Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.05
08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».
Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон
2026.05.05
05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
2026.05.04
22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!
2026.05.04
21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
2026.05.04
21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
2026.05.04
18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Публіцистика
Эхнатон и Нефертити
Задолго до того, как Иисус пришел, дабы одарить Землю пламенем Христа, Эхнатон провозгласил себя сыном Божьим и заявил о присутствии Бога в своем сердце. Эхнатон был не только одним из первых монотеистов, занявших выдающееся место в истории Востока после гибели Атлантиды, но и одним из первых сонаследников Христу, провозгласивших свою идентичность Пламенному, которую признавал как сыновство. Эхнатон, постигший присутствие Бога в природе и в каждой форме жизни, принадлежал к линии древнего священства ордена Мехисидека, к которому принадлежали Енох, Илия, Заратустра, Иоан Креститель Иисус и многие другие. Эти жрецы священного огня - все до одного - были исполнены Святого Духа и огня Я ЕСМЬ ТО ЧТО Я ЕСМЬ, а Это приготавливает к пришествию Солнечного Царя и Солнечной Царицы.
Эхнатон был среди первых великих пророков Среднего Востока, признавших присутствие Бога в каждой частице Его творения и утверждавших великое таинство Слова воплощенного. Он поистине провозглашал соединение спиралей Духа с циклами Материи. В действительности он воспринимал свет, как поток энергии любви, истины и закона в материальной форме и сознании, и вне их, как потомок самого Бога, Бога-Духа, живущего в Сонце за сонцем, то есть в мистическом центре Космического Яйца.
Эти идущие против основного течения современной ему религиозной мысли и практики откровения, а также его деятельность, связанная с развитием культуры и искуства в реализме живого пламени, - все это проявилось в Эхнатоне столь явно благодаря чистоте его сердца, ума и души, кристальной прозрачности потока вод жизни, текущих через его чакры, и прежде всего, благодаря глубокой преданности пламени Матери, которое он почитал в своей супруге - прекрасной царице Нефертити и в семи дочерях, отображавших в пламени Матери семь лучей Христосознания.
2012г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Эхнатон и Нефертити
" Вы сами , в своем подлинном восприятии, - и царь, и царица, и жрец, и священник.
и нет никого другого, кроме вас и Бога."
Иисус Христос
Тридцать три века назад человек по имени Эхнатон* видел в солнце средоточие Божьего сознания и поклонялся свету, излучавшемуся из Великого Солнечного Диска. Египетский фараон описывал Вселенную, как гигантское яйцо, великую клетку бытия, чье ядро представлялось ему источником той творческой силы, которую он признавал жизненной энергией Бога.Задолго до того, как Иисус пришел, дабы одарить Землю пламенем Христа, Эхнатон провозгласил себя сыном Божьим и заявил о присутствии Бога в своем сердце. Эхнатон был не только одним из первых монотеистов, занявших выдающееся место в истории Востока после гибели Атлантиды, но и одним из первых сонаследников Христу, провозгласивших свою идентичность Пламенному, которую признавал как сыновство. Эхнатон, постигший присутствие Бога в природе и в каждой форме жизни, принадлежал к линии древнего священства ордена Мехисидека, к которому принадлежали Енох, Илия, Заратустра, Иоан Креститель Иисус и многие другие. Эти жрецы священного огня - все до одного - были исполнены Святого Духа и огня Я ЕСМЬ ТО ЧТО Я ЕСМЬ, а Это приготавливает к пришествию Солнечного Царя и Солнечной Царицы.
Эхнатон был среди первых великих пророков Среднего Востока, признавших присутствие Бога в каждой частице Его творения и утверждавших великое таинство Слова воплощенного. Он поистине провозглашал соединение спиралей Духа с циклами Материи. В действительности он воспринимал свет, как поток энергии любви, истины и закона в материальной форме и сознании, и вне их, как потомок самого Бога, Бога-Духа, живущего в Сонце за сонцем, то есть в мистическом центре Космического Яйца.
Эти идущие против основного течения современной ему религиозной мысли и практики откровения, а также его деятельность, связанная с развитием культуры и искуства в реализме живого пламени, - все это проявилось в Эхнатоне столь явно благодаря чистоте его сердца, ума и души, кристальной прозрачности потока вод жизни, текущих через его чакры, и прежде всего, благодаря глубокой преданности пламени Матери, которое он почитал в своей супруге - прекрасной царице Нефертити и в семи дочерях, отображавших в пламени Матери семь лучей Христосознания.
2012г.
Вместе с Учителями склоняюсь перед пламенем того, кто был верен своему Реальному Я, кто действительно был живой истиной и оставил ее след в песках времен. Критерием, по которому оценивается этот человек, как и любой другой, стремящийся стать Христом, является мера чистоты и потока чистоты в существе и сознании.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
