Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Публіцистика
Эхнатон и Нефертити
Задолго до того, как Иисус пришел, дабы одарить Землю пламенем Христа, Эхнатон провозгласил себя сыном Божьим и заявил о присутствии Бога в своем сердце. Эхнатон был не только одним из первых монотеистов, занявших выдающееся место в истории Востока после гибели Атлантиды, но и одним из первых сонаследников Христу, провозгласивших свою идентичность Пламенному, которую признавал как сыновство. Эхнатон, постигший присутствие Бога в природе и в каждой форме жизни, принадлежал к линии древнего священства ордена Мехисидека, к которому принадлежали Енох, Илия, Заратустра, Иоан Креститель Иисус и многие другие. Эти жрецы священного огня - все до одного - были исполнены Святого Духа и огня Я ЕСМЬ ТО ЧТО Я ЕСМЬ, а Это приготавливает к пришествию Солнечного Царя и Солнечной Царицы.
Эхнатон был среди первых великих пророков Среднего Востока, признавших присутствие Бога в каждой частице Его творения и утверждавших великое таинство Слова воплощенного. Он поистине провозглашал соединение спиралей Духа с циклами Материи. В действительности он воспринимал свет, как поток энергии любви, истины и закона в материальной форме и сознании, и вне их, как потомок самого Бога, Бога-Духа, живущего в Сонце за сонцем, то есть в мистическом центре Космического Яйца.
Эти идущие против основного течения современной ему религиозной мысли и практики откровения, а также его деятельность, связанная с развитием культуры и искуства в реализме живого пламени, - все это проявилось в Эхнатоне столь явно благодаря чистоте его сердца, ума и души, кристальной прозрачности потока вод жизни, текущих через его чакры, и прежде всего, благодаря глубокой преданности пламени Матери, которое он почитал в своей супруге - прекрасной царице Нефертити и в семи дочерях, отображавших в пламени Матери семь лучей Христосознания.
2012г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Эхнатон и Нефертити
" Вы сами , в своем подлинном восприятии, - и царь, и царица, и жрец, и священник.
и нет никого другого, кроме вас и Бога."
Иисус Христос
Тридцать три века назад человек по имени Эхнатон* видел в солнце средоточие Божьего сознания и поклонялся свету, излучавшемуся из Великого Солнечного Диска. Египетский фараон описывал Вселенную, как гигантское яйцо, великую клетку бытия, чье ядро представлялось ему источником той творческой силы, которую он признавал жизненной энергией Бога.Задолго до того, как Иисус пришел, дабы одарить Землю пламенем Христа, Эхнатон провозгласил себя сыном Божьим и заявил о присутствии Бога в своем сердце. Эхнатон был не только одним из первых монотеистов, занявших выдающееся место в истории Востока после гибели Атлантиды, но и одним из первых сонаследников Христу, провозгласивших свою идентичность Пламенному, которую признавал как сыновство. Эхнатон, постигший присутствие Бога в природе и в каждой форме жизни, принадлежал к линии древнего священства ордена Мехисидека, к которому принадлежали Енох, Илия, Заратустра, Иоан Креститель Иисус и многие другие. Эти жрецы священного огня - все до одного - были исполнены Святого Духа и огня Я ЕСМЬ ТО ЧТО Я ЕСМЬ, а Это приготавливает к пришествию Солнечного Царя и Солнечной Царицы.
Эхнатон был среди первых великих пророков Среднего Востока, признавших присутствие Бога в каждой частице Его творения и утверждавших великое таинство Слова воплощенного. Он поистине провозглашал соединение спиралей Духа с циклами Материи. В действительности он воспринимал свет, как поток энергии любви, истины и закона в материальной форме и сознании, и вне их, как потомок самого Бога, Бога-Духа, живущего в Сонце за сонцем, то есть в мистическом центре Космического Яйца.
Эти идущие против основного течения современной ему религиозной мысли и практики откровения, а также его деятельность, связанная с развитием культуры и искуства в реализме живого пламени, - все это проявилось в Эхнатоне столь явно благодаря чистоте его сердца, ума и души, кристальной прозрачности потока вод жизни, текущих через его чакры, и прежде всего, благодаря глубокой преданности пламени Матери, которое он почитал в своей супруге - прекрасной царице Нефертити и в семи дочерях, отображавших в пламени Матери семь лучей Христосознания.
2012г.
Вместе с Учителями склоняюсь перед пламенем того, кто был верен своему Реальному Я, кто действительно был живой истиной и оставил ее след в песках времен. Критерием, по которому оценивается этот человек, как и любой другой, стремящийся стать Христом, является мера чистоты и потока чистоты в существе и сознании.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
