ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено

Дідо мій Власій давно вмер, а то ще його дідо розповідав, що у Красноїллі був опришок Грицько, який вдавав з себе дурного. Але він не був дурний, лишень так прикидався. Грицько був у Довбуша зв’язковим, усе винюхував по селех і говорив опришкам, що і де діється.

Ходили опришки: Збірник, Ужгород 1983. – 384 (стор.219)

вірш видалено

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-15 07:32:26
Переглядів сторінки твору 3668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:14:12 ]
Окремо спав. Одягненим. Уранці
Дружина підійшла - красуня Неллі.
Його долоню взяла, і на пальцях
Відчула запах п’ятої шанелі.

Заклякла миттю, відійшла насилу;
до чоловіка: - Вже ранок, Вася.
– Запрацювавсь…
– А я борщу зварила…
- Вагітна я, -
І розревлася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:30:48 ]
Залишив би ти цю тематику, Костянтине.
Чорна правда життя має місце, і вона всім відома якщо не з власного досвіду, то з чийогось.

Рима "друже - дуже" має приблизно таку ж плінтусну висоту у поезії, як і "небо - треба".
"Вранці - танці" - також. Щодо "пальців"...
Ситуація приблизно така, але не настільки катастрофічна, як з "танцями".
Я такої думки, і вона базується на результатах моїх довготривалих досліджень. Мені не хотілось кидати тінь на літературного героя Василя, але, сподіваюсь на те, що він мені вибачить з нагоди його іменного свята.
Буде шкода, якщо Редакція і тут поставить низьку оцінку. Я усвідомлюю той факт, що т.з. "лакована поезія" краща за вірші, сповнені чорного гумору, але правда залишається правдою, якою чорною не була і вона.
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 11:58:38 ]
жах (

Ніяк не можу зрозуміти - що спільного між епіграфом і цим... "витвором нудоти" (спираючись на Вашу ж характеристику, тому не ображайтесь)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 18:48:09 ]
Семен Санніков, Любов Бенедишин - дякую за відгуки.
З усим погоджуюся, Семене: над варіантами думаю...
Пані Любове, і усі, в кого написене мною викликає відразу, - перепрошу; звісно це не Жан Жане, чи Радіґе, але сповнень високих прагнень наївсь доневпоїду, сучасний примітивізм до того звульгарізований, що мої витребеньки - це дитячі забавки у порівнянні із поверховою освіченістю, зверхністю, яку видають за сучасну андеґраунд-пепсі-вірші, що вросли в побут, мову, рими, жанри, тематика, рецензії, премії і т.д. і т.і.: світ ненавидить людей, люди ненавидять один одного, любов лише у споживанні матеріального; себелюбов (за Пашковським) - ось ікона сучасного циніка...
Цими текстами я борюся із цими циніками їхньої ж зброєю - знатуралізованою фізіологією, вивергаючи на-гора бидлячу, покручену (совєтами і т.д. і т.п.) нашу хохляцькість, адже усе погане - це або захист від гріха або його наслідок... Звісно я написав і неповно і неправильно і не в тему, але якось так...
Хоча в абсурдності більше змісту ніж в упорядкованому графоманстві; через неначитаність людей - усі лиха...
:0)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 11:28:30 ]
Костя, я про Ваші вірші (збірки) високої думки: багатющі тропами, оригінальні, але "надлишкового натуралізму" також не сприймаю - не все так погано у нашому житті. Не уявляю, наприклад, як би я говорив з учнями мовою, яку вони практикують інколи на перервах, щоб їх виховати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:09:28 ]
Мудріше було б пройти повз цей текст, але підтримаю тут попередніх коментаторів. Я теж борюся, але іншою зброєю. Сподіваюся, що вона ДІЄВІША. Я теж бачу, хто отримує премії та визнання, якого рівня їхні доробки...але, як кажуть... а нам своє робити. У кожного, зрештою свої ікони і свої боги та божки. Марнота змарніє, а поезія лишиться. То на чий вівтар цей текст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:10:54 ]
...після зрештою - кома)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:45:04 ]
Оце ти, Костю, загнув! Нема, щоб про запах сорочки написати))))
Якби я з Тобою не спілкувалась давно, подумала б, що це - ПІАР)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 08:53:53 ]
Костю, дуже шаную і завжди хвалю Ваш талант усім, але тут... я проти такого... навіть не стільки через тему, Вам, як я вважала, не властиву, або через якесь там слово... рівень низький... ніколи не чекала, що у Вас таке читатиму... сподіваюся, це не стане правилом - публікувати таке. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 09:43:50 ]
...з усіма погоджуюсь; дякую...
все буде гаразд!