СІМ’Я, ТОВАРИСТВО, ГРОМАДА

*Поки людина живе, в неї є надія.
*Намагайся бути людиною і там, де нема людей.
*Трьома речами одна людина відрізняється од іншої: голосом, зовнішністю й думкою.
*Бідний той, хто полишений знань.
*Жінки самі собою – цілий народ.
*Зброя жінки – на ній самій.
*Хто багатий? Сказав раббі Аківа: «Той, у кого доброчинна дружина».
*У того, хто одружується задля грошей, виростуть негідні діти.
*Три речі відновлюють спокій духу: музика, приємні видовища й солодкі пахощі. Три речі радують людину: красивий дім, красива дружина й красиві речі.
*Нема на землі сильніш жінки.
*Три речі сказали наші мудреці: хай чоловік їсть скромніше, ніж дозволяє йому достаток; одягається згідно зі своїм достатком і шанує дружину та дітей більше, аніж дозволяє йому його достаток.
*Про того, хто дбає про мир у власному домі, Тора каже, що він начебто своїм прикладом мирить усіх в Ізраїлі. Той, хто вносить ревнощі й чвари у власний дім, вносить їх у весь Ізраїль.
*Якщо чоловік любить свою дружину, як самого себе, а поважає її більше, аніж самого себе; вчить синів і дочок своїх праведним шляхам, у молодому віці влаштовує їх шлюб, то про такого кажуть: «І пізнаєш, що благо – шатро твоє».
*Чоловік без дружини – неповноцінна людина, бо сказано: «Чоловіком і жінкою створив Він їх і назвав Він їх «людина».
*Син зобов’язаний утримувати свого батька.
*Той, хто виховує вдома сироту, прирівнюється до того, хто породив її.
*Вірний друг – це той, хто пропонує свої гроші, коли тобі треба, і свою душу, коли тобі непереливки.
*Остерігайтесь, щоб не зачепити честь своїх товаришів.
*Напучення без любові – не напучення.
*Нема любові там, де є страх, і нема страху там, де є любов. Крім страху перед Богом.
*Ненависть пробуджує розбрат, та всі гріхи покриває любов.
*Не нехтуй благословенням невігласа. Не нехтуй і його прокляттям.
*Ненавидь тих, хто вихваляє тебе надміру.
*Хто гониться за почестями, од того почесті тікають, Хто біжить од почестей, за тим вони женуться.
*Хто сильніш усіх? Той, хто перетворює ворога в друга.
*Не заздрь іншому – він красивий, а я - потворний, бо в смертну годину обидва ви мало чого варті.
*Який найвірніший шлях, що його має триматись людина? Хай любить вона напучення. Адже поки воно діє, душевний спокій, щастя й благословення сходять на світ, а зло усувається.
*Один із стовпів, на яких тримається земля з усіма мешканцями, – це милосердя.
*Як тільки людина захворіла, на кожному лежить обов’язок провідать її. Це гарна справа, бо відвідувачі моляться за хворого, цікавляться станом його здоров’я, намагаються задовольнити потреби і таким чином повертають його до життя.
*Хто оплакує смерть чесної людини, тому прощаються всі гріхи.
*Не слід недбало ставитись до кладовищ: не випасають на них худобу, не проводять водостічні канави, не рвуть квітів.
*Не надокучай товаришеві, коли він гнівається чи стоїть перед своїм покійним. Не питай, коли дасть обітницю. Не намагайся побачить його, коли він у непристойному стані.
*Звертай увагу не на посуд, а на те, що в ньому.
*Людина не повинна виявляти жорстокість, відмовляючись простити того, хто її скривдив. Слід бути відхідливим і негнівливим. І коли винуватий просить у скривдженого прощення, треба простити його од усього серця й од усієї душі. Навіть тому, хто причинив чимало зла, не варто мстити й згадувати про це – такий закон синів Ізраїлю, чистих серцем.
*Кожен, хто жалкує про звершені гарні справи, кажучи: «Яка з них користь? Краще б я не робив цього»,- втрачає всі свої заслуги.
*Хай не спаде тобі на думку те, що кажуть дурні: мовляв, перед тим, як людина являється на світ, Всевишній вирішує, ким їй бути – праведником чи злодієм. Це неправда. Кожен може стати праведником, як Моше-рабейну , чи Йоровамом , мудрим чи дурним, милосердним чи жорстоким, скупим чи щедрим...
*Хай не подумає грішник, що покаявся, начебто достойність праведників для нього недосяжна через зроблені злодіяння. Не так це. Навпаки – він любий Творцеві і бажаний Йому, начебто ніколи й не грішив.
*Першим вітай кожну людину і краще бути хвостом лева, аніж головою лисиці.
*За такими ознаками можна дізнатись розумна чи дурна людина: розумний не розпатякує в присутності старших за віком, не перебиває співрозмовника, не квапиться заперечувать, запитує до ладу, відповідає по суті справи, якщо про щось не чув, так і скаже, визнає правду. У дурня – все навпаки.
*Як не знаєш, який звичай обрати, піди й подивись, який обрали люди.
*Не торгуйся з продавцем, як не маєш грошей.
*Будь обережний у свої відповідях.
*Якщо інші говорять про тебе погано, хай видасться тобі найстрашніша хула дрібницею. Але якщо ти говориш про людей погано, хай найменша хула видасться тобі великою.
*Краще компроміс, аніж суд.
*Не вислуховують одного з позивачів, якщо другий відсутній.
*Не осуджуй іншого, доки не опинишся на його місці.
*Правда важка, тому-то мало хто її витримує.
*Задля миру дозволено не говорити всю правду.
*Праведники полишають свої потреби й опікуються потребами суспільства.
*Горе суспільству, на чолі якого – невіглас.
*Навчання веде до дії.
*Хто вчиться замолоду, схожий на чорнило на новому папері. Хто починає вчитися в зрілому віці, схожий на чорнило на використаному папері.
*За трьома речами пізнають людину: за чаркою, за гнівом і за кишенею. А дехто вважає, що й за сміхом.
*Чому людину було створено на шостий день? Щоб, якщо вона стане надмір пишатися, можна було б їй сказати: «Навіть комар був створений раніш од тебе».
*Не глузуй над старими, бо всі ми зістаріємось.
*Хай честь твого учня буде дорога тобі, як твоя власна, і повага до товариша твого хай буде подібна благоговінню перед учителем твоїм, і хай благоговіння перед учителем подібне буде благоговінню перед Богом.
*Раббі Цадок каже: «Не роби з віровчення ні вінця, щоб хизуватися, ні заступа, щоб ним копати.
*Часте каяття ослаблює душу, виробляє схильність до гріха, так що натура людини втрачає здатність одвикнути від зла на зразок того, як часте прання псує одяг.
*Трьох пізнають у трьох випадках: сумирного – в гніві, героя - на війні, друга – в нужді.
*Лягай без вечері, вставай без боргів.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом.
*Хто дає волю своїм пристрастям замолоду, робиться їхнім рабом на старості.
*Людина ніколи не повинна вважати себе грішником, бо інакше їй буде легко грішити. Мовляв, оскільки я грішник, то яка для мене різниця одним гріхом більше чи менше?
*Будь сам собі слугою замолоду, щоб користуватися свободою на старості.
*Слова розумного багаті думками, а думки дурного – словами.
*Вдоволений своєю долею – вільний. Вільний стає рабом, коли невдоволений тим, що має.
*У кого немає своїх заслуг, чужі не допоможуть.
*Грійся біля вогню мудреців.
*Людина має стрічати свого вчителя спішившись.
*Бідного неюдея слід годувати разом з бідняками-юдеями.
*Намагайся бути приємним, як приходиш і виходиш.
*Честь людини – її одяг.
*Не можна обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Давати словесний хабар заборонено.
*Хто переборов свої пристрасті, стоїть вище, ніж той, хто робить добро без перешкод.
*Бен Зома казав: «Хто розумний? Хто вчиться у кожного. Хто сильний? Хто долає свої пристрасті. Хто багатий? Хто вдоволений своєю долею. Кого поважають? Хто поважає інших».
*Як прийшов хтось тебе вбити, попередь його і вбий.
*Навіть найрозумніший потребує поради.
*Дитинство – букет квітів, старість – терновий вінок.
*Образу співмірюють з кривдником.
*Злодієм володіє серце, праведник володіє серцем.
*Як двоє сидять за одним столом, першим починає їсти старший.
*Наше покоління бачить тільки те, що лежить на поверхні.
*Як хочеш пізнати людину, спитай, хто її товариш.
*Хай буду з тими, кого підозрюють, а вони ні в чому не повинні.
*Хто спонукає інших робити добро, начебто сам робить добро.
*У кого була нагода грішити і він не скористався нею, тому дано віддяку начебто за виконану заповідь.
*Дитина повторює те, що чула од батька й матері.
*Усередині міста – моє ім’я, поза ним – мій одяг.
*Добре поколінню, де старші ставляться з повагою до молодших, бо ті таким чином слухатимуться й поважатимуть старших.
*Перед сивизною встань і віддай шану старому.
*Принагідно сказане – як хліб під час голоду.
*Як немає двох однакових облич, так немає двох однакових думок.
*Не в старих шукають гарний смак і не в молодих – мудрої ради.
*Молодий учений схожий на зернятко під землею: почне рости – розростеться.
*Окраса лиця – борода, радість серця – дружина, дарунок Бога – сини.
*Трьом життя не в радість: хто чекає їжі од інших; хто під п’ятою дружини і хто страждає тілесними недугами.
*Грошей на хліб не знайдеться, а на нещастя – завжди.
*Хто керується порадами старих, ніколи не помилиться.
*Завтрашня біда хай не лякає тебе, адже не знати, що народить день. Може, завтра її не буде і страх твій марний.
*Хоча чимало було в тебе доброзичливців, але тайну відкривай тільки одному з тисячі.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Лівою рукою відштовхуй, а правою – притягуй.
*Вчинки твої наближають і віддаляють од людей.
*Не той розумний, хто відрізняє добро від зла, а хто вміє вибрати менше зло.
*Пообіцявши, маєш добросовісно, без усякої прихованої думки виконати, навіть якщо хтось поставився до тебе небездоганно.
*Людина завжди має погоджувати свої поняття з людськими. Не слід виявляти свою печаль там, де радіють, і, навпаки, - радість, де сумують.
*Ворожба й чаклунство – це брехня, якою древні язичники збивали зі шляху істини народи, щоб привернути їх на свій бік.
*Побожним називають того, хто вміє владарювати над своїми тілесними й душевними силами та пристрастями.
*Чому судові настанови викладено в Торі раніш од решти? Тому , що поки не винесено присуд, позовники ворогують один проти одного, але тільки-но його винесено, ворожнеча поступається примиренню.
*Суддя під час суду має уявити гострий меч поміж ребрами своїми, а під собою – безмежну глибочінь.
*Яким шляхом досягають загальної любові? Посильною допомогою іншим, своєю особистістю й своїми грошима.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Один із стовпів, на яких тримається земля з усіма мешканцями, – це милосердя.
*Не зневажай нікого і не нехтуй нічим, бо немає такої людини, щоб не було в неї свого часу, і немає такої речі, в якої б не було свого місця.
*Гарне вивчення Тори разом із земними справами, бо заняття обома відволікає од гріха.
*Той, чия вченість горує над його справами, на що він схожий? На дерево, в якого чимало галуззя, а корінь малий. Налітає вітер і вириває його з коренем і валить додолу.
*Вибери собі вчителя і знайди товариша, і суди про кожного доброзичливо.
*Сторонься поганого сусіди, не дружи з нечестивцем і не втрачай надію в біді.
*Будь серед учнів Агарона, котрий любив мир і добивався його, любив людей і наближав їх до Тори.
*Раббі Гілель казав: «Якщо не я собі, то хто мені? А якщо я собі, то хто я? І якщо не тепер, то коли?»
*Якщо котрийсь з юдеїв наміряється вбити іновірця без усякої на те причини, то кожний юдей зобов’язаний чинити продидію і врятувати християнина.
*Боже мій! Бережи мій язик од лихослів’я і вуста мої від брехливих розмов. І перед тими, хто проклинає мене, хай душа моя буде мовчазна і хай вона зітреться на порох перед кожним. Розкрий моє серце для Тори твоєї і хай звернеться душа моя до виконання Твоїх заповідей. І якомога швидше розруш наміри і розладнай задуми всіх, хто задумав проти мене негоже. Зроби це для імені Свого, задля святості Своєї, задля правиці Своєї, задля Тори Своєї. Хай будуть врятовані ті, кого ти любиш: порятуй правицею Своєю і відгукнись до мене.