ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Холявін (1987) / Інша поезія

 Шамани
…і навіть якщо нам не вдасться усе розрулити,
на землю покинуту прийдуть суворі шамани,
притягнуть з собою в кишенях тотеми і бубни,
поставлять шатри та вігвами на наших кістках,
і слухатимуть з уст Землі про бездарну трагедію спогади,
куритимуть трави й гілки, виганяючи гніву криваві сліди
із повітря й лікуючи рани Землі під ударні та спів горловий.
…Хоч би й сядуть на ребра збілілі орли –
принаймні, така з того користь…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Amor Fati


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-22 21:08:38
Переглядів сторінки твору 1827
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.241 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.493 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.13 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 14:43:51 ]
У Вашому творі я відчуваю щось езотеричне поряд з частково екзотеричним.
Шамани - це перше, а оце дієслово радянського походження "розрулити" - це друге. Його немає у словнику, але у останньому є "кермо" так само як і "керувати".
"Усе розрулити" для когось усе, а для мене ніщо, бо воно абстрактне настільки, що важко зрозуміти, про що йдеться.
А далі читається легше. Я навіть спробував уявити шаманом автора цього твору - і мені, здається, це вдалось.
"З уст Землі" читається важко навіть і у прозі. Сибілянт з-с міцно триає це словосполучення у полоні немилозвучності.
Але Вам видніше.
Ніякої критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-25 19:51:26 ]
Дякую. До шамана далеко. =) Насправді, думка виникла в такому собі "жаданівському" контексті, навіть помірковував проставити десь помітку кшталту "подражаніє Жадану". Тут і причина "розрулювання всього" вкупі зі Сходом та дальнім Заходом в одному флаконі. Все - проблеми різного роду та походження, зокрема й політичні, тому цілком може бути й "ніщо".) Шаманам видніше, в тому сумнівів нема, тож навіть у разі тотальної цивілізаційної поразки є кому успадкувати простори. Зауваження щодо уст зрозумів, але в даному випадку інакше, мабуть, не вийде. Намагаюся і намагатимусь уникати по можливості. Ще раз щиро дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-25 20:00:57 ]
Щось таке жаданівське і я відчув.
Я якось читав його "Депеш Мод". Розлогі речення, гра словами, нестача (навіть у книжці) потрібних, де треба, розділових знаків.
Водночас відчувається авторський індивідуалізм (це я і про Ваш твір).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-25 20:41:22 ]
То, мабуть, ціла метода, розпочата Жаданом, "пострадянський екзистенційний містицизм" - поєднання суворої буденності з незмінно піднесеним, космічним, а вірніше, "виявлення" цієї наближеності, єдності. Бо навіть за наявності наших подекуди огидних проблем в Сибіру все одно мешкають шамани, а в Америці грають на пімаку індіянці. Коли вже самі своє розгубили по дорозі, то хоч у них знайдемо відображення власних сенсобуттєвих відчуттів. Дякую за відгук.