Мабуть, періодично такі думки кожну голову відвідують :)
Найкраще - посміятися над ними... Я оце вчора так собі настрій піднімала, що вийшло з того - ви бачите ;)
Грижі нам точно не треба, так що поживемо ще трохи - а раптом життя якийсь сюрприз приємний піднесе? :))

Моєму Стьопці без мене - точно кранти, бо глухий від народження, і за 11 років свого життя надворі бував тільки на ручках... ну, ще на лавочці під хатою сидів - поруч зі мною.
Дякую. І вам гарного настрою та побільше приємних несподіванок від життя :))

Ой, та не в оцінках же щастя! ;)
Але все одно дякую, Патаро. Гарного вам настрою :))

...А також любительки собак, папуг та інших хом'ячків, не кажучи вже про тих, у кого ще й діти та чоловіки за спідницю тримаються ;))
Дякую :)

Спасибі :) "Оптимізуюсь", як тільки можу!
Отакі дрібниці часом і рятують від чорних думок...

Ага, щас! Хай хоч там від цього паразита відпочину! ;))

Оповідка? Гм... А що, ідея. Треба буде подумати :)
Щодо янголів - то я трохи погарячкувала, хай ще почекають. Їм у їхній вічності поспішати все одно нікуди ;)
Стьопка казав, що чекає у гості, обіцяє під батарею не никатися і, може, навіть дасться погладити :))

дай Боже йому здоров*я
і всякої ласої риби також по можливості

якось вже перестрінемося

*шукає промені упевненості, знаходить, вмикає*

Нє, "вріжем дуба раньше срока" - то девіз не мій, а радянських лісорубів :)
А цю "сиротинушку" я заповім подружці - як найціннішу річ з усієї спадщини (уявляєте, на яку суму за 11 років воно зжело "Кіте-Кету"?!)
Сам пан Степан просили передати, що весь інтерес до "котячих знаків" йому відтяли ще в малолєтстві, так що тяжолим характером його не налякаєш: світську бесіду про переваги болгарської валер'янки над вітчизняною вести можна хоч з принцесою, хоч із відьмою... ;))

А я б не додумалася до такого слова... Як це у вас виходить?!
Дякую :))