Пані Наталіє, я вітаю Вас! Перший вірш з Вашого доробку читаю, тож, можливо не є тенденцією те, що хочу зазначити. От дивіться, з третього речення ми зтикаємося з римою, яка зустрічається мало не у кожного любителя віршування. Я колись вибрав з опублікованої збірочки інтернет-поезії усі рими на кшталт "життя-буття-майбуття-вороття". Їхня кількість сягнула десь під двадцять. Причому і у своєму вірші врахував комбінацію "виття-життя". Це те, що у поезії називають банальною римою. Від того часу почав слідкувати за собою. Назвати критикою мої слова що до Вашого віршу? Та ні. Ви намагалися передати настрій і зробили це доступно, зрозуміло. Але надалі зловживати стандартами, які самі кидаються у вічі і першими спадають на думку, коли ми пишемо вірші, не слід. Даруйте за прискіпливість! Бажаю Вам руху вперед, творчого зростання!

Вітаю, пані Наталю!
Перечитала Ваш вірш-роздум про життя і хочу зробити невеличкі зауваги.
У останньому рядку першої строфи варто зробити невеличкі правки, які суттєво покращать милозвучність рядка. Пропоную так:

Про мене розповість, моє буття.

Далі у першому рядку другої строфи є зайві склади. Отже слово "можна" варто опустити, зміст від цього не зміниться і не втратить:

У глибину душі не зазирнути

Ну і на останок, я б ще виправила третій рядок другої строфи:

Ти сам-один свою будуєш долю

За таких змін і наголоси стануть на свої місця і ритм вирівняється.

Я надзвичайно вдячна як Вам ,пане Ігоре.
Ваша заувага слушна і на місці. От тільки, як змінити такий вислів? Я дуже пробую бути не повторною у своїх римах, але не завжди так виходить. Повторно вийшло і - ночей, очей.
А що, як я зміню рядочок за підказкою Адель і моїм новим , але старим слом "суття"?

Про мене розповість, моє суття.

Дорога Адель я зміню всі подані поправки. Дуже дякую.