ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Хельґі Йогансен
2025.06.22 11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на

Віктор Кучерук
2025.06.22 10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.

Богдан Манюк
2025.06.22 09:36
Частина друга Жовч і кров 1930 рік

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Чубенко (1964) / Вірші / Переклади: Анджей Валігурскі (Andrzej Waligórski)

 Рапсод про Варненьчика (переклад з польської)
Сяй, хоругво золотиста,
Зброї криця невблаганна,
Їде сам король Владислав
Вгамувати басурмана.

Чуть у виярках цикади,
Кінь шляхетний живо порска,
Смілий мадяр, Ян Хуньяди
Кличе в стрій, луна угорська.

В горах небо яснозоре,
Військо суне в гримотінні,
- О, вже видно Чорне море!
Легат каже, Цесаріні.

Наспіх їсть король уранці,
Входить Ян Хуньяди хмурий:
- Венеційські запроданці
Флот назад свій повернули!

Чаша впала недопита,
В короля очей заграва:
- За годину буде битва!
А Венеції - неслава!

Ще дрімає Варна в далях,
Ще і сонце за горбами,
А вже лицарство у лавах,
А вже лицарство з мечами.

А вже лицарство з мечами,
В битві зможе дати раду,
- До звитяги, віра з нами! -
Обійняв король Хуньяду.

Сотні лез сяйнули блиском,
Рать до бою разом стала,
І з гучним закрились тріском
В сотнях шоломів забрала.

І дрижить земля під гупом,
В місті дзвони - калаталом,
Відбули: спочатку ступом,
Далі - риссю, врешті чвалом.

Ось кіннота польська скаче,
Ось мадяри, люті гості,
Як сталева друзка, наче,
Як блискучі шаблі гострі.

І вже видно, як майнули
Притьмом, у бігу шаленім,
І вже видно, як тонули
В морі турків незчисленнім.

Потім вже перо скрипіло
Літописця в чорній рясі:
- Чи було те варте діло?
Відступ може був на часі?

Хоч і гідне слово, ніби,
Ставить крапку час упертий:
Як вони, померти всім би,
Коли випаде померти.

Та кінець вінчає діло,
Де тепер писаки славні?
Короля ж сміливця тіло
В гіднім склепі в місті Варні.

У болгар король в пошані,
Через це для них ми цінні.
Тож і я, коли у Варні,
Короля віншую тіні.

Син Владислава II Ягайла від четвертої його дружини, руської княжни Софії Гольшанської. Владислав виступив в похід проти турків у 1444 р. Військо його, зустрівшись з султаном Амуратом 10 листопада 1444 р. біля міста Варна, зазнало жорстокої поразки. Сам король загинув в бою.
(З Вікіпедії)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-22 19:21:35
Переглядів сторінки твору 1104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.925 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.426 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.03.05 21:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 21:45:43 ]
Оригінал твору

Rapsod o Warneńczyku

Lśni chorągiew pozłocista
Chrzęści zbroja szmelcowana
Jedzie, jedzie król Władysław
By poskromić bisurmana.

Po wąwozach grzmią cykady,
Koń królewski raźnie parska,
Dzielny Węgier, Jan Hunyady
Sprawia szyki kląc z madziarska.

Nad wzgórzami wstały zorze,
Wojsko w marszu rumor czyni,
- O, już widać Czarne Morze!
Mówi legat Cesarini.

Król naprędce je śniadanie,
Jan Hunyady wszedł z łoskotem:
- Nawalili wenecjanie,
Wycofali swoją flotę!

Król odstawił kubek z winem,
Blask mu strzelił spod powieki:
- Uderzymy za godzinę
A Wenecji - wstyd na wieki!

Jeszcze Warna w dali drzemie,
Jeszcze nisko stoi słońce,
A pancerni - strzemię w strzemię,
A pancerni - koncerz w koncerz,

A pancerni - kopia w kopię
Ku piaszczystym patrzą brzegom...
- No to cześć, daj pyska chłopie! -
Mówi król do Hunyadego

I błysnęły jednym blaskiem
Setki mieczy wyszarpniętych
I zgrzytnęły jednym trzaskiem
Setki przyłbic zatrzaśniętych,

I zadrżała ziemia święta
I huknęły dzwony w mieście,
I ruszyli - najpierw stępa,
Potem kłusem, cwałem wreszcie,

Poszła świetna polska jazda,
Poszli Węgrzy niczym diabli,
Jak stalowa, ostra drzazga,
Jak błyszczące ostrze szabli

I widziano jak lecieli
Pędem wielkim i szalonym,
I widziano, jak tonęli
W morzu Turków niezmierzonym.

Potem z piórem, siadł nad kartką
Mnich uczony, stary skryba:
- Warto było, czy nie warto?
Odwrót byłby lepszy chyba...

Chrzanił zacny zjadacz chleba
Czas nad nami wartko goni,
I tak kiedyś umrzeć trzeba,
To już lepiej tak jak oni

Zresztą - koniec dzieło wieńczy,
Mnich w klasztorze kipnął marnie,
A szalony król Warneńczyk
Ma grobowiec w pięknej Warnie,

I szanują go Bułgarzy
I nas - dzięki niemu - cenią,
Więc na czarnomorskiej plaży
Kłaniam się królewskim cieniom.