ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено

Дідо мій Власій давно вмер, а то ще його дідо розповідав, що у Красноїллі був опришок Грицько, який вдавав з себе дурного. Але він не був дурний, лишень так прикидався. Грицько був у Довбуша зв’язковим, усе винюхував по селех і говорив опришкам, що і де діється.

Ходили опришки: Збірник, Ужгород 1983. – 384 (стор.219)

вірш видалено

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-15 07:32:26
Переглядів сторінки твору 3715
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:14:12 ]
Окремо спав. Одягненим. Уранці
Дружина підійшла - красуня Неллі.
Його долоню взяла, і на пальцях
Відчула запах п’ятої шанелі.

Заклякла миттю, відійшла насилу;
до чоловіка: - Вже ранок, Вася.
– Запрацювавсь…
– А я борщу зварила…
- Вагітна я, -
І розревлася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:30:48 ]
Залишив би ти цю тематику, Костянтине.
Чорна правда життя має місце, і вона всім відома якщо не з власного досвіду, то з чийогось.

Рима "друже - дуже" має приблизно таку ж плінтусну висоту у поезії, як і "небо - треба".
"Вранці - танці" - також. Щодо "пальців"...
Ситуація приблизно така, але не настільки катастрофічна, як з "танцями".
Я такої думки, і вона базується на результатах моїх довготривалих досліджень. Мені не хотілось кидати тінь на літературного героя Василя, але, сподіваюсь на те, що він мені вибачить з нагоди його іменного свята.
Буде шкода, якщо Редакція і тут поставить низьку оцінку. Я усвідомлюю той факт, що т.з. "лакована поезія" краща за вірші, сповнені чорного гумору, але правда залишається правдою, якою чорною не була і вона.
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 11:58:38 ]
жах (

Ніяк не можу зрозуміти - що спільного між епіграфом і цим... "витвором нудоти" (спираючись на Вашу ж характеристику, тому не ображайтесь)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 18:48:09 ]
Семен Санніков, Любов Бенедишин - дякую за відгуки.
З усим погоджуюся, Семене: над варіантами думаю...
Пані Любове, і усі, в кого написене мною викликає відразу, - перепрошу; звісно це не Жан Жане, чи Радіґе, але сповнень високих прагнень наївсь доневпоїду, сучасний примітивізм до того звульгарізований, що мої витребеньки - це дитячі забавки у порівнянні із поверховою освіченістю, зверхністю, яку видають за сучасну андеґраунд-пепсі-вірші, що вросли в побут, мову, рими, жанри, тематика, рецензії, премії і т.д. і т.і.: світ ненавидить людей, люди ненавидять один одного, любов лише у споживанні матеріального; себелюбов (за Пашковським) - ось ікона сучасного циніка...
Цими текстами я борюся із цими циніками їхньої ж зброєю - знатуралізованою фізіологією, вивергаючи на-гора бидлячу, покручену (совєтами і т.д. і т.п.) нашу хохляцькість, адже усе погане - це або захист від гріха або його наслідок... Звісно я написав і неповно і неправильно і не в тему, але якось так...
Хоча в абсурдності більше змісту ніж в упорядкованому графоманстві; через неначитаність людей - усі лиха...
:0)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 11:28:30 ]
Костя, я про Ваші вірші (збірки) високої думки: багатющі тропами, оригінальні, але "надлишкового натуралізму" також не сприймаю - не все так погано у нашому житті. Не уявляю, наприклад, як би я говорив з учнями мовою, яку вони практикують інколи на перервах, щоб їх виховати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:09:28 ]
Мудріше було б пройти повз цей текст, але підтримаю тут попередніх коментаторів. Я теж борюся, але іншою зброєю. Сподіваюся, що вона ДІЄВІША. Я теж бачу, хто отримує премії та визнання, якого рівня їхні доробки...але, як кажуть... а нам своє робити. У кожного, зрештою свої ікони і свої боги та божки. Марнота змарніє, а поезія лишиться. То на чий вівтар цей текст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:10:54 ]
...після зрештою - кома)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:45:04 ]
Оце ти, Костю, загнув! Нема, щоб про запах сорочки написати))))
Якби я з Тобою не спілкувалась давно, подумала б, що це - ПІАР)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 08:53:53 ]
Костю, дуже шаную і завжди хвалю Ваш талант усім, але тут... я проти такого... навіть не стільки через тему, Вам, як я вважала, не властиву, або через якесь там слово... рівень низький... ніколи не чекала, що у Вас таке читатиму... сподіваюся, це не стане правилом - публікувати таке. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 09:43:50 ]
...з усіма погоджуюсь; дякую...
все буде гаразд!