8 Березня - у цих словах стільки сонця й тепла, що починає капати зі стріхи, стільки блакиті та хорошого передчуття, що хочеться жити й жити. Бо свято наших матерів, сестер, коханих - це свято нашої душі.
А на свята ми бажаємо своїм дорогим і близьким щастя, здоров'я, добра! Тільки настрій від цих найважливіших побажань сьогодні не дуже світлий, оскільки практично забезпечити добро вельми трудно.
Мені, як і кожному, ці труднощі також дошкуляють, проте я все-таки вірю, що життя колись вирветься з лабет, виздоровіє і понесе нас уперед і вгору - до всього кращого! Тому що саме така суть закладена у природі. А інакше знищився рід людський. Отже, страждаючи сподіваймося.
Переймаючись усіма болями нинішньої доби, все ж наважуюсь сказати, що легше було б пережити незгоди, якби ми більше мали душевної доброти. Звичайно, матеріальне теж необхідне. Уявімо, якби належно було забезпечене фізичне життя, то зникли б розмови про дефіцити, купони, ціни, черги...
Замість тривоги про завтрашній день, говорили б про стан душі, про свої думки і почуття, про дружбу і любов, про все, що так благотворно впливає на нас.
Щоб зберегти себе як людину, більше повертаймося до того, що не купується - до нашої духовної основи. Якби в кожному з нас було достатньо внутрішньої культури, якби всі однаково були доброзичливими і ввічливими з друзями й недругами, то зло не ходило поміж нами, не чинило б образи та неправедливості. Легше переносились би нестатки, ніхто б ні від кого не ховався, а всі підтримували одне одного у скруті і жили по-братськи.
Вітаючи зі святом усіх жінок - літніх і юних, прошу - підіймайтесь над усім скороминущим, дріб'язковим і несуттєвим і піднімайте весь свій рід, не залишайте поганому шпарин ні в собі, ні в комусь, не спонукайтесь і не спонукайте до жорстокості, бо вона така колюча, що навіть рідних ранить. Цього не важко досягти, Треба тільки вміти у кожного шанувати його гідність, любити людину, прощати й помічати неповторність. А люди неповторні - ніхто нікого ніколи не замінить.
Недарма ж носіями найвищої людяності вважаються ті, хто отримуючи з недобрих рук камінь, у відповідь подає хліб. Така людина не опоганить уста свої грубим словом, не носитиме довго образ, а буде випромінювати приязнь, доброту і біля такої душі захочеться самому очиститись од суєтності. В цьому високий смисл духовності, який не дозволить штовхати одне одного, не дасть нікого скривдити, щоб не принизити себе.І все було б по-справедливості, і всі ми страждали б менше.
Я щиро бажаю усім навчитися цієї доступної і мудрої науки. Чому кажу це в день жіночого свята? Тому що жінка найбільш вразлива і чутлива, вона особливо гостро переживає соціальні біди, постійно прагне поліпшити добробут і життя загалом, тому що впродовж віків береже родинне вогнище. Від її усмішки стає у домі сонячно, від її доброти стає усм тепло, її руки утримують нас від лиха, від необачності.
Закінчуючи соє слово, прошу дорогих жінок, - будьте здоровими, світіть нам і рятуйте наші душі, щоб усі ми були щасливими!
В. Д. 1.03.91р.