ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Проза

  Абсолютна величина




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-12 21:50:35
Переглядів сторінки твору 5224
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.473 / 6  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 21:58:48 ]
Львівському автобусному маршруту №22 присвячується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:07:47 ]
Які знайомі картини!!! Пригадую страшенний скрегіт гальм у тій 22-ій - чи то водії навмисне так робили, аби людей відлякати, чи то такі автобуси нещасні були на маршруті? Колоритна і весела оповідка, читається одним духом! Гарна робота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:45:42 ]
Дякую, Люб! Мені скрип тих гальм нагадували постійно розповіді підводників про проходження мінних полів - звук приблизно такий же противний, коли рогаті міни черкають корпус субмарини. Метал по металу.А водіям не шкодило - не ремонтували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-12 22:19:22 ]
У Луганську - її сестра - 141-ша!
Дякую за твір, Іване!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:47:21 ]
О, Лесь, дяка! Напевно тих "абсолютів" у кожному місті - хоч відбавляй!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-12 22:25:21 ]
Заздрю тобі, Іване: маєш де черпати натхнення...:)
А гудзики - то таке, справді - пришиються.
Навіяло давніх спогадів, дуже давніх, коли з дружиною, двома маленькими дітьми і з напакованими торбами штурмували автобус, повертаючись із дачі...
Дякую за спомини молодості!
А для 22-го це справжня реклама! Мали б тобі безплатний проїзд аж до пенсії забезпечити. Так що свого не упускай!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:52:37 ]
Вітаю, Мирославе! Посміявся щиро! А натхнення у нас одне - ти теж не лімузином на роботу їздиш (номер лише напевно інший). Вже нема того маршруту - французи із нової міської схеми "вилучили". Так що прийдеться до пенсії платити!
Дяка, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:26:03 ]
Мій спогад(серпень) про Львів - а коли підійде? О! Ще треба дійти... І ми стійко йшли...
Класно, Іване, тут не початий край роботи.(транспорт і люди) )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:55:30 ]
Точно, Тань, у нас були умови максимально наближені до "бойових" - відсутність маршрутки і дощ, мов із відра! Але... дійшли!
Дяка за комент і за приїзд у серпні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:45:23 ]
Ух! Наче сама щойно проїхалася тим містичним маршрутом... Реально сподобалось... читати )
Молодець! Оце би в якусь львівську багатотиражку дати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 23:01:09 ]
Дякую, Люб! Тонко ти підмітила: читати - то не їздити! А маршрутка цілком реальна була, до речі з"єднувала Наукову з Центром за 20 хв, новий "французький маршрут" - за 40. Садовому (меру) у "Самопоміч" хіба направити? Але він мабуть Мерсом їздить - не відчує ньюансів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 22:51:46 ]
Іване, а я, виходить, у 22-й Станіславовом їхав ( коли ми зустрілись у творчому колі). Далеко ж вона заперла!:))). Колоритно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 23:04:39 ]
Ну так, Богдане! То ми нею тоді зі Львова приїхали, поки у нас зустріч була - водій трохи "похалтурив" по Станіславові. Так само "до верху" набивав?
Дяка, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-01-12 22:53:44 ]
Круто! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-12 23:06:28 ]
Дяка, Домі!
Не лякайся, прошу тебе, але я чув - 22-а на Крим вирушила ще в грудні, вже десь певно на під"їзді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-01-13 20:08:25 ]
о! Ваню! у нас тут свої є... ну хоча би №5...
маршрутка-ліліпутка... охочих, як правило, у 2 рази більше, ніж місця... це крім "понаєхавших тут" :о)
так шо нас не залякати :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-13 22:55:02 ]
Розумію і співчуваю... "Тоді ми їдемо до вас"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-13 01:09:47 ]
Прочитала два рази підряд. І ще хочеться сміятися. А "бабця" дає аж дві кульмінації. Таке не придумаєш, бо реальність значно дотепніша, ніж усі сучасні гумористи. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-13 12:56:27 ]
Вітаю, Галино, на своїй сторіночці!
Радий, що сподобалося. Я тут ще "бабці" трохи полегшив життя, насправді вона ледь втиснулася в маршрутку з "парашутом" за плечима (клунок такий велиуий), і,проїхавши пару зупинок виявила, що їде не в той бік. Теж було в години пік, але не вранці, а вечором.
Дякую! (А реальність наша - то суцільний гумор, правда)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-13 01:33:20 ]
ОЙ, ДЯКУЮ, ІВАНЕ!Тема, спільна для всієї України...(Добре, добре, пиши більше; я потай рахую твої прозові перлинки).