ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Вірші
Шабатні спеції
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шабатні спеції
Не в радість Антонію ні слава, ні багатство.
Нудьга прокралась в його душу.
Збилися з ніг і мудреці, й двірня,
Щоб напасть ту непрохану прогнати:
Стадо слонів танцює,
В ногах жираф, немов поміж дерев,
Перекидаються ведмеді клишоногі .
Жбурляють мавпочки банани в лицедіїв,
А ті їх ловлять відкритими ротами...
Ніщо Антонію не в радість...
І от котрийсь з придворних
Радить поїхати в Юдею,
До раббі Єгуди Ганасі ,
З котрим приятелює імператор.
Мовляв, він мудрець із мудреців
І зна напевне, як здолать нудьгу.
Із почетом добувсь Антоній в Ціпорі.
Та що це? На подвір’ ї в раббі – ані душі.
А в господі – горять свічки... Люди за столом...
В шабатній вечір імператор нагодився.
Нарешті вибігло дівча і мало не зомліло
Од золота й срібла незнайомців.
В світлицю імператор увіходить.
«Сідай! Скуштуй із нами, що Господь,
Благословен Він будь, послав!»-
Припрошує до столу раббі Єгуда.
А там – чого тільки нема!..
«Що за дивний смак! .. Зроду не знав такого!»-
Не втримався Антоній після супу.
І те ж – після котлет, і після смаженої риби,
І після напоїв, яких не бракувало...
«Зроби мені таке ж і посеред тижня!»-
Звеселів нарешті імператор.
І ось у середу, як і обіцяв, знов заявився.
Куштує - страви ті ж, а радості нема.
«Що сталось, раббі?»
«Бачиш, нема шабатніх спецій».
«Ти не спромігсь дістать для мене?
Чому ж не попередив?
Із-під землі слуги дістали б».
«Ні, владарю півсвіта...»
«Мені не віриш?»- спохмурнів Антоній.
«Не сердься. А послухай краще.
Коли того вечора стрічали ми шабат,
Відбився він на всьому –
На тиші, що запанувала в краї,
На незвичайнім світлі,
На трепеті перед Всевишнім...
Ото й були ті спеції,
Що в будень дістать ніхто не в змозі».
...З нудьгою повернувсь Антоній в Рим.
---------
Антоній Пій (86-161) римський імператор.
Раббі Єгуда Ганасі (135-220) підтримував приятельські стосунки з імператором Антонієм.
Великий мудрець і один з найбільших учителів юдеїв, pаббі зібрав в одну книгу всі усні традиції, що випливали з Тори (П’ятикнижжя) і стосувалися правил юдейського співжиття. Завдяки цьому юдеї, розсіяні по всьому світу, зуміли зберегтися як єдиний народ.
Нудьга прокралась в його душу.
Збилися з ніг і мудреці, й двірня,
Щоб напасть ту непрохану прогнати:
Стадо слонів танцює,
В ногах жираф, немов поміж дерев,
Перекидаються ведмеді клишоногі .
Жбурляють мавпочки банани в лицедіїв,
А ті їх ловлять відкритими ротами...
Ніщо Антонію не в радість...
І от котрийсь з придворних
Радить поїхати в Юдею,
До раббі Єгуди Ганасі ,
З котрим приятелює імператор.
Мовляв, він мудрець із мудреців
І зна напевне, як здолать нудьгу.
Із почетом добувсь Антоній в Ціпорі.
Та що це? На подвір’ ї в раббі – ані душі.
А в господі – горять свічки... Люди за столом...
В шабатній вечір імператор нагодився.
Нарешті вибігло дівча і мало не зомліло
Од золота й срібла незнайомців.
В світлицю імператор увіходить.
«Сідай! Скуштуй із нами, що Господь,
Благословен Він будь, послав!»-
Припрошує до столу раббі Єгуда.
А там – чого тільки нема!..
«Що за дивний смак! .. Зроду не знав такого!»-
Не втримався Антоній після супу.
І те ж – після котлет, і після смаженої риби,
І після напоїв, яких не бракувало...
«Зроби мені таке ж і посеред тижня!»-
Звеселів нарешті імператор.
І ось у середу, як і обіцяв, знов заявився.
Куштує - страви ті ж, а радості нема.
«Що сталось, раббі?»
«Бачиш, нема шабатніх спецій».
«Ти не спромігсь дістать для мене?
Чому ж не попередив?
Із-під землі слуги дістали б».
«Ні, владарю півсвіта...»
«Мені не віриш?»- спохмурнів Антоній.
«Не сердься. А послухай краще.
Коли того вечора стрічали ми шабат,
Відбився він на всьому –
На тиші, що запанувала в краї,
На незвичайнім світлі,
На трепеті перед Всевишнім...
Ото й були ті спеції,
Що в будень дістать ніхто не в змозі».
...З нудьгою повернувсь Антоній в Рим.
---------
Антоній Пій (86-161) римський імператор.
Раббі Єгуда Ганасі (135-220) підтримував приятельські стосунки з імператором Антонієм.
Великий мудрець і один з найбільших учителів юдеїв, pаббі зібрав в одну книгу всі усні традиції, що випливали з Тори (П’ятикнижжя) і стосувалися правил юдейського співжиття. Завдяки цьому юдеї, розсіяні по всьому світу, зуміли зберегтися як єдиний народ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Анна Ахматова "Вони летять, вони іще в дорозі""
• Перейти на сторінку •
"Раббі Шнеур Залман із Ляд (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")"
• Перейти на сторінку •
"Раббі Шнеур Залман із Ляд (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")"
Про публікацію