ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 7 . Еротична поезія та проза. (Вибрані тексти Поетичних Майстерень)
З поміж багатьох еротичних текстів Поетичних Майстерень я вибрав два. Чудово римовані, чуттєві, грайливі, спокусливі... Ось:

Чорнява Жінка

І БУДЕ НІЧ...

І буде ніч... палка і безсоромна,
Як стигла полуниця на губах,
Наложниця терпка і невідмовна
В твоїх руках.

Солодкий смак пекельної спокуси
Розірве тіло, розум захмарить,
То нерв оголений, а не мої укуси,
Тобі болить.

Так струм розпусти збуджує повію,
Так спрагу первісну вгамовує вода,
Я божевОлію, божеволІю,
А ніч стіка.

Жадана мить одвічного бажання
Нахлине, мов загибель, віч-на-віч,
То ж зрозумій – це нашого кохання
Остання ніч...


І другий вірш Чорнявої жінки:

ДРАЖНИЛКА

Я можу бути різною:
нахабною, капризною,
жаданою, шаленою,
як гімназистка, чемною,
коханкою Орфею...

от тільки не твоєю...

А ось проза, фрагмент моє перепалки на сторінках Поетичних Майстерень ( Мандри в космосі 5) , знову ж з - Чорнявою Жінкою:

Анонім Я Саландяк: ... Я Вас маю за жінку розумну...

Чорнява Жінка: ... Не пам’ятаю, коли ми так зближувалися, щоб Ви мене "мали"...

Спочатку я оторопів не розуміючи, що та ... Жінка мала на увазі. Того разу я промовчав... і аж усвідомивши «двомовну ментальність» авторки переглянув її сторінку та знайшовши там чудові україномовні зразки, зокрема, і еротичної поезії, наважився сказати наступне:
ІНТИМНА ПОЕЗІЯ ТА ПРОЗА НА СТОРІНКАХ ПОЕТИЧНИХ МАЙСТЕРЕНЬ.

Оте «иметь» в розумінні статевого акту в російському наріччі, робить ситуацію із вживанням цього слова анекдотичною: якщо українець може мати жінку, дочку та корову, з дужиною – кохаючись, дочку - ніжно люблячи, а корову - просто маючи за годувальницю, то... якщо росіянин «имеет жену, дочь и корову», - це вже таке статеве збочення!..
Чому ж це так? Бо з російської випало слово кохання. З яких причин? Можливо, це наслідок довготривалішого перебування цього словянського племені під татаро-монгольською ордою, яка, наслідуючи ідеологію первісних людей (завойовників), усіх чоловіків убивала, а жінок гвалтувала (маючи їх просто за племінний матеріал). Очевидно, врезультаті цього із свідомості російської жінки на кілька століть поняття «кохання» просто зникло. А можливо, це пізніші мовні перетрубації в ході революційного становлення російської великодержавності?..
Зрештою, у мовах усіх державних утворень, що оточують сьогодні Україну і є історичними вихідцями з її теритоії (праславянського, трипільського простору), слово кохання (в розумінні «статевий акт») збереглося в:
українській мові - Я тебе кохаю;
білоруській мові - Я цябе Каха;
польській мові - Ja cie kocham.

У російській мові – Я тебя люблю.
І що ж тепер залишається робити росіянинові? - «Любить Бога, любить ближнего и жену в кровати...иметь»?! Отже, так тепер виглядає, що за теперішніх мовних обставин українська еротична проза поетичніша за російську еротичну поезію?!
2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-20 18:51:18
Переглядів сторінки твору 8437
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 19:11:51 ]
Фігня....)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-20 19:21:41 ]
А я про що ж!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:36:04 ]
Йой, які ж я примітивні вірші писала ще 5 років тому. Аж соромно :)

Аноніме! Ви навіть не розумієте всю "прєлєсть" гри слів іншої мови. Нащо щ намагатися робити такі далекоглядні висновки щодо "російського племені" і російської мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 08:20:29 ]
Що до "російського племені" -- маєте рацію, того часу воно ще не було російським.Зроблю відповідну правку. Все решта не - "далекоглядні висновки", а лише припущення та запитання.
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:37:54 ]
і про те, що "кохання" означає статевий акт - це ви серйозно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:54:34 ]
Маленький лікнеп. Вам знайоме поняття "полісемія"? Це багатозначність. Так от, слово "иметь" у російській мові має аж 4 значення:

иметь несов. перех. 1) а) Обладать, располагать кем-л., чем-л. б) Обладать каким-л. протяжением, размером. 2) Располагать, пользоваться чем-л., кем-л.; владеть на правах собственности. 3) Наблюдать что-л. как факт, как данность. 4) Находиться с кем-л. в половой связи.

Докладніше можете подивитися тут
http://poiskslov.com/word/%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%8C/

Ви чомусь вибрали останнє значення. Можливе, воно для вас ближче і зрозуміліше. І на цьому збудували свою хибну "піраміду". Ну, як любить казати ваша улюблена поетеса "кожному свє" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-20 21:10:20 ]
Шановна Чорнява Жінко!"...останнє значення" вибрали Ви:"... Не пам’ятаю, коли ми так зближувалися, щоб Ви мене "мали"..." На цьому й будується вся анекдотичність ситуації, я ж то українець!!!Я Вас не "имел", а маю за розумну жінку!Кохаюся я ж з власною дружиною.А ще я кохаю рідну землю та кохаюся в хорошій поезії... До речі -- у Вас чудові вірші!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 12:30:07 ]
Ярославе, ще раз: я вибрала гру слів, побудовану по полісемії в різних мовах - ось у чому анекдотичність ситуації. Невже Ви всерйоз думали, що я не знаю різницю між Вашим "ма" і моїм "имел"?
Розжовувати це далі - все одно, що пояснювати анекдот.

До речі, "кохаюся в хорошій поезії" - це не збочення, нє? (ЖАРТ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 13:18:06 ]
Що я всерйоз думаю? -- Дуже не хочу когось образити, особливо жінку!Що ж до того, ""чи кохатися в хорошій поезії"- це не збочення" -- можливо це непогана зачіпка для нового анекдота.
Будьте такою завжди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-21 12:58:10 ]
Ось тобі й маєш! Аноніме! Даруй за нахабство, бо не моє сало смажиться, але погляди на "кохання"(в Україні, Росії запозичений термін: хай не буду робити посилання) вкрай романтично, що водночас і суб'єктивно. Навіть Чорнява Жінка не відмовиться від "Платон мне дорог, но истина дороже", але - на жіночий лад (що цілком природньо!).
Адже мова йде про "без сера Дарвіна" любов, нє?
У старослов'янській про стосунки чоловіка до жінки визначалося як "жалеть", про життя - як про "живот" і тому подібне. Найвища цінність - це саме життя, найвища друга цінність - "жалеть живот" когось із ближніх (а краще всіх їх!). Тому "жалеть жену" свою і мало за визначення (сучасною) кохати: робити так, аби в усьому їй було "легше жити", реалізувати як власні потреби(і статеві теж), так і побіжні.
Однак мовні перетурбації, продиктовані засиллям впливів тих и інших "шкіл" популярності та моди, "вирівняли" словесні компоненти(іноді до рівня приітивізму) так, як це сьогодні відбувається, приміром, у плані дизайну автомобіля, до створення якого причетні через авторство виробника національні культури різних народів. Не так?
Шляхом нехитрих міркувань можемо визначитись, що кохати(по-українськи) - як вплив Польщі - "любить"(по-русски) - як вплив візантійський -
иметь( по-кіношноголівудськи) = "явища" не семантики слів, а ретельного навіювання з боку тих, кому вигідно робити підміну понять. Ось і увесь "базар". Перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 13:42:01 ]
Дякую тобі Михайле за міркування.Дуже часто я зустрічаю в українців подібні висловлювання: то вплив польський - то вплив російський, то візантійський...Подібні впливи, як правило були на літературну, церковну...мову наближену до влади. Але ж прості українці споконвічно кохаються та співають що кохаються...і жаліючи кохаються, і люблячи і перелюб творячи. Мова -- океан!
Дякую! Будь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-21 17:29:33 ]
О, перелюб,- біблійна спокуса...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 20:07:10 ]
Великий тлумачний словник сучасної української мови каже:перелюбствувати -- порушувати подружню вірність... Думаю, що без спокуси тут не обійтись.
Будь Вітре!