ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.30 21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою

Артур Курдіновський
2026.10.30 18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Надія




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 04:14:33
Переглядів сторінки твору 18392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 09:08:00 ]
І ми – не вінець Божого творіння, а якісь примари. Потім одного разу тому Мрійнику чи Фантазеру, який нами марить, цей процес набридне, або з Ним, не доведи, Господь, щось трапиться, і цей світ, у якому ми примарились, завалиться.
Дуже цікава строфа.
А от перехід до наступної, на мою думку, несподіваний. Я розумію, що стіни або колоси валяться теж якось несподівано, але то инший процес, не нами керований, якщо мать на увазі вулканічну діяльність і т.д. і все таке инше.
Пригадується анекдот, у якому його герой щось оповіда про якусь скирду, яка бовваніє крізь ранішній туман на протилежному березі річки чи ставка, а потім несподівано каже, що мовляв, «ось так і люди». Але ж це анекдот.
І мені якось не дуже до вподоби образ павучка. Бабине літо, павутинки – це аналогії, які мені теж відомі. Я намагаюсь якось зачепитись за її тонесеньку павутинку, а мені заважа думка про паразитів і кровососів. Це якраз павуки.
Можливо, бажано читача якось підготувать до думки про павучка не як про хижака, а як про якусь надію Вашої літературної героїні на якесь Спасіння від самотности, втрати якогось бойфренда, чоловіка чи коханця.
І чому він єдиний? Світ не без добрих людей і не без монастирів.
Загалом, як Ви бачите, вірш сподобавсь, і Ви обов’язково отримаєте море позитивних відгуків.
Я ж його читав не лише, як модно казать, "серцем", а і роздивлявсь очима уважного читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:52:43 ]
Пане Семене,судячи з Вашого відгуку, мої "нічні чування" за монітором - недаремні! Ух! Написали! І все - як бальзам на душу тої ЛГ (а авторці - й поготів).
Анекдоту про скирду не знаю, але несподіванки люблю (щоправда, приємні і творчі).
А павучків люблю, бо сприймаю їх з точки зору корисності для людини - очищають же довкілля від докучливих кровососів-комарів, бруднуль-мух, шкідників-молей тощо... А ще, у різдвяних легендах - павучок допоміг сховатися Святій Родині від переслідувачів, тому й шанується у народі. Кажуть, що павучка не можна вбивати. Звичайно, що в закутках українських осель живуть безпечні для людини маленькі павучки, а не здоровані-тарантули. За іншого типу традиційної фауни - і міфологізація цього образу була б іншою.
У моєму вірші якраз павучок, що прилетів на ниточці з вирію, чи пролітав повз мене, по дорозі у той край надій, з якого навесні завжди повертаються птахи, і уособлюється як синомім надії, очищення.
ЛГ неподівано, раптово розчарувалася у герої свого серця, тому єдиному, який був опорою її світу. Тому у той момент для неї не існує нічого довкола (ні людей, ні монастирів,тощо), і тільки павучок подає їй ту ниточку надії.
Тішуся, що Вам припало до серця і до уважних очей.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:24:52 ]
Сподобалося!
Особливо: " ...упевнені – граніт! А там насправді - глина..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:04:23 ]
Дуже дякую, пане Володимире! Буває всяко... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 09:34:47 ]
Направду, дуже цікаві розмисли...мудро із тим маленьким павучком, бо ниточка- то ж наче зв"язок із висотою, щось таке за що можна вхопитися, коли вже зовсім кепсько.
(Галинко, вілний розмір вірша- то задум?)
Дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:11:48 ]
Роксоланочко, рада знову Вас чути і бачити! Ви, як завжди, тонко вловлюєте хвилі етеру моїх роздумів...
Віршувати за усіма правила цього мистецтва - тільки вчуся. Розмір 12/13/12/13 начебто витриманий у обох строфах. Що Вас збентежило?
Дякую дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:14:09 ]
[правилаМИ]:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:20:52 ]
Галинко, читала ще раз- наче з ритмом гаразд - то ж прошу вибачення:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:32:47 ]
Нічого страшного! Завжди тішуся Вашій уважності. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:22:13 ]
Думаю, Галино, що Семена заінтригував не павучок, а творче безсоння авторки.:) Та й я розгублений:
вдень - споглядання природи зі сином, вночі (чи радше - на світанку) - павучки, а зранку - вже коментарі, і такі логічні, нече не було безсонної ночі.:)
А павучок - класний. Як і граніт з глиною. (це вже серйозно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:52:20 ]
Ой, пане Мирославе! Головне не кількісний вимір сну, а якісний. Це, як у дитячій фразі: "Мамо, - я ШВИДКО посплю!"
Дякую за визнання "павучка", порівнянь і... логіки! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:26:10 ]
"Шестистопний ямб, що за кількістю складів відповідає александрійському віршеві, був улюбленим розміром київських «неокласиків», передовсім М. Зерова, хоч до нього зверталися й інші автори, зокрема Б.-І. Антонич:

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко" (с).

(с)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%B1

У Вас, Галино, якщо я не помиляюсь, вийшов шестистопний ямб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:41:03 ]
Вау! Як мудро!
А джміль не знає законів аєродинаміки (це люди так думають)- і літає!
Алесандрійський вірш, Шевченко,Антонич, Зеров, - я майже літаю, як павучок на павутинці, джмелик чи хрущ...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:55:06 ]
за цей коментар я би поставив "відмінно"60


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:56:08 ]
замість 60 мало бути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:59:38 ]
Мені також дуже подобається. У такому невеликому вірші стільки глибини і розуміння суті міжлюдських стосунків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:12:59 ]
Дякую, пані Олено! "Опыт - великое дело"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:07:36 ]
Пане Мирославе, ":))"= 600! Але й за "60" дякую. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:20:44 ]
образ павучка - влучний та реалістичний. чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:25:38 ]
Дякую, що завітали, Олено! І за відгук! Заходьте ще!


1   2   3   Переглянути все