ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Григоренко (1964) / Публіцистика

 Эхнатон и Нефертити

" Вы сами , в своем подлинном восприятии, - и царь, и царица, и жрец, и священник.
и нет никого другого, кроме вас и Бога."

Иисус Христос

Тридцать три века назад человек по имени Эхнатон* видел в солнце средоточие Божьего сознания и поклонялся свету, излучавшемуся из Великого Солнечного Диска. Египетский фараон описывал Вселенную, как гигантское яйцо, великую клетку бытия, чье ядро представлялось ему источником той творческой силы, которую он признавал жизненной энергией Бога.
Задолго до того, как Иисус пришел, дабы одарить Землю пламенем Христа, Эхнатон провозгласил себя сыном Божьим и заявил о присутствии Бога в своем сердце. Эхнатон был не только одним из первых монотеистов, занявших выдающееся место в истории Востока после гибели Атлантиды, но и одним из первых сонаследников Христу, провозгласивших свою идентичность Пламенному, которую признавал как сыновство. Эхнатон, постигший присутствие Бога в природе и в каждой форме жизни, принадлежал к линии древнего священства ордена Мехисидека, к которому принадлежали Енох, Илия, Заратустра, Иоан Креститель Иисус и многие другие. Эти жрецы священного огня - все до одного - были исполнены Святого Духа и огня Я ЕСМЬ ТО ЧТО Я ЕСМЬ, а Это приготавливает к пришествию Солнечного Царя и Солнечной Царицы.
Эхнатон был среди первых великих пророков Среднего Востока, признавших присутствие Бога в каждой частице Его творения и утверждавших великое таинство Слова воплощенного. Он поистине провозглашал соединение спиралей Духа с циклами Материи. В действительности он воспринимал свет, как поток энергии любви, истины и закона в материальной форме и сознании, и вне их, как потомок самого Бога, Бога-Духа, живущего в Сонце за сонцем, то есть в мистическом центре Космического Яйца.
Эти идущие против основного течения современной ему религиозной мысли и практики откровения, а также его деятельность, связанная с развитием культуры и искуства в реализме живого пламени, - все это проявилось в Эхнатоне столь явно благодаря чистоте его сердца, ума и души, кристальной прозрачности потока вод жизни, текущих через его чакры, и прежде всего, благодаря глубокой преданности пламени Матери, которое он почитал в своей супруге - прекрасной царице Нефертити и в семи дочерях, отображавших в пламени Матери семь лучей Христосознания.
2012г.

Вместе с Учителями склоняюсь перед пламенем того, кто был верен своему Реальному Я, кто действительно был живой истиной и оставил ее след в песках времен. Критерием, по которому оценивается этот человек, как и любой другой, стремящийся стать Христом, является мера чистоты и потока чистоты в существе и сознании.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-14 18:10:46
Переглядів сторінки твору 1688
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.654 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.818 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.29 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-15 12:12:06 ]
Цікаво, що ті жерці (покоління жерців), які навчали (і стояли за Аменхотепом 4 - пізніше Ехнатоном), навчали потім і Мойсея...
Питання - що саме навчали, начебто, більш зрозуміле, ніж те, як саме їм це вдавалося... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-15 17:49:21 ]
Моє вітання пану Володимиру, - доброго здоров*я.
Щиро вдячний, що Ви завітали до мене, вельми приємно. Цікав формулюєте:-" Питання, - ".., як саме їм це вдавалося...") Е вчитель і учні. Все залежить від прозорості намірів учня. В моїх публікаціях - / Публіцистика / шлях учнівства відображено "Ученичество". Саме на цьому "щаблі" знаходиться Ваш співбесідник. Відповідь до Вашого питання- учні вірили Вчителю. Отримували знання, та слідували їм.
Дякую за відвідини, щиро.