ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
* * *
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога! (квартон)
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
***
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
Сідай поруч і слухай
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Любов
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
* * *
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
У літній купелі
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Лелеко ( музична версія)
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Солодкий гріх
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем

Віктор Кучерук
2024.06.24 05:49
* * *
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.

Артур Курдіновський
2024.06.24 00:15
Я написав до конкурсу квартон
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!

Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Українські ведичні містерії з нагоди ведичного свята Івана Купала
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Як гарно знати мови (з англійського гумору)
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
Дуплети з рикошетами
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за́ очі йдучи…
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
Мистецький маніфест
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ШАХІДКА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-02 17:11:41
Переглядів сторінки твору 10913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:27:01 ]
Вдало. Перечитаю ще раз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:47:38 ]
Дякую, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:31:15 ]
"Я все знесу - лише не говори,
що це мене не мало би боліти..."

вірша сумна струна.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:49:53 ]
Дякую, Терцинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:26:17 ]
Стих насыщенный, как жизнь...
О:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:02:58 ]
Дякую, Анно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:43:46 ]
Гіркота життя і кожний сам зі своїм болем.
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:03:49 ]
Так, це правдв, Оленко!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 19:23:20 ]
у кожного свій біль...але не кожного болить за інших.хрипнуть струни-нерви. відходять люди... таке життя... гарно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:28:34 ]
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:07:35 ]
Мені цей вірш видався знайомим… :)
а хто та вона, що до неї мусить йти ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:25:52 ]
Олю, я вже почав ті самі вірші друкувати по другому колу). Цікаво порівняти коментарі, які писалися ще невідомому автору текстів і вже досить знаменитому поету)
А вона - це , мабуть, Панна, Інверно, Сирена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:08:00 ]
найотруйніші жала - у свою душу
це вірно

майстерно змальовано найболючіше
поменше б було у житті такого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:28:28 ]
Дякую, Ксеню! Та дасть Бог - буде менше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:11:13 ]
а мені чомусь останній рядок читається
"що це мені не мало би боліти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:04:31 ]
мені те ж так прочиталося,
і так ближче до душі,
хоча і живемо з Ярославом майже в одному під'їзді,
та, мабуть, на різних поверхах

але автор завжди правий
за ним - майбутнє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:29:40 ]
провів збори під"їзду. переконали мене, що в даному випадку краще погодитися з цілим будинком. виправляю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:21:54 ]
Та можливо так літературною мову й має бути, Чорі!) Мене вже в одному вірші виправляли і я погодився. Можу й тут. Хоч і не дуже це мені сприймається.Бо в нас на Зах. Україні кажуть "мене болить". У всякому разі так звучить це в мені.
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:34:41 ]
От одвічне питання: як у нашому під"їзді кажуть, чи як літературною мовою :) і ради на те нема. нмсд, діалектизми можуть і мають право бути, якщо весь вірш ну, дуже автентичний або на цьому свідомо тримається.
Але якщо воно в тебе так звучить... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:02:10 ]
Любо! та йдеться не про під"їзд, а про величезний шмат України, де українська мова живе не в гетто, а своїм природнім життям. В нас і наголоси інші в багатьох словах. І мені зовсім незрозуміло, чому не можна лібералізувати ті наголоси. Адже ж якійсь частині слів дозволено подвійні наголоси. Деякі наголоси вже стали превалюючими, хоч в словниках вперто будуть переписувати ті, які кілька десятків років чи століть тому кимось уже були зафіксовані чи впросто вписані туди через помилки.
А то часто буває так, що я пишу вірша, а потім переставляю слова, щоб наблизити наголоси до так званих літературних. Хоча, з іншого боку - хто мені забороняє писати так як я вважаю правильним чи доречним? Ніхто! Можна мене покритикувати, але це не означає, що я маю з цим погоджуватися. І варто це відстоювати! Але ж я - совок. Мені 30 років втокмачували - ти гвинтик. Над тобою всюди є начальник. Чи якийсь циркуляр, куди якась мадам Пупкіна вже щось зафіксувала і це вже стало каноном. Тому надалі - тільки так! То й пасую. Погоджуюся з тим, з чим в душі не згодний! Але нічого, скоро видам збірку, стану знаменитим. І тоді для мене вже не буде авторитетів)