ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Як прикро
Як прикро піддаватись почуттям,
що кличуть на відвертість самозгубну,
щоб потім опинитись між сміттям,
вродивши сю дитину позашлюбну -
Довіру... Се безпомічне байстря,
що буде йти і доленьку шукати
в лукавства, вклякле, мов до вівтаря
просити милості, а ні, то страти...
Аби не мучитись від болю і зневаг,
що наче рій осиний пообсіли,
допоки не зотліє в сивий прах,
відкинута любов, і віра, й сила...

2012р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-20 09:02:12
Переглядів сторінки твору 3134
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 12:18:35 ]
Може: біля вівтаря? Бо так звучить як калька з російської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 12:25:52 ]
Грішна,каюсь, пане Василю.:)
Дякую за слушне зауваження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 12:54:26 ]
Ой, як сильно кольнуло у серце! Таке знайоме болюче почуття. Дякую Аделько, за влучно складений вірш.
Життя- постійна брехна, або згуба від правди!
































Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:28:18 ]
Дякую, пані Наталю. Всього в житті наполовину, мабуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 16:08:30 ]
аби не мучитись...такого не буває, новий час. нові обличчя. нові муки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:28:55 ]
Ви праві, Таню.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:06:44 ]
!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:29:51 ]
Дякую, Софійко!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:07:07 ]
Про Довіру - сильно... Що за настрої в ЛГ, Адель?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:37:30 ]
Настрої... Трапляється, пане Іване.
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 22:09:49 ]
Не можу збагнути, пані Аделе, як можна жити без Довіри. Не кажу - до всіх. На те й дано нам житейську мудрість. Трапляються й прикрі ситуації. Але ж це винятки, а не правило. Довіра - це ж До Віри. А без цього - безвихідь.
Даруйте, що, може, висловивсь не так, як Вам хотілось. А, може, просто не зрозумів Вашого задуму.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:45:59 ]
І я не можу, пане Іване. І моя ЛГ теж.:) Тим то й довіряє, навіть тоді, коли в результаті довідується, що довіру її зрадили, потоптали, зневажили, перетворили на ніщо. І плаче гіркими сльозами, коли так стається і докоряє собі, що виявилась недалекоглядною, нерозумною, не розгледівши істинної сутності тих стосунків, котрі спричинились до такого результату.
Ви висловили свою думку, вклавши власні почування, за що щиро дякую. Ви не образили мене своїм коментарем, тому нема потреби вибачатись. Можливо думка у вірші, писаному на піку емоцій не надто чітка. А може так має бути, що кожен з нас бачить у тому чи іншому різний зміст.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 22:45:37 ]
Отже, чимось довіра завинила... Шкода...
І, звичайно, "беЗпомічне":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:48:39 ]
Ні, пане Мирославе. Довіра якраз не винна. Хіба винна дитина, що народженна поза шлюбом? Винні батьки, що пускають у світ сироту. А може й не винні... Все відносно. А є - так, як є.:)
Дякую за поправку. Соромно, що дозволила собі таку грубу помилку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 23:02:31 ]
Болючу тему підняли, п. Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 12:49:54 ]
Якось так уже повелося, що світлих тем, приємних мені пишеться вкрай мало...
Дякую!