ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Рецензії

 МАНДРИ В КОСМОСІ 7 . Еротична поезія та проза. (Вибрані тексти Поетичних Майстерень)
З поміж багатьох еротичних текстів Поетичних Майстерень я вибрав два. Чудово римовані, чуттєві, грайливі, спокусливі... Ось:

Чорнява Жінка

І БУДЕ НІЧ...

І буде ніч... палка і безсоромна,
Як стигла полуниця на губах,
Наложниця терпка і невідмовна
В твоїх руках.

Солодкий смак пекельної спокуси
Розірве тіло, розум захмарить,
То нерв оголений, а не мої укуси,
Тобі болить.

Так струм розпусти збуджує повію,
Так спрагу первісну вгамовує вода,
Я божевОлію, божеволІю,
А ніч стіка.

Жадана мить одвічного бажання
Нахлине, мов загибель, віч-на-віч,
То ж зрозумій – це нашого кохання
Остання ніч...


І другий вірш Чорнявої жінки:

ДРАЖНИЛКА

Я можу бути різною:
нахабною, капризною,
жаданою, шаленою,
як гімназистка, чемною,
коханкою Орфею...

от тільки не твоєю...

А ось проза, фрагмент моє перепалки на сторінках Поетичних Майстерень ( Мандри в космосі 5) , знову ж з - Чорнявою Жінкою:

Анонім Я Саландяк: ... Я Вас маю за жінку розумну...

Чорнява Жінка: ... Не пам’ятаю, коли ми так зближувалися, щоб Ви мене "мали"...

Спочатку я оторопів не розуміючи, що та ... Жінка мала на увазі. Того разу я промовчав... і аж усвідомивши «двомовну ментальність» авторки переглянув її сторінку та знайшовши там чудові україномовні зразки, зокрема, і еротичної поезії, наважився сказати наступне:
ІНТИМНА ПОЕЗІЯ ТА ПРОЗА НА СТОРІНКАХ ПОЕТИЧНИХ МАЙСТЕРЕНЬ.

Оте «иметь» в розумінні статевого акту в російському наріччі, робить ситуацію із вживанням цього слова анекдотичною: якщо українець може мати жінку, дочку та корову, з дужиною – кохаючись, дочку - ніжно люблячи, а корову - просто маючи за годувальницю, то... якщо росіянин «имеет жену, дочь и корову», - це вже таке статеве збочення!..
Чому ж це так? Бо з російської випало слово кохання. З яких причин? Можливо, це наслідок довготривалішого перебування цього словянського племені під татаро-монгольською ордою, яка, наслідуючи ідеологію первісних людей (завойовників), усіх чоловіків убивала, а жінок гвалтувала (маючи їх просто за племінний матеріал). Очевидно, врезультаті цього із свідомості російської жінки на кілька століть поняття «кохання» просто зникло. А можливо, це пізніші мовні перетрубації в ході революційного становлення російської великодержавності?..
Зрештою, у мовах усіх державних утворень, що оточують сьогодні Україну і є історичними вихідцями з її теритоії (праславянського, трипільського простору), слово кохання (в розумінні «статевий акт») збереглося в:
українській мові - Я тебе кохаю;
білоруській мові - Я цябе Каха;
польській мові - Ja cie kocham.

У російській мові – Я тебя люблю.
І що ж тепер залишається робити росіянинові? - «Любить Бога, любить ближнего и жену в кровати...иметь»?! Отже, так тепер виглядає, що за теперішніх мовних обставин українська еротична проза поетичніша за російську еротичну поезію?!
2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-20 18:51:18
Переглядів сторінки твору 8761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-20 19:11:51 ]
Фігня....)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-20 19:21:41 ]
А я про що ж!?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:36:04 ]
Йой, які ж я примітивні вірші писала ще 5 років тому. Аж соромно :)

Аноніме! Ви навіть не розумієте всю "прєлєсть" гри слів іншої мови. Нащо щ намагатися робити такі далекоглядні висновки щодо "російського племені" і російської мови?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 08:20:29 ]
Що до "російського племені" -- маєте рацію, того часу воно ще не було російським.Зроблю відповідну правку. Все решта не - "далекоглядні висновки", а лише припущення та запитання.
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:37:54 ]
і про те, що "кохання" означає статевий акт - це ви серйозно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 19:54:34 ]
Маленький лікнеп. Вам знайоме поняття "полісемія"? Це багатозначність. Так от, слово "иметь" у російській мові має аж 4 значення:

иметь несов. перех. 1) а) Обладать, располагать кем-л., чем-л. б) Обладать каким-л. протяжением, размером. 2) Располагать, пользоваться чем-л., кем-л.; владеть на правах собственности. 3) Наблюдать что-л. как факт, как данность. 4) Находиться с кем-л. в половой связи.

Докладніше можете подивитися тут
http://poiskslov.com/word/%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%8C/

Ви чомусь вибрали останнє значення. Можливе, воно для вас ближче і зрозуміліше. І на цьому збудували свою хибну "піраміду". Ну, як любить казати ваша улюблена поетеса "кожному свє" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-20 21:10:20 ]
Шановна Чорнява Жінко!"...останнє значення" вибрали Ви:"... Не пам’ятаю, коли ми так зближувалися, щоб Ви мене "мали"..." На цьому й будується вся анекдотичність ситуації, я ж то українець!!!Я Вас не "имел", а маю за розумну жінку!Кохаюся я ж з власною дружиною.А ще я кохаю рідну землю та кохаюся в хорошій поезії... До речі -- у Вас чудові вірші!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 12:30:07 ]
Ярославе, ще раз: я вибрала гру слів, побудовану по полісемії в різних мовах - ось у чому анекдотичність ситуації. Невже Ви всерйоз думали, що я не знаю різницю між Вашим "ма" і моїм "имел"?
Розжовувати це далі - все одно, що пояснювати анекдот.

До речі, "кохаюся в хорошій поезії" - це не збочення, нє? (ЖАРТ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 13:18:06 ]
Що я всерйоз думаю? -- Дуже не хочу когось образити, особливо жінку!Що ж до того, ""чи кохатися в хорошій поезії"- це не збочення" -- можливо це непогана зачіпка для нового анекдота.
Будьте такою завжди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-21 12:58:10 ]
Ось тобі й маєш! Аноніме! Даруй за нахабство, бо не моє сало смажиться, але погляди на "кохання"(в Україні, Росії запозичений термін: хай не буду робити посилання) вкрай романтично, що водночас і суб'єктивно. Навіть Чорнява Жінка не відмовиться від "Платон мне дорог, но истина дороже", але - на жіночий лад (що цілком природньо!).
Адже мова йде про "без сера Дарвіна" любов, нє?
У старослов'янській про стосунки чоловіка до жінки визначалося як "жалеть", про життя - як про "живот" і тому подібне. Найвища цінність - це саме життя, найвища друга цінність - "жалеть живот" когось із ближніх (а краще всіх їх!). Тому "жалеть жену" свою і мало за визначення (сучасною) кохати: робити так, аби в усьому їй було "легше жити", реалізувати як власні потреби(і статеві теж), так і побіжні.
Однак мовні перетурбації, продиктовані засиллям впливів тих и інших "шкіл" популярності та моди, "вирівняли" словесні компоненти(іноді до рівня приітивізму) так, як це сьогодні відбувається, приміром, у плані дизайну автомобіля, до створення якого причетні через авторство виробника національні культури різних народів. Не так?
Шляхом нехитрих міркувань можемо визначитись, що кохати(по-українськи) - як вплив Польщі - "любить"(по-русски) - як вплив візантійський -
иметь( по-кіношноголівудськи) = "явища" не семантики слів, а ретельного навіювання з боку тих, кому вигідно робити підміну понять. Ось і увесь "базар". Перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 13:42:01 ]
Дякую тобі Михайле за міркування.Дуже часто я зустрічаю в українців подібні висловлювання: то вплив польський - то вплив російський, то візантійський...Подібні впливи, як правило були на літературну, церковну...мову наближену до влади. Але ж прості українці споконвічно кохаються та співають що кохаються...і жаліючи кохаються, і люблячи і перелюб творячи. Мова -- океан!
Дякую! Будь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-01-21 17:29:33 ]
О, перелюб,- біблійна спокуса...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-21 20:07:10 ]
Великий тлумачний словник сучасної української мови каже:перелюбствувати -- порушувати подружню вірність... Думаю, що без спокуси тут не обійтись.
Будь Вітре!