ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Чекаю на любов
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
***
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
Мені - 70!
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
* * *
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Рассветное
Образ твору Это не стычка.
Это уже война.
Завоевание! –
Ночь обнажает грани,
копья, рапиры. Но...
участь предрешена –
у подреберья лучом легкопёрым ранив
и разливаясь нежностью, как волна,
юный рассвет проникает огнем под кожу...

Ночь отомстит.
Непременно.
Воздаст сполна!
Просто она…
уже не прийти…
не может.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-06 12:03:41
Переглядів сторінки твору 5161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.000 / 5.5  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 14:01:32 ]
А мы можем только наблюдать за военными действиями )

Я бы написала "Воздаст сполна".
и зпт перед "как волна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 19:53:40 ]
Что и делаю каждое утро, прислонясь лбом к холодному оконному стеклу :)

Благодарю за подсказки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 15:20:41 ]
Запеклий двобій ночі і світанку!Одвічна циклічність.Гарно,образно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-06 19:57:28 ]
Чи двобій, чи танок, чи як у казці - хвилина зустрічі, а далі - по одинці. Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 20:36:07 ]
наскрізне римування створює дуже милу мелодійну картину)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 09:59:42 ]
:) опоетизування простору. Раніше так робила, бо шукала себе. Зараз, бо тікаю від себе. Як говорить Наталя - одвічна циклічність - і все ще станеться, ще неодмінно буде. :) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Гуцуляк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-06 20:37:21 ]
ніч і світанок може бути і уособленням жіночого і чоловічого начал)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:00:41 ]
:) так воно і є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 01:21:37 ]
Драматургия произведения великолепна. Балет. «Грани, копья, рапиры» - быстрый накал страстей в сопровождении струнных. Короткое равновесие сил, на первом месте фортепиано: «участь предрешена». Тяжёлая поступь судьбы, подчёркнутая жёсткостью согласных( низких) звуков… А дальше постепенный, но быстрый переход на лёгкость, здесь возможна даже арфа. Смятение чувств. Нежность, боль, тревога, растерянность, стремящиеся перейти в спокойный разлив, полёт птицы, но нельзя, никак нельзя, потому что на втором плане тяжёлые ноты неизбежности, снова эта жёсткость: «Воздаст сполна!»… И всё же переход к покою неизбежен, потому что всё будет так, как должно быть.
Хм, а всё же, на сколько «Воздаст сполна!» энергетически более ёмко, нежели «Сполна воздаст!» Кажется, это то редкий случай, когда сочетание согласных играет в пользу произведению.
Оленко, вибачте, я далека від музики, але раптом Ваш вірш сприйнявся саме так…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:34:23 ]
Таню! Ви композитор, драматург, митець! Сьогодні хмари не згасили ранку, як учора. Соьгодні небо розлило заграву аж поза обрій. Тепер я знаю - вдячно і уклінно ті хвилі вам котилися до ніг. :)

Боже, який відгук! Танюшо, бережу його серед найдорожчого скарбу на моїх сторінках, та й у моєму серці. Люблю вас! :)

Далека від музики? - Ви в ній! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 06:56:26 ]
не залякає нас вендета
рапіри шпаги і костети
залитий кров`ю сонця ґанок
будемо вірити у ранок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-11-07 10:44:33 ]
Будемо завжди вірити у ранок!

Дякую, Юрію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-09 12:19:40 ]
Чудово! Мені Ваша ніч чомусь нагадала жінку бальзаківського віку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 13:11:17 ]
:)) Але ж ніч зачарована ранком, тому назавжди залишається у одному віці - закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-12-29 20:17:44 ]
Гарні вірші, Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 13:12:37 ]
:)) Дякую!