі
І підняли немов штики,
Лише один старий дідуля
Не йшов за усіма таки.
- Дідусю, що ви, - каже лектор, -
Усе ще вірите в Христа,
У те, що рай і грізне пекло
Не небувальщина пуста?
А дідуся це усміхнуло,
Бо каже логіка сама:
- Кому показувати дулю,
Якщо Спасителя нема?..
2011
УРОК ІДЕАЛІЗМУ
Атеїзм - як проблему «ідеологічну» легко вирішити за логікою Володимирового «дідуся». Але атеїзм, як проблема світоглядна існувала ще до запанування у світі комуністичної ідеології і буде існувати, напевне, вічно...
Федір Достоєвський, передвіщаючи майбутні катаклізми (комунізм) у 1872 році опублікував роман «Біси». В цьому романі проблема «атеїзму», а саме її світоглядний аспект вирішується... за простою логічною схемою: світом керує чорна і світла сили - Бог і сатана, іншого не дано. Якщо ти світоглядний атеїст, і справді нема ні Бога, ні чорта, то довколишній світ і ти сам – природнє недорозуміння. А смерть невідворотна (для атеїста - рятівна)... Отже, немає логічного сенсу жити. Справжній атеїст Достоєвського пустив собі кулю в лоб... Решта живих атеїстів у романі - просто «біси». Атеїсти комуністичної пори наглядний тому приклад : так ненавидіти те, чого для них «насправді нема»!?
Але атеїзм - це лиш половина проблеми. Матеріалізм - ось фундаментальні основи того логічного непорозуміння! Саме ця ідея самодостатності матерії завдає клопоту і сьогодні не одній голові. Прочитавши «Лекцію» Володимира Сірого, пригадав, як колись вирішував «проблему» співіснування ідеалізму та матеріалізму сам. Можливо, тут усе складніше... а, може, й ні...Судіть самі. Ось та логічна схема:
Ідеаліст :
- Скажи голосно і розбірливо – матерія!
Матеріаліст:
- Ма-те-рі-я! І що?
- А те, що це твоє виголошення всього навсього - порожня ідея під назвою матерія. Матерія - насправді перед тобою. Торкни її!
- Торкнув – тверда і холодна! І що?
- І ти думаєш, що то була матерія?
- А що ж інакше?
- Я маю на увазі – тверда і холодна?!
- Ну? Також ідея… про властивості матерії… Гм!? Цікаво! А як же бути з самою матерією? Я ж її торкав!
- Я бачив, бачив! Але все залишається в межах ідеї: ти торкаєш, відчуваєш, робиш висновок – я підтверджую: матерія – є! Усе в межах ідеї.
- І що ж ми маєм? Ідею про матерію! А як нам дістатись до реальної матерії?
- А я знаю?
- А ти сам хіба не матерія?
- Звичайно матерія.
- Ну? От! А ти про якусь там ідею торочиш! Що таке ідея?
- Виходить – властивість матерії!
- Бачиш?! Матерія торкнула матерію… А ти казав: …навсього …ідея!
- Та таки ідея!
- Яка знову ідея?
- Ідея про те, що ідея є властивістю матерії!
- Ти знову за своє - ідея про те, що ідея є... ідеєю, а де ж знову матерія ділась?
- Та от: матерія і є ідеєю!
- Ні! Все навпаки: ідея є матерією - властивістю матерії! Ти ж сам казав.
- А яка різниця? Ідея є матерією – матерія є ідеєю…
- Бо щось мусить бути першим, головнішим – я кажу : ма-те-рі-я! Ну? Визнай!
- Що ж? Хай буде – ма-те-рія! Визнаю, визнаю - не погана ідея!
2012
худ. Я Саландяк
Лекція
Було це ще за атеїзму.
До клубу лектор завітав.
Про світлу путь до комунізму
Без Бога виклад зачитав.
Вкінці звернувся до присутніх:
- В знак згоди дулю утворіть
І дайте Богові! Ануте
Крушити релігійний гніт!
Всі як один скрутили дулі
І підняли немов штики,
Лише один старий дідуля
Не йшов за усіма таки.
- Дідусю, що ви, - каже лектор, -
Усе ще вірите в Христа,
У те, що рай і грізне пекло
Не небувальщина пуста?
А дідуся це усміхнуло,
Бо каже логіка сама:
- Кому показувати дулю,
Якщо Спасителя нема?..
2011
УРОК ІДЕАЛІЗМУ
Атеїзм - як проблему «ідеологічну» легко вирішити за логікою Володимирового «дідуся». Але атеїзм, як проблема світоглядна існувала ще до запанування у світі комуністичної ідеології і буде існувати, напевне, вічно...
Федір Достоєвський, передвіщаючи майбутні катаклізми (комунізм) у 1872 році опублікував роман «Біси». В цьому романі проблема «атеїзму», а саме її світоглядний аспект вирішується... за простою логічною схемою: світом керує чорна і світла сили - Бог і сатана, іншого не дано. Якщо ти світоглядний атеїст, і справді нема ні Бога, ні чорта, то довколишній світ і ти сам – природнє недорозуміння. А смерть невідворотна (для атеїста - рятівна)... Отже, немає логічного сенсу жити. Справжній атеїст Достоєвського пустив собі кулю в лоб... Решта живих атеїстів у романі - просто «біси». Атеїсти комуністичної пори наглядний тому приклад : так ненавидіти те, чого для них «насправді нема»!?
Але атеїзм - це лиш половина проблеми. Матеріалізм - ось фундаментальні основи того логічного непорозуміння! Саме ця ідея самодостатності матерії завдає клопоту і сьогодні не одній голові. Прочитавши «Лекцію» Володимира Сірого, пригадав, як колись вирішував «проблему» співіснування ідеалізму та матеріалізму сам. Можливо, тут усе складніше... а, може, й ні...Судіть самі. Ось та логічна схема:
Ідеаліст :
- Скажи голосно і розбірливо – матерія!
Матеріаліст:
- Ма-те-рі-я! І що?
- А те, що це твоє виголошення всього навсього - порожня ідея під назвою матерія. Матерія - насправді перед тобою. Торкни її!
- Торкнув – тверда і холодна! І що?
- І ти думаєш, що то була матерія?
- А що ж інакше?
- Я маю на увазі – тверда і холодна?!
- Ну? Також ідея… про властивості матерії… Гм!? Цікаво! А як же бути з самою матерією? Я ж її торкав!
- Я бачив, бачив! Але все залишається в межах ідеї: ти торкаєш, відчуваєш, робиш висновок – я підтверджую: матерія – є! Усе в межах ідеї.
- І що ж ми маєм? Ідею про матерію! А як нам дістатись до реальної матерії?
- А я знаю?
- А ти сам хіба не матерія?
- Звичайно матерія.
- Ну? От! А ти про якусь там ідею торочиш! Що таке ідея?
- Виходить – властивість матерії!
- Бачиш?! Матерія торкнула матерію… А ти казав: …навсього …ідея!
- Та таки ідея!
- Яка знову ідея?
- Ідея про те, що ідея є властивістю матерії!
- Ти знову за своє - ідея про те, що ідея є... ідеєю, а де ж знову матерія ділась?
- Та от: матерія і є ідеєю!
- Ні! Все навпаки: ідея є матерією - властивістю матерії! Ти ж сам казав.
- А яка різниця? Ідея є матерією – матерія є ідеєю…
- Бо щось мусить бути першим, головнішим – я кажу : ма-те-рі-я! Ну? Визнай!
- Що ж? Хай буде – ма-те-рія! Визнаю, визнаю - не погана ідея!
2012
худ. Я Саландяк
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10173Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.402 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.402 seconds