ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Імміґрація з еміграції
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Мороз
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
***
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… загубитись в лободині полуничного часу…
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Річка Кодима (рондель)
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
* * *
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Нетривіальні думки – 9
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Зелена мелодія (мале коло ронделів)
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Новенький в містечкові (Eagles)
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 1
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Не друзі... »

Софія Кримовська
поезія “Ми бачились востаннє так давно…”,
збірка “свіТ…ЛО…тінь”, (Київ, 2012)

"Ми бачились востаннє так давно,
на тім кінці заплутаних ілюзій.
Мабуть, у першій обопільній тузі
за почуттями, або тільки сном…
Ми плавили слова міцним вином,
даремно намагаючись збагнути,
хто з нас кому наплів на серці пута…
Ми бачились…
востаннє…
знов і знов…"




Пародія

Ми бачились востаннє…. Вчора зрана.
В обід… годинку. І під вечір знов.
Дивився так, що застигала кров,
Та на прощання не сказав “Кохана”.
Не зчулася – наплів на серці пута,
І туга звідкись – певно від вина….
Таке наговорив – мені хана,
Твої слова – то гірше, ніж отрута.

…Даремно намагаюся втовкти
Тобі, що ми тепер не просто друзі…
А той кінець… заплутаних ілюзій…
Так обопільно розсмішив… Прости!


18.06.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-18 14:10:29
Переглядів сторінки твору 6351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 22:36:49 ]
Так, Ксень, хіба ще більш сильнодіючі. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 20:39:58 ]
хана - якось не дуже лірично...

і ти впевнений, що "обопільно"? По-моєму, принаймні, одному із двох в цій ситуації - не до сміху ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 22:42:04 ]
Згода, Люб, не лірично, але правдиво.
Не впевнений, але якщо Л Герої прийшли до спільної думки, маючи вроджене почуття гумору... Дякую.
ПС. Якщо чесно - дуже вже слово "обопільно" файне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 20:56:34 ]
Ми бачились востаннє вчора зранку,
Обідали удвох ще після того,
Хотів заночувати у коханки,
Вона мені вказала на порога.
Стосунки наші дружбою не стали,
Усе бігцем, щоб потяг загасити.
Кінець, неначе вал у дев'ять балів,
Ілюзіями дружби я вже ситий!!!;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 22:46:01 ]
Дяка, Хризантемна! Я знав, що буде екпромт! Але щоб з таким потужним закінченням! Передостанній рядок - справжній дев"ятий вал.
ПС. Тут "потяг" звичайно не "поїзд"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 22:51:46 ]
Зайди до мене на сторінку, там якраз "потяг" від перону відправляється...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-18 21:42:02 ]
Усміхнуло, Іване. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 22:47:02 ]
Дякую, Володимире! Радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-18 22:42:10 ]
Дуже сподобалося, особливо перші дві строфи,
а закінчення дуже вже ліричне, я аж засумувала :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-18 22:52:12 ]
Не сумуй, Оль, Герої тепер більше ніж друзі. І, до того ж, саме їх ті "ілюзії" так мило розсмішили. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 00:45:22 ]
"А той кінець… заплутаних ілюзій…
Так обопільно розсмішив… Прости!" - :)))
Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 22:29:17 ]
Дякую, Іринко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-20 10:05:54 ]
Літературній героїні могло бути зовсім не смішно у ті часи, про які йшлось у її фатальній з натяком на вічність рефрену теми розлучень віршованій оповідці.
А, може, все минулось. Може, Ви вибрали саме той час, коли можна посміхнутись - мовляв, пусте... Було... А з ким не бувало...
А про "кінець", ІМХО, вийшло якось надто прозоро.
Анекдоти та усілякі частівки неодноразово його тягли - кожен до себе. Поетична юнь могла про це не знати. Воно для них - нова метафора.
А яка вона для мене? Самі здогадуєтесь :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 22:42:31 ]
Дякую, Олександре!
Та, схоже, не минулось то все в ЛГ, бачаться ж "знов і знов"...
ПС. А поетична юнь знає багато, і , далі словами відомого жарту, "в неї багато чого корисного можна навчитися"(то звичайно в поетичному сенсі).
Для Вас як - здогадуюсь.
Щира дяка за комент.
Натхнення навзаєм.