Для того, щоб навчитися читати,
Абетку треба досконало знати,
Без букви жодної не можна обійтись,
Тож будь уважний і старанно вчись!

Аа

Найперша буква — це, звичайно, А:
Цікаві з неї починаються слова,
Тому ніяк не обійтись без неї
В словах Абетка, Аґрус чи Алея.

Бб

Здійняла лемент Буква Б,
щоб всі почули:
— В абетці друга я, чому ж
про мене ви забули?
— Як же я вимовлю Без Букви Б, —
зітха Катруся, —
Бог, Батьківщина, Братик і Бабуся?!


Вв

Вогник Виткався з Вуглинки,
Вітерець Війнув якраз,
Він роздмухав Всі жаринки,
Ватра спалахнула Враз.
…Вечоріє. Вітер Вщух.
Від Вогню йде теплий дух,
Ватра В розпачі Волає:
— Вітре, Вій, бо Вже Вгасаю!»


Гг, Ґґ

Ось дві літери-сестрички,
Мов дві крапельки водички,
Хто абетку добре знає —
Їх одразу розпізнає.
Перша — втне вам Гопака,
Здружить Гуску й Гусака,
Друга — враз як заґелґоче:
— Я не Г, а Ґ! — хихоче.
Тож мерщій берись до вправ,
Не лови, будь-ласка, Ґав,
Букви ці не переплутуй,
Щоб невігласом не бути.


Дд

— Хто з вас, Діти, знає, Де
В алфавіті буква Д?
— Знають всі. Відомо ж всім:
Схожа буква ця на Дім.
Дім Данилко нам збудує,
На Даху Димар змурує,
Вікна й Двері зробить з Дуба,
Буде Діткам в Домі любо.


Ее

— Може, хтось з вас відгадає,
Хто у полі рів копає?
— Може, кран, а може, трактор?
— Ні, малята, — Екскаватор!
Невідоме слово це
Починає буква Е.

Єє

Єва букву Є шукає,
Каже: «Букви Є немає.»
Обізвалась буква Є:
— Як нема мене? Я — Є!
Прочитай ім’я своє —
Перша буква в ньому — Є!

Жж

Що за Жук з абетки виліз?
Буква Ж з Жука зробилась,
Стала Жартувать, нахаба,
З Журавлем звінчала Жабу!


Зз

Знову Землю Засніжила
Завірюха-Зима,
Захурделила, Завила,
Застогнала вона.
— Не Злякаємось Зими!
Нам Замети — не Завада!
Заметілям раді ми,
Заметілі — наша Зваба!

Ии

Спробуй, Дмитрику, знайти
Найскромнішу букву — И.
Хоч ця буква — кожен знає —
Майже слів не починає,
Та вона нам не байдужа,
Буква И — потрібна дуже.
Ось, для прикладу, слова:
Мир, синиця, сир, пила,
Жити, пити, сито, сич
І єдиний вигук — Ич!
Ич, яка ця буква И:
Нам без И — хоч пропади,
Ні сюди і ні туди,
Як без їжі та води!

Іі

Ігор, Іра та Іванко
Індика шукали зранку,
На подвір’ї був — І зник,
Де ж подівся наш Індик?
Обійшли усі двори,
Запитали в дітвори:
— Може в Інший бік Іти?
Може вдасться там знайти?
От Історія сумна:
Був Індик — І вже нема!


Її

Їжачок у поїзд сів,
Їде в гості до братів,
Накупив наїдків Їм —
Рідним братикам своїм,
А сестриці — Їжачисі
Подарує рукавиці,
Щоб не мерзла в лапки,
Коли вийде з хатки.

Йй

— Йой! — зітхає буква Й, —
Як набридло все в житті:
Тільки йойкай та зітхай,
Не щастить мені — і край!
— Не страждай, — говорить Ї, —
Будь сестрицею мені:
Будем разом — ти і я —
Чарівні творить слова.
Осьде — слово в множині,
В ньому буде буква Ї:
Солов’Ї, гаЇ, краЇ —
Всі турботи тут моЇ.
А коли такі ж слова
В однині писати —
Будеш, сестро, ти мене
В слові заміняти.
Ось, наприклад, прочитай:
Соловейко, гай та край.

Кк

У Колисоньці Кленовій
Колисала мати сина
І співала Колискову
Про Красуню Квіт-Калину.
Красні Китиці Калини
Над Колискою схилились,
Щоб синочкові Красиві,
Кольорові сни наснились.

Лл

Лебідь, Ластівка, Лелека
Прилетіли із-далека;
Лама, Лев та Леопард
Всіх злякали не на жарт;
Лис, Лоша й рогатий Лось
Разом крикнули: «Лосось!
Ось він в річці! Ось він, ось!»
— Звідки він сюди приплив?
—Здивувались Лящ та Лин.
І Лише Лінивій Льосі
Все байдуже, все у носі!

Мм

Маленький Марчик Мовить
Мамі Мило:
— Матусю! Можна М’ячик
Мити Милом?
Мить завагавшись, взялась до науки:
— Маленький! Милом треба
Мити руки!

Нн

Котик жалібно Нявчав: «Няв-Няв!
Я Не сплю, Не ловлю ґав, Няв-Няв!
Мишку сіру поганяв, Няв-Няв!
Ледве-ледве упіймав, Няв-Няв!
Хоч старий я став уже й оглух,
Але маю до мишей я добрий Нюх!»

Оо

Сміялось в небі сонечко, як О,
Послало свій промінчик у вікно —
Оленка й Олесь Очка зажмурили,
Щоб буква О їх враз не засліпила.

Пп

Зліва Палиця і справа,
Поперечка їх з’єднала —
Подивись, не Поспішай,
Букву П запам’ятай!


Рр

Запам’ятай назавжди відтепер
Цю букву на імення — еР,
Багато слів, які ти знаєш,
Ця літера розпочинає:
Рік, Ряска, Риба, Рак, Ріка,
Родина, Радість, Рід, Рука,
А імена які є славні:
Романи, Ростики, Руслани!

Сс

Якщо розріжем навпіл букву О,
І виберемо ліву половину,
Спокійно вимовити зможем: Сто,
Соловейко, Сонце, Скатертина.
Ця буква-серпик має ім’я — еС,
Вона таких натворить нам чудес,
Що Лома перетворить в Сома,
А слово Мак замінить враз на Сак.

Тт

Тетянка Татка Тягне Танцювати,
Та на Трембіті ще затрембітати,
Танка Такого Тільки Тут і Треба,
Щоб веселились і земля і небо!

Уу

Між голосних — важлива буква У,
Ви, діти, запитаєте: « Чому?»
— Без букви У не вимовить дитина
Святе і горде слово — Україна!

Фф

Буква еФ засумувала,
Що без неї вчать уроки,
Враз про себе нагадала
Й мовила, надувши щоки:
— Фу, без мене вам турбота,
Ну, скажіть без мене вслух:
Форма, Фарба, Фрукти, Фото,
Чи Фіранка, чи Фартух.

Хх

Хоче в Хатці Хом’ячок
Застелити Хідничок.
— Хи-Хи-Хи! — Ховрах Хихоче. —
Глянь: Хом’як Хідник волочить!

Цц

В осоці Цвіркун Цвіркоче,
Розбудити діток хоче,
А малята рано-вранці сплять.

І синицям на осиці
Ранком теж уже не спиться,
А малята рано-вранці сплять.

Цуцик з’їв смачне реберце,
Хлепче воду із Цеберця,
А малята рано-вранці сплять.

На Цямрині горобці
Цвірінчать — гучні співці,
А малята рано-вранці сплять.

— Цитьте! — просить їх матуся, —
Дайте виспатись Мартусі,
Бо малята рано-вранці сплять!

Лиш коли Цілюще сонце
Кине промінці в віконце —
Сон тоді тікає від малят.

Чч

Чапля Чайку Частувала —
Чай Чорничний їй давала.
Чайка Чемно Чай допила
І ще Чашку попросила.
Чапля в Чайник заглянула —
Чаю більше там не було,
Каже Чайці: «Вибачай!
Не Чекай, скінчився Чай!»

Шш, Щщ
Словами Шепіт, Шелест,
Шум, душа,
Пишається тризуба буква Ша,
Коли ж їй хвостика пришити,
То можна в Ща перетворити:
Щоб Щука тріпотіла в сітях,
Щоби Щасливо Щебетали діти,
Щоб на Щоках малят
рум’янець цвів,
І Щедриком святковим
край дзвенів!

Юю

Юрко та Юля Юшку смакували,
Яку зварив зі щуки дід Юхим,
Юначі очі радістю сіяли:
Палала ватра й розстеляла дим.

Яя

— Не щаслива Я на світі,
Я — остання в алфавіті,
І вина тут не моя,
Що між букв остання Я.
А проте, мої малята,
Я створила слів багато,
Перша буква в них — це Я:
Яма, Яблуко, Ягня,
Явір, Ягода, Ялинка,
Янчик, Ярослав, Яринка.
Не цурайтесь букви Я,
Бо таке моє ім’я.

Ьь

Ось буква еР на голову устала,
Й одразу з букви м’яким знаком (Ь) стала
Хоча це знак — не буква, знає всяк —
Пом’якшувати букви він мастак.


АБЕТКА-АКРОВІРШ

Абетку ви вивчали недарма —
Без неї в світ знання – глухі пороги.
Відкрийте книгу — ось вони, слова,
Гортайте сторінки без остороги,
Ґ ав не ловіть – зіб’єтеся з дороги.

Долайте невідомості бар’єр,
Енергії й завзяття вам — без ліку,
Є чим пишатись, друзі, вам тепер,
Живіть у світі знань довіку.

Зривайте сміло вченості плоди,
Ич, як цікаво всесвіт пізнавати,
Ідіть упевнено до вашої мети —
Її вам неодмінно досягти
Й ніколи на путі не спотикатись.

Книжки читайте — мудрості ручай,
Лиш в них житейську істину шукайте,
Минуле свого роду і звичай
Ніколи у житті не зневажайте!

Остерігайтесь сірості в думках,
Поборюйте невігластво і дурість,
Радійте дружній іскорці в очах,
Стократно тіштесь щирості натури.

Таланту не закопуйте в собі,
Узбіччям не тікайте від удачі,
Фортуна ж бо не любить тих, хто в тінь
Ховається, щоб їх ніхто не бачив.

Цінуйте пісні рідної розмай,
Чарівний світ Шевченкового слова,
Шануйте і любіть свій рідний край, -
Щоб не зів’яла українська мова.

Юний читачу! Гордо вимовляй:
— Я — України-матері дитя!

2003