ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотнім і голим алеям,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Халепа
Образ твору Лягти б отако - та й померти
В оцих недобілених стінах,
У вічному розгардіяші
І в купі незроблених справ.

Грядки хай сапає хто хоче,
В долині зіпріє хай сіно,
Скопититись – вихід найкращий,
Коли світ уже задовбав!

Загнутись на радість сусідам -
Отому відьомському кодлу
(Даремно, чи що, не жаліли
Чаклунського зілля й проклять?!)

А в північ - шкрябнути по шибці
Та пугачем ухнути в комин,
З-під ліжка вхопити за ноги,
Спитати, чого ще не сплять…

І зринути гордо у небо,
Ширяти з воронами поряд,
Від янголів правду дізнатись
Про те, нащо створений світ,

І, поки на Суд не покличуть,
Без візи злітати в фіорди,
Пірнути собі в Ніагару,
Змотатися до пірамід…

Забути навік про мігрені,
Про вічний цейтнот і про втому -
Чим далі, тим більше втішає
Мене перспектива ота!

Я б точно відкинула капці,
Я б з радістю двинула коні,
Я навіть би склеїла ласти…

…та…

…хто ж нагодує кота?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-19 13:12:21
Переглядів сторінки твору 15146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-06-05 00:04:55 ]
Дякую від імені кошака за привіт :)
Оце доберуся додому, розштурхаю та передам ;))
Да, з-під ліжка - це було б як медом по душі... за все відразу... А ідея про хутір хоч і не така цікава, зате надійніша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-06 14:15:38 ]
Приві, Нуілі!
Мовили про випускового...
Знаю і я одного з редакції газети. Войовничий та все з-під тишка, з-під тишка. А яке велике цабе корчить із себе, бо має звання заслуженого, хоча не спроможний написати текстовку під фото із двох речень. Головні редактори змінюються, а він, як рожевий кабанчик все норовить не впоперек, а вздовш корита, откусуючи. Але я не про нього.
Нуілі! Вітаю Вас з професійним Днем. Пам'ятаю, як Ви казали про найпосутніше цієї професії - відповідальність. Поза сумнівом - це так.
Минулого разу Ви з колегами ходили у Карпати. Так що попереду чекають гори Сєрра Морена чи якісь у Франції. А там, дивись, народяться твори французькою. Нє?..
Наші журналісти їдуть 9 на Хортицю. Може і я з ними.
Успіхів Вам в усьому. Хай щастить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-06-10 23:33:09 ]
Дякую, Василю :))
Цього разу все обмежилося банальними посиденьками в ресторані, а мені це нецікаво, то я й не ходила...
А ви на Хортиці, як я зрозуміла, таки побували. Знати б ще, що там (чи не там?) таке стряслося, що аж ПМ кидаєте... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-06-24 00:28:27 ]

"Політ з котом над Вінницею!"

Ай, Грені, хай-бо дні буденні,
і ночі, снивами пройденні,
і кіт, глухий, хоч і чуткий,
і ви - красиві й незбагненні -
і все це той іще фугас,
що в мить одну накриє нас...
Усе це ж не спроста, о Грені,?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 00:46:20 ]
Та які там фугаси, я людина мирна... ну, майже... ну, практично завжди ;))
А літати я б воліла без кота - хай хоч у небі Стьопчина шерсть мені в очі й рот не лізе! :)
Дякую за відвідини й компліменти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-06-29 19:20:27 ]
Сподобалось. Особливо кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 19:29:44 ]
Дякую, Наталко. Рятують нас в основному саме такі от життєві дрібниці :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 18:46:33 ]
Мені імпонує ваше почуття гумору(і відчуття життя також)


1   2   3   Переглянути все