ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ 18. ПЕРЕКЛАД – ВИТЛУМАЧЕННЯ - ПЕРЕСПІВ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)
Богдан Манюк
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
УЧИТЕЛЬНИЦЕ
Вы нам с изюминкой о Блоке,
принцессой кланяясь ему…
Мне не до Блока на уроке,
встревожен я не потому.
Меня волнуете Вы сами
движеньем губ, сияньем глаз.
Мы с Блоком, восхищаясь Вами,
как песню, слушаем рассказ.
Но слышим только голос нежный,
забвенно-трепетную речь.
Ваш каждый взгляд – огонь небрежный!
О Боже, как его сберечь!
С улыбкой Блок в пыли портрета,
я улетаю в мир богов…
Звонок… и песня недопета…
Шаги… мелодия шагов…
Во след Вам солнечное эхо,
разлуки горькая звезда.
И мне, и Блоку не до смеха,
и мне, и Блоку – в никуда…
1982р.
Ярослав Анонім
Технічний переклад*
УЧИТЕЛЬЦІ
Ви нам з родзинкою (живчиком, перчиком) про Блока,
принцесою вклоняючись йому...
Мені не до Блока на уроці,
збентежений (стурбований, потривожений, занепокоїний) я не тому.
Мене хвилюєте (бентежите, тривожите, зворушуєте, збуджуєте) Ви самі (насправді)
рухом (порухом) губ, сяянням (зорінням, променінням) очей (віч).
Ми з Блоком (я з Блоком), захоплюючись (замилувавшись) Вами,
мов пісню, слухаємо розповідь (оповідання, оповідь).
Та (проте, але, однак, все ж, таки) чуєм тільки (лише, лиш) голос ніжний (тендітний),
Забуванно (непам’ятно)-трепетливу (тремтливу,тріпотливу,мерехтливу) мову.
Ваш кожен (кожний, усякий) погляд – вогонь (вогнище,багаття) недбалий (неуважний)!
О Боже, як його зберегти (заощадити)!
З усмішкою (усміхом, посмішкою) Блок в пилу (порохах, куряві) портрета,
я відлітаю (лечу, лину) у світ богів (поринаю в рай)...
Дзвінок (дзвоник)…і пісня (співанка) недоспівана (недовершена)…
Кроки (хода)… мелодія (мелодика, мелодійність) ходи…
В слід (услід) Вам сонячна луна (відзвук),
розлуки гірка зірка (зірниця).
І мені, і Блоку не до сміху (не смішно),
і мені, і Блоку – в нікуди…
* Згідно Новітнього російсько-українського словника. Харків Сінтекс 2004
МАНДРИ...
Сказати, щоб я був здивований появою російськомовного тексту на сторінці Богдана Манюка в Поетичних Майстернях? Богдана Манюка, відомого мені українофіла, патріота та й просто щирого українця? Ні! Просто цього разу був у курсі його творчих задумів. Але тут я дещо прикро вражений рівнем так званої “російської ментальності” (мене вона просто бісить) , але це, напевне, просто високий професійний рівень автора...
Воно то так, але однак явно проглядає і: ”Ах! Це є щось, бо воно російською!”.
- То візьми та переклади українською мовою, якщо це тебе так турбує! – запропонував Богдан.
- Знаєш... Я ніколи не був закоханий у вчительку російської мови – наша була старою занудною каргою, прости Господи. Та й тодішня ситуація... ти ж пам’ятаєш, як нас нагло силували любити комуністичну партію і “великий , могучий русский язык “... Мені ще й досі робиться гидко на душі від того “збочення “, та пригадується тогочасна популярна “реприза” на цю тему : то хіба що можна псові трохи сексу без любові! А оскільки процес цей триває і нині... Сам розумієш – буде не щиро!
- Справжній майстер повинен просто робити справу, а не шукати причини!
Зрештою, я погодився з таким аргументом (тим паче, що щось подібне я уже робив) і взявся спочатку просто перекласти, правильніше буде сказати – витлумачити Богданів текст українською мовою, бо перекласти в моїй свідомості уже викристалізувалось в афоризмах: перекласти з хворої голови на здорову, з пустого в порожнє, з кишені в кишеню... а термін – витлумачити - звучить об’ємніше... і згідно тлумачного словника сучасної мови одним із значень - витлумачити – перекласти.
З Богдана Манюка
УЧИТЕЛЬЦІ
(витлумачення українською)
Ви нам з родзинкою про Блока,
уклін принцесою йому...
Ні, не до Блока на уроках,
стурбований я... не тому.
Мене хвилюєте самі Ви
губ порухом – очей сіянням.
Ми з Блоком, мов на образ діви...
нам піснею оповідання.
Та тільки голос чуєм ніжний
Віддалену, щемку молитву
Ваш кожний погляд – вогневійний
О Боже, як не загасити!
З усміхом Блок в пилу портрета,
Я ж відлітаю...як завжди
Дзвінок...і змовкнула соната...
І крок ... мелодія ходи...
Услід Вам сонячного штриху,
розлук... зірниця гіркоти.
Мені і Блоку не до сміху,
мені, і Блоку в нікуди.
Але вже по ходу тлумачення так захопився, що покривив душею та зробив ще й переспів цього тексту (той же тлумачний словник каже : переспівувати - ... перекладати вірші,не дбаючи про точну відповідність оригіналові).
З Богдана Манюка
ВЧИТЕЛЬЦІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
(переспів)
А ти із перчиком про свого Блока,
щораз поклони ставлячи йому...
Та не до Блока на твоїх уроках -
надміру збуджений... чомусь?
Сама й збентежила, насправді,
уст кольором , очей зорінням.
Я і без Блока цьому радий,
за пісню маю твоє воркотіння.
Сприймаю тільки голос ніжний,
мов таємничу трепетливість зову,
а погляд – мов вогонь пломінний...
О!!! Обпектися б знову й знову!
Єхидно Блок з-під порохів портрета,
а я прогулююся звільна світлим раєм...
Та дзвоник обриває ритми менуета...
І кроків твоїх музика стихає.
Вслід за тобою проблиску полуда
розлуки гіркістю: о, не здійсниться!
І що мені від того Блока буде,
коли пішла така цариця?..
2012
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"МАНДРИ В КОСМОСІ 19. АНТИПАРОДІЇ. МІЛЕВСЬКА - МУР (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"МАНДРИ В КОСМОСІ 17. БО... чай. АНТИПАРОДІЇ (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2569 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2569 seconds