ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-28 14:41:39
Переглядів сторінки твору 11350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-28 19:24:55 ]
гарний вірш,
сподобався, пане Семене,
особливо закінчення,
і "на духу" не викидайте, що б вам не казали - тут класно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 21:57:59 ]
Мені також наравиться.
І словник не проти :)
<<На духу, заст. — на сповіді. Ото, думаю я, піду ж я, одговіюсь та розкажу на духу попові про ті чари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 254); * У порівн. Мирон смикнув брата за полу: ну, чого признаватися, мов на духу (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 12)>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 10:04:22 ]
Мої вітання, Диваче! Стільки гамору наробили своєю прихованою іронією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 10:12:40 ]
То у наші часи життєвих поневірянь і тотальної недовіри до обіцянок влади з її очільником - здібним учнем у царині брудної політики та до позицій державного МЗС з приводу наступного провалу якихось його начебто прогресивних ініціятив ще трішки-трішки, буквально трішечки - і ми не віритимемо одне одному. Ми сміятимемось і іронізуватимемо.
У мого літературного героя душа болить.
А він, як і всі, гигика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-31 21:44:35 ]
ну, так, прихована іронія - то як слід болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 20:45:08 ]
Перші три слова відповідають на одне питання чого? - це непрофесійно нмд.
І ще одне, що не стосується вірша, але це не ги-ги чи га-га,
коли мова іде про чистоту української мови, мені болить вживання вами деяких слів у значенні "сподобалося", та й інших, невластивих вам, нмсдд, ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 20:52:23 ]
Можливо, у більш досвідчених авторів все написане ними виглядало би значно кращим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:35:49 ]
Скільки про ту чистоту не писалось би, а все одно писанина марна.
Бо що таке чистота інструментів і приміщень для працівника лікарні у порівнянні з чистотою кузні, у якій коваль виковує металоконструкції для парканів - у т.ч. і для себе? Зараз нема шевців без чобіт, так само як і ковалів з непідкованими кіньми. І для себе усе робиться за копійки, але воно все одно не дешевшає. Бо за цим усім стоїть робота. І ніхто нічого перероблятиме. Воно влаштовує шевця та коваля. Воно для них своє - подобається воно комусь чи ні, схоже воно на "від кутюр" чи ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:28:57 ]
Оце алюр - цементний завод і басейн!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:34:44 ]
Це дві здалеку схожі між собою споруди.
Ми повертались з Жулян. Наш синочок мені підказав те, про що я встиг подумать сам :) Була третя година ночі, світились вогні, як на териконах :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:41:11 ]
Але про це був инший вірш :)
Мені, Олександре, подобається спілкування з тобою.
Шкода, що нещодавно (десь позаминулого тижня) якась з поетес знайшла якусь крамолу у твоїх коментарях.
Можливий рецидив у иншому місці.
А що може бути кращим за відвідини, якщо ти створюєш твір не стільки для себе, як частково про себе і не зовсім для себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:59:34 ]
Взаємно.
З крамолою так чисто непорозуміння. Чомусь багато молодих і не дуже поетов і поеток в кожному коментарі де намає слів і словосполучень на зразок -сильно, вразило, зачепило, потрясаюче і т.д. вбачають злий намір і навіть страшно сказати - звинувачують коментаторів у цинізмі! Було і таке. Ну нічого, Пушкіна колись за главу з ЄО пісочили по повній і нічого, винувато оправдовувався.
Ми не договорили з приводу -від живого споглядання, до абстрактного мислення і від нього до практики. Взагалі я писав на сторінці Марти, але її байка десь пропала. Та я приблизно можу повторити.
Лєв Ніколаєвіч Толстой відомий знавець суспільних відносин свого часу, а в сімейно-суспільних відносинах зовсім не теоретикі знав в них набагато більше ніж написав. Про що певно шкодував, але ми давайте залишимо його нині в спокої з його Наташою Ростовою і Аною Кареніною. Як і шановного Чарльза Дарвіна, вченого і першопрохідника. Вони відношення до теми -абстракція не мають тут зовсім ніякого.
Я говорив лише про ту грань і той період, які виокремили людину з поміж інших савців чи тварин. Є думка, що сталося коли людина (жива істота) стала мислити абстрактно. Думка поєднати абстрактне мислення з природним потягом цікава, але навряд чи витримає критику. Якщо це справді так, то слід визнати, що Жінка тоді не людина, та і хто стане заперечувати, що в більшості своїй Жінка обирає Чоловіка? До того ж є докази, що і в тваринному світі не все однозначно - всі чули про лебедину вірність і тоді слід згодитися ніби птаха можна навчити читати або рахувати. Хоч до двох.
Користуватися знаряддями праці можутьі деякі види тих самих птахів. Орли піднімають кістки і кидають їх на каміння, щоб розбити і дістати мозок. Вони ж не розумніші за мавп?
А ось коли первісна людина вперше поглянула на блискавку чи просто на Сонце, про щось задумалася і потім намалювала фігурки десь в печері, це вже мавпі не до снаги. Фігурки не годують і не зігрівають і навіть не убезпечують. Так же?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 23:19:28 ]
Я з певною часткою несерйозности поставивсь до питання, яке ми з тобою почасти жартома розглядали. Мої коментарі, які не торкались теми вірша, якщо суворо підходить по питань коментування, можна було б вважать флудом чистої води.
Казать щось про вірш? Дещо було сказано ще раніше, ще вранці. Скільки можна перемивать одне і те ж?
Розглядання проблеми будь-якого питання з кількох ракурсів чи у кількох аспектах - це те, що я полюбляю. Можливо, в мені живуть-миряться і не миряться, але якось співіснують, два компоненти - я і мій внутрішній голос. Він чи я можуть навмисно заводити розмову у глухі кути, а потім з них вибиратись.
Тому сперечаючись так само з тобою (певною мірою жартома), я вирішував кілька питань, одним з них була зустріч друзів і колег на сайті - і яка різниця, де саме, поки дозволяла автор.

На закінчення.
Вона (автор) видалила свій вірш, сповістивши про це об'явою. Ти трішки запізнивсь. Переважна більшість коментарів, на перший погляд, виглядала зайвою. Другого погляду не відбулось. Або видалення було саме ним. Тоді можна впевнено вважать, що не було третього погляду :)
Рецидив.
Та нічого. Ми не сварились.
С творами Л.М.Толстого у мене було знайомство.
Потім його щоденники якось відійшли на другий план.
Можливо, їх треба було вивчать у школі. А нам більше "давали" загальносуспільних наук - у т.ч. про трансформацію мавпи у інтелектуально розвинутий пролетаріат.
Будьмо, колего :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 19:34:22 ]
Мені звичайно ж важко щось вловити у цій розмові, яка почалася не тут, як я розумію. Але з того моменту, де жінка не людина, мене б цікавило детальніше.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:13:17 ]
Розповісти про те, що сталось, докладно і детально - це наче кивнуть у чийсь бік. У свій буде чесніше, і тому киваю та розповідаю.
Розмова, яка точилась у коментарях, торкалась головної героїні - мавпи. У творі йшлось про неї.
Коментарі здебільшого були моїми та Олександра.
Наша розмова торкнулась абстрактного мислення мавп усіх епох і поколінь, і наскільки воно абстрактне чи ні.
І більш нічого - у особливості, про сам вірш.

Трішки історії.
Нещодавно Олександра забанила якась поважна поетеса, бо у коментарях до її вірша виникла якась полеміка, у якій не йшлось про сам вірш - наскільки він геніальний або високохудожній.
А це сталось щось схоже на той випадок.
Ми писали-писали, розмовляли-розмовляли, просвіщали-просвіщали, а тепер нічого нема. Така от жертовність.

Що я сказав про жінок?
Та лише те, що мавпи чоловічої статі стали перетворюватись у хомо сапієнс, коли розпізнали у самці (а у коментарі я помилково назвав її самцем, спочатку означивши її як ссавця. Ми ж ссавці, якщо правильно розуміти українську мову, а не шукати прозорих аналогій у російській) Жінку.
Жінку мавп'ячого походження. Вона позитивно вплинула на подальший розвиток цих кривоногих і хвостатих істот - мавп чоловічої статі.

Потім усе зникло.
Нецікаво, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:20:03 ]
Може, я забув у тих коментарях написать про те, чи перетворилась вона, та самка мавпи, у хомо сапієнса.
Та я не втиг. І це було зрозуміло і без додаткових пояснень. Невже сучасного хомо сапієнса цікавила б мавпа - хай навіть по-мавп'ячому принчеса? Та нізащо.
Ми, чоловіки, оті сапієнси, бачим, а бува, що шукаєм і знаходим у жінках (своїх чи инших) те, чого бракує у инших чи своїх. Принаймі, так стверджують афонські старці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 21:36:24 ]
Чому ж нецікаво? Цікаво.:)))
Дякую. Особливо за бажання так довго переповідати.
Даруйте, що завдала Вам цього клопоту. Грішу, може подекуди зайвою, цікавістю.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:43:13 ]
Поцікавитись корисніше, ніж фантазувать :) та вигадувать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 21:49:14 ]
Ваша правда.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 23:52:09 ]
хвала чесності чоловічій :)


1   2   3   Переглянути все