ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗАЛИЦЯЛЬНИЦЯ-ОСІНЬ
Час не можна розтягти на п’яльцях,
Чи зопалу викинуть за пліт,
Час не обвести навколо пальця,
Щоб сховатись від прожитих літ.

А літа лягають у покоси,
Мов у лузі скошена трава...
Залицяється до мене осінь,
А колись всміхалася весна.

А колись мені весна всміхалась
Яблуневим цвітом у саду,
Тремолом цикад в пахучих травах,
Сотами в травневому меду.

Весно, весно, ти моя відрадо!
Ти дитинства мого зелен-сад!
Захисти мене і дай пораду,
Як до тебе утекти назад,

Чи, бодай, пригрітись на осонні
Мого літа, що уже сплива,
І відчуть, поніжившись спросоння, —
Осінь ще мене не здоганя.

Осене моя золототкана!
Та не квапся так, не поспішай!
Ти для мене пара ще неждана, —
Сядь скраєчку літа, зачекай!

2005




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-10 19:31:31
Переглядів сторінки твору 4533
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 19:35:03 ]
Теплв і приязна поезія! Пісенна і сумовита... На жаль, назад ходу немає, Мирославе. На жаль, друже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 20:33:53 ]
Але ж іще й не вечір... Не журімося передчасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Чернуха (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-10 19:39:11 ]
Осінь прекрасна іншими сторонами життя, гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 20:36:15 ]
На все свій час... На все свій час...
Дякую за візит і враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 19:54:05 ]
гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 20:37:43 ]
І мені гарно від Вашого "гарно" :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 20:00:06 ]
Кожна пора року, шановні парубки, неперевершена...
Так і людський вік...
Кажуть, горе тій жінці, яка в тридцять хоче бути сімнадцятирічною...
А над римами треба працювати ретельніше не тільки в 25-30...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 20:38:38 ]
Сідаю за рими, Іване... :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 09:25:53 ]
Але ж яка барвиста осінь та! Яка ж бариста...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 11:16:31 ]
Як життя!:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 11:03:38 ]
Любий пане Мирославе, подякуйте Господу Богу, що дав змогу дожити до таких літ, і перед огромом незробленого забудете про те, до чого вже не в змозі повернутись. Та й навіщо? Не можна ж бігти вперед з поверненою назад головою.
Щасти Вам!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 11:23:02 ]
Маєте рацію. Дякую. Але у мене ще не аж "такі літа". Ось батькові моєму 95 минуло, а він ще і косу мантачить, і покіс зробити може... Таке життя... У руках Божих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 12:50:18 ]
А Ви спробуйте позалицятися до осені :)
А вірш гарний.
Життя прекрасне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 17:59:58 ]
От я й пробую... І життя прекрасне... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-11 13:26:36 ]
Чудовий вірш. Дихає ностальгією! І скільки б там не було років, болить душа за минулим.

А літа лягають у покоси,
Мов у лузі скошена трава...
Залицяється до мене осінь,
А колись всміхалася весна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-11 18:11:28 ]


Дякую, Нталю, що прочитали. І хоч "літа лягають у покоси...",

"Осене моя золототкана!
Та не квапся так, не поспішай!
Ти для мене пара ще неждана, —
Сядь скраєчку літа, зачекай!"