ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЛЬВІВ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 12:15:29
Переглядів сторінки твору 7639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.211 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 12:34:58 ]
Орієнтація у мене та що треба
Та від краси жіночої вмліваю теж,
Хоч я і не живу під львівським небом,
Ця категорія жінок не має меж!;-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 13:05:35 ]
Так, справжнє диво - львівські панянки,
З ними й на кави піти філіжанку
Завжди приємно й радість велика
Навіть жінкам, а не лиш чоловіку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:37:37 ]
Дякую, Патаро і Наталю за увагу!

Зашкалює жіноча солідарність:
не «Бий своїх, щоби чужі боялись»,
а від краси жіночої вмлівають теж
й без хлОпів каву п’ють у стінах львівських веж…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 18:23:10 ]
А що ж нам ще бідненьким залишається робити, коли чоловіки про нас забувають? мусимо якось рятуватися і тому... йдемо на каву жіночим товариством)))
Все у Ваших руках!)

Р.s. ну майже все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 13:47:20 ]
Вітаю! І з радістю стаю на коліна в заповіднику чарівності і грації перед небесним дивом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:40:40 ]
Галантно...
Вітаю навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 14:58:44 ]
Чудовий вірш і такий зрозумілий, ніби я сам його написав:)
Перший рядок дає збивку ритму, вимагаючи наголос на другому складі:
"МістО цвітЕ ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:41:54 ]
Є такий гріх, Олександре… Але нема на то ради.:) Думав над цим не раз: не міг написати «А Львів цвіте…», бо тоді втрачається сенс останнього рядка. Так і залишив…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 15:14:34 ]
Перші дві строфи - чергування жіночих та чоловічих рим, а в останній чомусь з'явилась дактилічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:30:52 ]
Головне - це емоційна тональність вірша.
І цей рядок гарний:
"І в сторону не відвести очей".
Нагадує раннього Вашого тезку Валєрія Ободзінського:
("только не отведи, только не отведи, толька не атведи ґлаз").
І цей:
"Як не впиватися цим дивом з усіх див?"
І сама географія - це теж важлива деталь.
Завдяки таким віршам, так само як і деяким іншим, я починаю з кожним днем глибше і глибше відрізняти
головне (це - поезія серця і душі) від вторинного (техніка, граматика, синтаксис та все таке інше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:46:47 ]
Гарна була пісня... Але я не Валерій, а Ободзінський не Мирослав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 18:37:53 ]
Я відповідав на критичні закиди пана Хмельницького.
Раніше і я помилявся, гадаючи, що хтось біля моїх віршів обкладає матюками мене. А все відбувалось інакше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-31 08:14:32 ]
Погоджусь, Семене.) Головне, аби було написано від душі (душею), а техніка - то вже таке... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 08:58:34 ]
І щоб у вірші розкривались принади чи негативи злободенної тематики, або навпаки. І щоб воно тривожило читацьку душу.
Я ще не бачив віршів пана Мирослава про пренатальну і перинатальну психлогію. Зараз палять цигарки і споживають усілякі енергетичні напої мало не всі майбутні матері, так само як майбутні батьки "зависають" ще й на пиві, футболі та горілці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:35:00 ]
Механічній поезії, у якій бездоанно римується написане, правильно розставлні знаки пунктуації, але вона не дихає новизною, як, наприклад, цей вірш, треба давать рішучий бій.
Повинна буть справжня, душевна поезія наших гарячих сердець, душ і голів.
Так говоре моє серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:47:56 ]
Якщо воно так говоре, значить, так має буть!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-31 08:11:56 ]
Маєте визначення справжньої поезії, Семене? А то мене запитали, а я не знаю, що відповісти.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:43:38 ]
Не заперечую. І...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 19:04:31 ]
У Єсеніна зустрічається анархія у побудові віршів, але як будять емоції такі вірші. Теорія літератури не заперечує, а узаконює, коли автор оригінально "бере вершину". А щодо львівських панянок...Взагалі, українки найкрасивіші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 21:36:20 ]
Та й не тільки в Єсеніна. Зрештою, автор сам визначає структуру свого витвору, це - його дитя.
Звичайно, не завжди це дитя - вундеркінд, проте усі діти - милі...
А львівські панянки, як кажуть в нас на Галичині, - "то є шось!"