ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Игоря Павлюка. Живу. Учусь я ненавидеть злато

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Епіграми, Наслідування Пародії, Дурдом


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-11 14:13:04
Переглядів сторінки твору 10012
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.808 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:44:14 ]
Це правда, Ярославе, я сам звернувся до Чорі з проханням подивитись на мій переклад і висловити свою думку.
А з паном Ігорем у нас є чарівна спільна знайома поетеса, яка, сподіваюсь, допоможе в разі виникнення непорозумінь. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:02:53 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - построение фразы абсолютно не характерно для русского языка. Так по-русски могут сказать афроамериканцы или китайцы, прошедшие полугодовой курс обучения. Говорящий по-русски и чувствующий его никогда бы не поставил личное местоимение "я" туда, куда поставили его Вы.

2 - "Познав покой и счастия и гроз" - "счастие" - есть архаизм (так же, как "зеницы"), в отличие от "криницы", которая не является архаизмом. Первое: в оригинале архаизмов нет. Второе: "покой гроз" - это уже что-то из области, пограничной с демоническими силами и увлечениями. По крайней мере, у Павлюка этого нет. У него определяющим является слово "счастье", в переводе - "покой". Это меняет смысл.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - какие женщины? мимо проходили? соседки? потеря "моих" значительна. И не женщины дрожат, а косы. В переводе получилось, что дрожащие от волнения (или от холода) какие-то женщины непонятно, с какой радости кутают в мороз косы. И причем здесь ЛГ?

4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - насколько я поняла смысл авторского текста, второй катрен продолжает тему первого, где говорится о "женщинах ЛГ", с которыми он познал счастье и покоя, и гроз. Потому совершенно естественно, что он мог заблудиться в зорях (рассветах-закатах, проведенных с ними) и в зрачках (глазах) этих женщин. Какие на фиг звёзды??? Он что - Луноход? Насчет "зениц" уже говорилось. Употребление архаизмов там, где у автора их нет, на иой взгляд, плохой феншуй.

(далі буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:37:06 ]
1 - "Живу. Учусь я ненавидеть злато," - считаю, в стихотворении вполне допустима такая перестановка. Русский язык для меня почти как родной, первые мои стихи были именно на русском языке, учитывая к тому же победы в конкурсах нескольких моих стихотворений, написанных по-русски.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:14:40 ]
2 - "Познав покой и счастия и гроз" - см. мой диалог с Мартой Январской.

3 - "И женщины (волнением объяты)
Дрожат и косы кутают в мороз." - не считаю, что потеря "моих" так уж значительна, как и не принципиально, дрожат сами женщины или их косы. Этак мы с Вами дойдем до спора, кто кем вертит - собака хвостом или хвост собакой. :) А с какой радости они кутают эти косы в мороз, так это уже скорее вопрос к автору оригинала, а не ко мне. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:17:19 ]
4 - "В зеницах заблудился я и в звездах" - это Ваше авторское прочитание, Люба, а я понял так, как я понял, и соответственно и перевел. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 15:21:07 ]
Наверное, не стоит считать архаизмами ни "злато", ни "счастие", ни "зеницы", во всяком случае, в стихотворениях, поскольку эти и подобные слова употребляются сплошь и рядом современными поэтами (если не верите, загляните хотя бы на Стихиру). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 21:22:30 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином"
"Идет мой правнук от него с Днепром." - зачем надо было переставлять слова местами, меняя систему ударений?

6 - "Всхлипы мотыльковы" - "це якась салонна чуш непоротая" (с) (СонцеМесяц).

7 - "И кто-то туго мелет и медово" - тоже не русская конструкция, разделяющая два прилагательных глаголом с союзом.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - у Павлюка густоту секундам придают стихи. секунды как бы густеют стихами, замедляются даже. В переводе что такое - эта "полнота стихов"? Они поправились? Забеременели? От голода вспухли?

Я уже говорила где-то: я понимаю английский язык, могу на нем читать, даже кое-что писать и пользоваться его обсценной лексикой. Но я бы не рискнула писать на нем стихи - из уважения к языку и к себе.

That’s all :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:34:17 ]
honey, it's "pearls before swine" ;o) save it...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:39:50 ]
save? for what? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-04-11 23:41:50 ]
for whom :o)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-11 23:42:57 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-12 13:46:58 ]
7. И мелет кто-то туго и медово - а ця конструкція як, Чорі?

Дякую за докладний розбір польотів, Любо, спробую покращити, наскільки і якщо можливо, цей один з "дурдомячо-маразматичних" варіантів (за словами аноніма з ніком "Епіграми, Наслідування Пародії,") :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 17:55:06 ]
така конструкція краще, але воно нічого не врятує. на мою думку, ця спроба не варта всіх цих зусиль.
це якщо чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:08:27 ]
Та в мене секунди тратяться на ці всі зусилля, Чорі. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-04-13 08:33:07 ]
5 - "Мой хлеб пропах церквями и вином" - переставил так, как у Павлюка.

8 - "Мои секунды в полноте стихов..." - считаю, вполне возможно, пример: "в полноте чувств".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-12 10:18:17 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=76481

принимаю огонь на себя:)
с теплом, пламенным)...


1   2   3   Переглянути все