
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Григоренко (1964) /
Публіцистика
Причини наших неудач
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Причини наших неудач
"Часть5"
Рассматривая ситуации в семейной жизни, где чаще всего происходят конфликты, мы видим, что в брак вступают, как правило, люди с противоположными чертами характера, они имеют разные представления о жизни, о семье ,о воспитании детей и т.д. До вступления в брак они не видели " недостатков" друг друга. Почему? Потому что Бог создал уникальный механизм опьянения и отключения разума - любовь, - это не та любовь, о которой говорит Новый Завет. Это любовь - земная, плотская, страстная, иногда мы говорим "безумная любовь"*. Человек, испытывая чувство любви(инкстинкт), теряет голову и совершает поступки, которые в здравом уме он бы не совершил.
Обратимся к класике и вспомним Шекспира: " Нет повести печальнее на свете, чем повесть о Ромео и Джульете", и слова, которые произнесла Джульета - "Кумир мой! Сердца моего бальзам!" Влюбленные отдали жизнь за свою любовь. Ненависть и вражда двух родов не дали свершиться союзу, и что же мы видим: смерть, страшная трагедия объединила и примирила вековую рознь их семей. Какой здесь урок: по воле Божьей - двое подростков своей смертью ради любви закончили кровавую битву между родами, тем самым выполнив свое Предназначение. Вот какой механизм для нашего воспитания создали Высшие силы. Что же Им остатается делать, если мы читаем и не видим, не понимаем и не хотим порою понять, что от нас требуется. Мы не хотим идти по пути Осознания, а значит встаем на путь страдания - третьего не дано.
Обратимся к Новому Завету:
"...и сбывается над ними пророчество Исаии, которое говорит: " Ухом услышите и не уразумеете; глазами смотреть будете - и не увидите,
ибо огрубело сердце людей сих, и ушами с трудом слышат, и глаза свои сомкнули, да не увидят глазами и не услышат ушами., и не уразумеют сердцем, и да не обратятся, чтобы Я исцелил их".
Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат"**
2012г.
Рассматривая ситуации в семейной жизни, где чаще всего происходят конфликты, мы видим, что в брак вступают, как правило, люди с противоположными чертами характера, они имеют разные представления о жизни, о семье ,о воспитании детей и т.д. До вступления в брак они не видели " недостатков" друг друга. Почему? Потому что Бог создал уникальный механизм опьянения и отключения разума - любовь, - это не та любовь, о которой говорит Новый Завет. Это любовь - земная, плотская, страстная, иногда мы говорим "безумная любовь"*. Человек, испытывая чувство любви(инкстинкт), теряет голову и совершает поступки, которые в здравом уме он бы не совершил.
Обратимся к класике и вспомним Шекспира: " Нет повести печальнее на свете, чем повесть о Ромео и Джульете", и слова, которые произнесла Джульета - "Кумир мой! Сердца моего бальзам!" Влюбленные отдали жизнь за свою любовь. Ненависть и вражда двух родов не дали свершиться союзу, и что же мы видим: смерть, страшная трагедия объединила и примирила вековую рознь их семей. Какой здесь урок: по воле Божьей - двое подростков своей смертью ради любви закончили кровавую битву между родами, тем самым выполнив свое Предназначение. Вот какой механизм для нашего воспитания создали Высшие силы. Что же Им остатается делать, если мы читаем и не видим, не понимаем и не хотим порою понять, что от нас требуется. Мы не хотим идти по пути Осознания, а значит встаем на путь страдания - третьего не дано.
Обратимся к Новому Завету:
"...и сбывается над ними пророчество Исаии, которое говорит: " Ухом услышите и не уразумеете; глазами смотреть будете - и не увидите,
ибо огрубело сердце людей сих, и ушами с трудом слышат, и глаза свои сомкнули, да не увидят глазами и не услышат ушами., и не уразумеют сердцем, и да не обратятся, чтобы Я исцелил их".
Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат"**
2012г.
* Грань, нить понимания, осознания очень тонкая, и Заповедь" НЕ суди".
**от Матфея 13:14,15,16.
Учителя Слова мне: ЗАПОМНИТЕ: все ваши кумиры, будут мучать вас до тех пор, пока вы не откажетесь от этого и не примете такой, как она есть. Если вы станете на ПУТЬ ОСОЗНАНИЯ, то окружающее вас люди Сами Изменятся, им больше не придется вас воспитывать.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію