ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, мов зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не знищені свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос

Ілахім Поет
2024.05.20 00:04
Не сестра милосердя, не брат у Христі
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі

для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка

Ілахім Поет
2024.05.19 21:12
Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат
Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії

Світлана Пирогова
2024.05.19 18:28
ГУМОР. Більше не покличуть
Вже сердитий зранку Толя,
На дружину знов кричить.
Не зварила їсти Оля,
Як змія тепер сичить.

В хаті бруду по коліна,
Не помиті тарілки.
Що це в нього за дружина,

Євген Федчук
2024.05.19 15:01
Про мишей, котів та собак
Травень місяць на порозі. Сонце в небі світить
Та так світить, що, неначе, справжнісіньке літо.
Сидять діди на лавочці, вже їх розморило.
Видається, все, що можна вже обговорили.
Отож, сидять, подрімують, кості вигрівають,
Про що б ще поговорити, под

Козак Дума
2024.05.19 13:59
Крижане поле
Одного погожого ранку, у перші дні березня, велика ватага любителів підлідного лову зібралася за околицею села Новокиївка, на самому березі Дніпра. Оскільки сьогоднішній день був вихідним, багато мешканців вирішили спробувати свого щастя – змістовно прове

Володимир Бойко
2024.05.19 12:13
Справи неправі - 6
Потвори видають свою потворність за неповторність. Росіяни поважають тільки підкорені народи, усіх інших ненавидять або бояться. Ті, що прикидаються носіями абсолютної істини, найчастіше і є абсолютними брехунами. Правду можна скомпілювати так,

Олександр Сушко
2024.05.19 11:36
Івасик-телесик
Сусідка укотре прийшла зарюмсаною. Це й не дивно, бо власне чадо щоденно мордує власну неню. З виду - хлопець як хлопець: повнощокий, сідниці ледь улазять у штани, пузо звисає аж до колін. І це при тому, що йому всього лишень 25 годочків і ніякі хвороб

Микола Соболь
2024.05.19 09:09
Помилка видатного політика
Кажеш, з Чорноволом за столом
у буфеті Ради сьорбав зупу?
В'ячеславе, що ж Ви це лайно
не втопили у тарілці супу?!
19.05.24р.

Віктор Кучерук
2024.05.19 06:04
* * *
Зігріває сонечко повіки
І обличчя обдає вогнем, -
Цілий день, немов сумлінний лікар,
Сяянням обстежує мене.
Усього пронизує промінням,
Щоб я радо стверджував затим:
Сонце залишається незмінно
Неутомним, милим, дорогим…

Микола Соболь
2024.05.19 04:20
Пару слів про "патріотизм" гундарєва, і сором на ПМ!
Открытое письмо Артуру Курдиновскому Артур Дмитриевич, меня смутили и даже весьма огорчили Ваши последние по времени публикации. Несколько цитат. О русском языке - «свинособача мова» («Народу, отрезающему головы»). Однако в миру, как говорится, Вы об

Артур Курдіновський
2024.05.19 02:31
У колгоспі "Червоне дишло"
У колгоспі "Червоне дишло"
Вся свідома громадськість вийшла.
Уперед понесли їх ноги,
Перекрили усі дороги.

Транспорант несе дядя Юра,
Визначна й відома фігура.
І кричить він, хоча й не хлопчик:

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Проза

 Непрохана
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-30 15:22:57
Переглядів сторінки твору 4218
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.041 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 15:39:10 ]
Нічого собі романтика, Богдане.)
А подумати є над чим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-30 15:41:12 ]
Ох, Богдане, хіба ж можна таке от писати сентиментальним читацьким душам)
вже й не знаю, кого мені більше жаль:)
колись чула таку оповідку, що старенька, щоб заховатися від смерті у дитячий садочок ходила)
щемно розповідаєш, цікаво читається, але на очах сльози...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 16:38:31 ]
Володя, щось мене потягнуло на філософію і, напевно, ти правий - романтика з морозцем по шкірі, але трохи алегорії не зашкодить. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 16:40:21 ]
Ксеніє, інколи так буває: несподівано шкодуємо тих, кого жахаємося... Вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 19:06:58 ]
Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:57:30 ]
Любове, дякую! Задум виник на весіллі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-30 19:13:23 ]
Богдане, динамічний "хребет" твору- міцно тримає ,при читанні, сюжет. Неймовірно майстерна кода!
ВРАЗИЛО!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 13:50:45 ]
Роксолано, вдячний! Мініатюрне оповідання вимагає динамічності і відгранювання фраз. Радий, що Вам сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 21:57:55 ]
Моцно, Богдане! Люкс написано!
ПС. Тепер народ боятиметься по весіллях ходити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 13:54:26 ]
Іване, дякую! Біля мене на весіллі сиділи дві пані, які тяжко сварилися. Одна із них чомусь асоціювалася у мене зі смертю - звідси розпочався мій задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-31 10:39:05 ]
Неабиякий сюжет... Майстерний виклад...Захопливо!
Аплодую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 13:55:51 ]
Мирославе, якщо тобі сподобалося, то брак часу - мій друг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 11:43:12 ]
Вітаю, Богдане!
Цікавий сюжет, гарно написано, але...
Чесно: чекав від тебе трохи більшого. Бо вважаю тебе МАЙСТРОМ ПРОЗИ! І твої: "Вибір", "Хуртовина", "Зворотній шлях" - тому підтвердження.
А в цьому, як ти обмовився, "філософському" творі якраз філософії мені і не вистачило.
Основна інтрига твору, аби похорони не зіпсували весілля.
Так, це в нвших традиціях: сприймати смерть людини. як горе. Але ж у цьому принцип життя: передача естафети. Якщо твої онуки одружуються - значить ти свою міссію виконав - передав естафету і можеш сміливо йти на відпочинок: у інший світ. І немає тут, з філософської точки зору, над чим горювати. Недарма, у де-яких народів є інша традиція, коли похорон - переселення душі - сприймається святково і померлого проводжають з почестями, а не зі сльозами.
У твоєму ж оповіданні, відміна смерті - це лише відстрочка, бо людина, певно, вже віджила своє. А смерть бабусі має стати певним уроком для молодят, що прийняли естафету життя.
Це моя точка зору. Хотілось, аби у оповіданні ти вісвітлив свій філософський погляд на життя і смерть.
З повагою, Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 14:07:12 ]
Олександре, дякую! Ваша точка зору, звичайно, цікава і надала б цьому оповіданню іншого філософського забарвлення, але я намагався виокремити тільки два моменти - психологію спілкування жінок і приреченість кожного, кожної жити в "сатанинських путах" системи. Моя ЛГ (смерть)за вдачею біла ворона, вона не може вирватися із призначеного їй, а все ж... Одним словом я про інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 14:25:25 ]
Богдане, пропоную перейти на "ти":)
Героїчний вчинок смерті не залишився мною непоміченим. Ціную цю оригінальну сюжетну (і психологічну) знахідку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 11:54:44 ]
прочитала на одному подиху,авона прийде, читається поза текстом, хай відбудуть весілля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 15:16:37 ]
Таню, дякую! Обов'язково прийде хтось із тих, хто розтерзав її...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 15:12:25 ]
Олександре, гарна пропозиція - переходимо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:49:39 ]
Таке життя: реальність і містика поруч... А таки роль "особи" в "історії" - неспростовна... Хоча б на відстрочку...
Дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-05 22:02:38 ]
ДЕЯКІ ЗАУВАГИ АВТОРОВІ
На мій погляд , стиль оповідання страждає через вживання канцеляризмів та інших «мертвих» слів.Зокрема:
√ " Скориставшись нагодою відлучитися, Стефа…"
√ "... не могла їх відчинити, а відчинивши…"
√ "...ліміт попереджень вичерпала…"
√ "... доведено цейтнотами…"
Виникають запитання і в інших місцях.
√«…підхоплена НА РУКИ, закружляла в танку з мітлою..» ???
√ «… Зблиснула( ?) розпачем Стефа...»
√ заховай небіжку в льосі. Краще написати «небіжчицю»,оскільки « небіжка» має й інші значення.
√ гривнів= гривень