ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Надія




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 04:14:33
Переглядів сторінки твору 17858
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 09:08:00 ]
І ми – не вінець Божого творіння, а якісь примари. Потім одного разу тому Мрійнику чи Фантазеру, який нами марить, цей процес набридне, або з Ним, не доведи, Господь, щось трапиться, і цей світ, у якому ми примарились, завалиться.
Дуже цікава строфа.
А от перехід до наступної, на мою думку, несподіваний. Я розумію, що стіни або колоси валяться теж якось несподівано, але то инший процес, не нами керований, якщо мать на увазі вулканічну діяльність і т.д. і все таке инше.
Пригадується анекдот, у якому його герой щось оповіда про якусь скирду, яка бовваніє крізь ранішній туман на протилежному березі річки чи ставка, а потім несподівано каже, що мовляв, «ось так і люди». Але ж це анекдот.
І мені якось не дуже до вподоби образ павучка. Бабине літо, павутинки – це аналогії, які мені теж відомі. Я намагаюсь якось зачепитись за її тонесеньку павутинку, а мені заважа думка про паразитів і кровососів. Це якраз павуки.
Можливо, бажано читача якось підготувать до думки про павучка не як про хижака, а як про якусь надію Вашої літературної героїні на якесь Спасіння від самотности, втрати якогось бойфренда, чоловіка чи коханця.
І чому він єдиний? Світ не без добрих людей і не без монастирів.
Загалом, як Ви бачите, вірш сподобавсь, і Ви обов’язково отримаєте море позитивних відгуків.
Я ж його читав не лише, як модно казать, "серцем", а і роздивлявсь очима уважного читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:52:43 ]
Пане Семене,судячи з Вашого відгуку, мої "нічні чування" за монітором - недаремні! Ух! Написали! І все - як бальзам на душу тої ЛГ (а авторці - й поготів).
Анекдоту про скирду не знаю, але несподіванки люблю (щоправда, приємні і творчі).
А павучків люблю, бо сприймаю їх з точки зору корисності для людини - очищають же довкілля від докучливих кровососів-комарів, бруднуль-мух, шкідників-молей тощо... А ще, у різдвяних легендах - павучок допоміг сховатися Святій Родині від переслідувачів, тому й шанується у народі. Кажуть, що павучка не можна вбивати. Звичайно, що в закутках українських осель живуть безпечні для людини маленькі павучки, а не здоровані-тарантули. За іншого типу традиційної фауни - і міфологізація цього образу була б іншою.
У моєму вірші якраз павучок, що прилетів на ниточці з вирію, чи пролітав повз мене, по дорозі у той край надій, з якого навесні завжди повертаються птахи, і уособлюється як синомім надії, очищення.
ЛГ неподівано, раптово розчарувалася у герої свого серця, тому єдиному, який був опорою її світу. Тому у той момент для неї не існує нічого довкола (ні людей, ні монастирів,тощо), і тільки павучок подає їй ту ниточку надії.
Тішуся, що Вам припало до серця і до уважних очей.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:24:52 ]
Сподобалося!
Особливо: " ...упевнені – граніт! А там насправді - глина..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:04:23 ]
Дуже дякую, пане Володимире! Буває всяко... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 09:34:47 ]
Направду, дуже цікаві розмисли...мудро із тим маленьким павучком, бо ниточка- то ж наче зв"язок із висотою, щось таке за що можна вхопитися, коли вже зовсім кепсько.
(Галинко, вілний розмір вірша- то задум?)
Дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:11:48 ]
Роксоланочко, рада знову Вас чути і бачити! Ви, як завжди, тонко вловлюєте хвилі етеру моїх роздумів...
Віршувати за усіма правила цього мистецтва - тільки вчуся. Розмір 12/13/12/13 начебто витриманий у обох строфах. Що Вас збентежило?
Дякую дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:14:09 ]
[правилаМИ]:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:20:52 ]
Галинко, читала ще раз- наче з ритмом гаразд - то ж прошу вибачення:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:32:47 ]
Нічого страшного! Завжди тішуся Вашій уважності. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:22:13 ]
Думаю, Галино, що Семена заінтригував не павучок, а творче безсоння авторки.:) Та й я розгублений:
вдень - споглядання природи зі сином, вночі (чи радше - на світанку) - павучки, а зранку - вже коментарі, і такі логічні, нече не було безсонної ночі.:)
А павучок - класний. Як і граніт з глиною. (це вже серйозно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:52:20 ]
Ой, пане Мирославе! Головне не кількісний вимір сну, а якісний. Це, як у дитячій фразі: "Мамо, - я ШВИДКО посплю!"
Дякую за визнання "павучка", порівнянь і... логіки! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:26:10 ]
"Шестистопний ямб, що за кількістю складів відповідає александрійському віршеві, був улюбленим розміром київських «неокласиків», передовсім М. Зерова, хоч до нього зверталися й інші автори, зокрема Б.-І. Антонич:

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко" (с).

(с)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%B1

У Вас, Галино, якщо я не помиляюсь, вийшов шестистопний ямб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:41:03 ]
Вау! Як мудро!
А джміль не знає законів аєродинаміки (це люди так думають)- і літає!
Алесандрійський вірш, Шевченко,Антонич, Зеров, - я майже літаю, як павучок на павутинці, джмелик чи хрущ...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:55:06 ]
за цей коментар я би поставив "відмінно"60


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:56:08 ]
замість 60 мало бути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:59:38 ]
Мені також дуже подобається. У такому невеликому вірші стільки глибини і розуміння суті міжлюдських стосунків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:12:59 ]
Дякую, пані Олено! "Опыт - великое дело"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:07:36 ]
Пане Мирославе, ":))"= 600! Але й за "60" дякую. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:20:44 ]
образ павучка - влучний та реалістичний. чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:25:38 ]
Дякую, що завітали, Олено! І за відгук! Заходьте ще!


1   2   3   Переглянути все