ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
2026.11.11
09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
2026.11.11
08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Богдан Манюк
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 19. АНТИПАРОДІЇ. МІЛЕВСЬКА - МУР (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2782 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2782 seconds