ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Рассветное
Образ твору Это не стычка.
Это уже война.
Завоевание! –
Ночь обнажает грани,
копья, рапиры. Но...
участь предрешена –
у подреберья лучом легкопёрым ранив
и разливаясь нежностью, как волна,
юный рассвет проникает огнем под кожу...

Ночь отомстит.
Непременно.
Воздаст сполна!
Просто она…
уже не прийти…
не может.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-06 12:03:41
Переглядів сторінки твору 5144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 14:01:32 ]
А мы можем только наблюдать за военными действиями )

Я бы написала "Воздаст сполна".
и зпт перед "как волна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 19:53:40 ]
Что и делаю каждое утро, прислонясь лбом к холодному оконному стеклу :)

Благодарю за подсказки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 15:20:41 ]
Запеклий двобій ночі і світанку!Одвічна циклічність.Гарно,образно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 19:57:28 ]
Чи двобій, чи танок, чи як у казці - хвилина зустрічі, а далі - по одинці. Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 20:36:07 ]
наскрізне римування створює дуже милу мелодійну картину)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 09:59:42 ]
:) опоетизування простору. Раніше так робила, бо шукала себе. Зараз, бо тікаю від себе. Як говорить Наталя - одвічна циклічність - і все ще станеться, ще неодмінно буде. :) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 20:37:21 ]
ніч і світанок може бути і уособленням жіночого і чоловічого начал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:00:41 ]
:) так воно і є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 01:21:37 ]
Драматургия произведения великолепна. Балет. «Грани, копья, рапиры» - быстрый накал страстей в сопровождении струнных. Короткое равновесие сил, на первом месте фортепиано: «участь предрешена». Тяжёлая поступь судьбы, подчёркнутая жёсткостью согласных( низких) звуков… А дальше постепенный, но быстрый переход на лёгкость, здесь возможна даже арфа. Смятение чувств. Нежность, боль, тревога, растерянность, стремящиеся перейти в спокойный разлив, полёт птицы, но нельзя, никак нельзя, потому что на втором плане тяжёлые ноты неизбежности, снова эта жёсткость: «Воздаст сполна!»… И всё же переход к покою неизбежен, потому что всё будет так, как должно быть.
Хм, а всё же, на сколько «Воздаст сполна!» энергетически более ёмко, нежели «Сполна воздаст!» Кажется, это то редкий случай, когда сочетание согласных играет в пользу произведению.
Оленко, вибачте, я далека від музики, але раптом Ваш вірш сприйнявся саме так…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:34:23 ]
Таню! Ви композитор, драматург, митець! Сьогодні хмари не згасили ранку, як учора. Соьгодні небо розлило заграву аж поза обрій. Тепер я знаю - вдячно і уклінно ті хвилі вам котилися до ніг. :)

Боже, який відгук! Танюшо, бережу його серед найдорожчого скарбу на моїх сторінках, та й у моєму серці. Люблю вас! :)

Далека від музики? - Ви в ній! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 06:56:26 ]
не залякає нас вендета
рапіри шпаги і костети
залитий кров`ю сонця ґанок
будемо вірити у ранок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:44:33 ]
Будемо завжди вірити у ранок!

Дякую, Юрію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 12:19:40 ]
Чудово! Мені Ваша ніч чомусь нагадала жінку бальзаківського віку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 13:11:17 ]
:)) Але ж ніч зачарована ранком, тому назавжди залишається у одному віці - закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-12-29 20:17:44 ]
Гарні вірші, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 13:12:37 ]
:)) Дякую!