ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Танго на двох або Дачне танго »

Ганна Осадко
поезія “Троянське танго”
http://maysterni.com/publication.php?id=21252

"Для танго потрібні двоє.
Ся ніч догорить, як Троя,
Згорнуся тугим сувоєм,
Розкручусь, немов спіраль.
Троянду в губах затисну –
Аж крапелька крові зблисне,
І скотиться вниз намисто,
І птахом злетить вуаль.

І сукня злетить до чорта,
Волосся - як птаха чорна -
Пригорне тебе, огорне
Круг шиї, немов аркан,
Полиновим сном задушить,
Цілунками вийме душу,
І знову стискати змусить
Судомно тендітний стан.

Мій трепетний ніжний мачо,
Міцніше тримай – не плачу!
Це танго, що смерть неначе –
Півкроку, і крок, і мить…
…Паркету слизька арена,
Палає зоря зелена,
Ти кличеш мене: Єлена…
А Троя горить, горить…

Для танго потрібні двоє.
Розділені, як горою,
З тобою, німий герою…
Шаленство вугільних кіс,
І зливи травневий безум,
І ранок, пропахлий безом,
І вигук, відтятий лезом,
Летить через сон: «Паріс»…"

...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ганна Осадко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-03 12:51:30
Переглядів сторінки твору 10848
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.261 / 5.65  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.199 / 5.63  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-03 18:52:55 ]
Настрій припіднятий, бо характер танго в обох творах присутній. І якщо в оригінальному вірші це справжнє танго, з його характерними емоціями, то у пародії - це, власне, пародія на танго, на ті закладені у ньому емоції! Мабуть автор пародії цього й добивався і йому це вдалося :)
Принаймі така моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-03 20:34:31 ]
Вітаю, Оленко! Радий, що настрій припіднятий! То все танго... А танго - сила!
За "вдалося" - дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 02:10:52 ]
Бачив, Генерале! Бачив... що можу я таке сказать?
Сміятися виходила Полтава... і Києву хотілось реготать...

Маю дрібненьке зауг і важення: а хіба лід натирають?
Навіть для параду!
Дотепно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:16:36 ]
"Что я могу еще сказать"?
Хіба що "Я стою изумлённый,от нахлынувшего счастья..."
Звісно, від твого коменту, Полковнику!
До слова - не мені тобі пояснювати - для параду лід не тільки натирають, але і фарбують. Забув ти - тре позачерговий парад до Жіночого Свята провести. Тут (ти ж розумієш) йшлося про дзеркальний блиск, як у льоду. Дяка, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 07:33:16 ]
А на мою думку, пародія не поступається оригіналу, бо жанр пародії такий. І не з ціллю висміяти. А тому не важливо, чи за основу взято довершений вірш, у якому нема чого додати і нема чого відняти, чи то примітивне графоманство. У даному випадку оригінал достойний високої оцінки. Але й робота Івана заслуговує іронічної посмішки, щонайменше. Ситуацію обіграно зовсім з іншого боку. Обидва вірші можуть зайняти свої місця у скарбничці справді мистецьких творів. Бачу, що й авторка задоволена. Браво, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:18:48 ]
Вітаю, Ігоре! Дяка за комент! І ще раз - за "браво"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 17:58:51 ]
Пародії пишуть і на шанованого в усі часи і народи Пушкіна - і це сприймається абсолютно доречно, бо пишеться ПАРОДІЯ З ГУМОРОМ!
А мені, чесно кажучи, почуття гумору дозволяє долати такі життєві труднощі, що з сейозним відом від них уже давно б померла. Нехай живе здоровий сміх і тепле його сприйняття! Жартуймо, бо ми того варті!
Дякую, Іване, за те, що ти такий особливий, сміливий і добрий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 18:25:13 ]
Дяка, Люб, за такий надзвичайно теплий і надихаючий комент! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 19:04:51 ]
Привіт, Генерале!
Мені сподобався твій вірш. :)
А ще коменти мені нагадали службу у війську. Неділя. На території величезного автопарку офіцерів не було.
Троє сержантів і я "осідлали" транспортні засоби всякі. Я сів за кермо автобуса ЛАЗ, бо це мені нагадувало Україну і ми влаштували перегони на території. Але ж знайшовся якийсь пес-ябеда і доповів на верх...
Понеділок. Комбат вишикував батальйон і вивів нас зі строю. Каже мені: "Який знак обмеження швидкості у автопарку?". "5км за годину" - відповідаю. А він: "Знаю, как ты гонял! А если б ты вез снаряды?!"
Іване!
Інколи твої пародії хтось сприймає як можливі вибухи снарядів...
А це не так. Бо Флюїди доброзичливості у них я відчуваю завжди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 21:26:51 ]
І в оригіналі, і в пародії чудові смислові відтінки! Кажу - класно!- і Ганні, і Іванові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:26:12 ]
Привіт, Капітане! Радий, що сподобалося.
А ти справжній патріот - все ж на нашому рідному ЛАЗі "гонял"! Жартую - про снаряди ти дуже Образно, доступно і зрозуміло. То що - за Флюїди (і щоб без вибухів)!
Дяка, Капітане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:28:38 ]
Вітаю, Богдане!
Радий твоєму коменту. За "класно" - дяка! Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-03-05 11:06:04 ]
Дуже вдало схоплено тобою, Іване, розмовну інтонацію вірша та чудово відчуто його настрій, і, як результат, - гарна робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-05 11:17:40 ]
навколо мене однi штангiсти, а танго закрутити нiкому. це так: лiричний вiдступ. дуже сподобалася Ваша пародiя, пане Iванку. оригiнал теж чудовий. молодцi!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:21:05 ]
Радий, що сподобалося, Вікторе! Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:26:13 ]
Привіт, Маріанно! Якщо штангісти - то теж добре, на руках носитмуть. І вже неважливо слизький паркет чи ні. Тішуся, що сподобалося. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-06 13:39:56 ]
сподобався вірш Ганни і Ваша пародія, Іване.
щиро дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-06 21:38:49 ]
Дякую, Тетяно! Радий, що сподобалося! Натхнення!


1   2   3   Переглянути все