ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено

Дідо мій Власій давно вмер, а то ще його дідо розповідав, що у Красноїллі був опришок Грицько, який вдавав з себе дурного. Але він не був дурний, лишень так прикидався. Грицько був у Довбуша зв’язковим, усе винюхував по селех і говорив опришкам, що і де діється.

Ходили опришки: Збірник, Ужгород 1983. – 384 (стор.219)

вірш видалено

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-15 07:32:26
Переглядів сторінки твору 3797
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:14:12 ]
Окремо спав. Одягненим. Уранці
Дружина підійшла - красуня Неллі.
Його долоню взяла, і на пальцях
Відчула запах п’ятої шанелі.

Заклякла миттю, відійшла насилу;
до чоловіка: - Вже ранок, Вася.
– Запрацювавсь…
– А я борщу зварила…
- Вагітна я, -
І розревлася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 10:30:48 ]
Залишив би ти цю тематику, Костянтине.
Чорна правда життя має місце, і вона всім відома якщо не з власного досвіду, то з чийогось.

Рима "друже - дуже" має приблизно таку ж плінтусну висоту у поезії, як і "небо - треба".
"Вранці - танці" - також. Щодо "пальців"...
Ситуація приблизно така, але не настільки катастрофічна, як з "танцями".
Я такої думки, і вона базується на результатах моїх довготривалих досліджень. Мені не хотілось кидати тінь на літературного героя Василя, але, сподіваюсь на те, що він мені вибачить з нагоди його іменного свята.
Буде шкода, якщо Редакція і тут поставить низьку оцінку. Я усвідомлюю той факт, що т.з. "лакована поезія" краща за вірші, сповнені чорного гумору, але правда залишається правдою, якою чорною не була і вона.
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-15 11:58:38 ]
жах (

Ніяк не можу зрозуміти - що спільного між епіграфом і цим... "витвором нудоти" (спираючись на Вашу ж характеристику, тому не ображайтесь)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-15 18:48:09 ]
Семен Санніков, Любов Бенедишин - дякую за відгуки.
З усим погоджуюся, Семене: над варіантами думаю...
Пані Любове, і усі, в кого написене мною викликає відразу, - перепрошу; звісно це не Жан Жане, чи Радіґе, але сповнень високих прагнень наївсь доневпоїду, сучасний примітивізм до того звульгарізований, що мої витребеньки - це дитячі забавки у порівнянні із поверховою освіченістю, зверхністю, яку видають за сучасну андеґраунд-пепсі-вірші, що вросли в побут, мову, рими, жанри, тематика, рецензії, премії і т.д. і т.і.: світ ненавидить людей, люди ненавидять один одного, любов лише у споживанні матеріального; себелюбов (за Пашковським) - ось ікона сучасного циніка...
Цими текстами я борюся із цими циніками їхньої ж зброєю - знатуралізованою фізіологією, вивергаючи на-гора бидлячу, покручену (совєтами і т.д. і т.п.) нашу хохляцькість, адже усе погане - це або захист від гріха або його наслідок... Звісно я написав і неповно і неправильно і не в тему, але якось так...
Хоча в абсурдності більше змісту ніж в упорядкованому графоманстві; через неначитаність людей - усі лиха...
:0)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 11:28:30 ]
Костя, я про Ваші вірші (збірки) високої думки: багатющі тропами, оригінальні, але "надлишкового натуралізму" також не сприймаю - не все так погано у нашому житті. Не уявляю, наприклад, як би я говорив з учнями мовою, яку вони практикують інколи на перервах, щоб їх виховати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:09:28 ]
Мудріше було б пройти повз цей текст, але підтримаю тут попередніх коментаторів. Я теж борюся, але іншою зброєю. Сподіваюся, що вона ДІЄВІША. Я теж бачу, хто отримує премії та визнання, якого рівня їхні доробки...але, як кажуть... а нам своє робити. У кожного, зрештою свої ікони і свої боги та божки. Марнота змарніє, а поезія лишиться. То на чий вівтар цей текст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:10:54 ]
...після зрештою - кома)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 12:45:04 ]
Оце ти, Костю, загнув! Нема, щоб про запах сорочки написати))))
Якби я з Тобою не спілкувалась давно, подумала б, що це - ПІАР)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 08:53:53 ]
Костю, дуже шаную і завжди хвалю Ваш талант усім, але тут... я проти такого... навіть не стільки через тему, Вам, як я вважала, не властиву, або через якесь там слово... рівень низький... ніколи не чекала, що у Вас таке читатиму... сподіваюся, це не стане правилом - публікувати таке. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 09:43:50 ]
...з усіма погоджуюсь; дякую...
все буде гаразд!