ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, і логічно п

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Надія




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 04:14:33
Переглядів сторінки твору 17684
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 09:08:00 ]
І ми – не вінець Божого творіння, а якісь примари. Потім одного разу тому Мрійнику чи Фантазеру, який нами марить, цей процес набридне, або з Ним, не доведи, Господь, щось трапиться, і цей світ, у якому ми примарились, завалиться.
Дуже цікава строфа.
А от перехід до наступної, на мою думку, несподіваний. Я розумію, що стіни або колоси валяться теж якось несподівано, але то инший процес, не нами керований, якщо мать на увазі вулканічну діяльність і т.д. і все таке инше.
Пригадується анекдот, у якому його герой щось оповіда про якусь скирду, яка бовваніє крізь ранішній туман на протилежному березі річки чи ставка, а потім несподівано каже, що мовляв, «ось так і люди». Але ж це анекдот.
І мені якось не дуже до вподоби образ павучка. Бабине літо, павутинки – це аналогії, які мені теж відомі. Я намагаюсь якось зачепитись за її тонесеньку павутинку, а мені заважа думка про паразитів і кровососів. Це якраз павуки.
Можливо, бажано читача якось підготувать до думки про павучка не як про хижака, а як про якусь надію Вашої літературної героїні на якесь Спасіння від самотности, втрати якогось бойфренда, чоловіка чи коханця.
І чому він єдиний? Світ не без добрих людей і не без монастирів.
Загалом, як Ви бачите, вірш сподобавсь, і Ви обов’язково отримаєте море позитивних відгуків.
Я ж його читав не лише, як модно казать, "серцем", а і роздивлявсь очима уважного читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:52:43 ]
Пане Семене,судячи з Вашого відгуку, мої "нічні чування" за монітором - недаремні! Ух! Написали! І все - як бальзам на душу тої ЛГ (а авторці - й поготів).
Анекдоту про скирду не знаю, але несподіванки люблю (щоправда, приємні і творчі).
А павучків люблю, бо сприймаю їх з точки зору корисності для людини - очищають же довкілля від докучливих кровососів-комарів, бруднуль-мух, шкідників-молей тощо... А ще, у різдвяних легендах - павучок допоміг сховатися Святій Родині від переслідувачів, тому й шанується у народі. Кажуть, що павучка не можна вбивати. Звичайно, що в закутках українських осель живуть безпечні для людини маленькі павучки, а не здоровані-тарантули. За іншого типу традиційної фауни - і міфологізація цього образу була б іншою.
У моєму вірші якраз павучок, що прилетів на ниточці з вирію, чи пролітав повз мене, по дорозі у той край надій, з якого навесні завжди повертаються птахи, і уособлюється як синомім надії, очищення.
ЛГ неподівано, раптово розчарувалася у герої свого серця, тому єдиному, який був опорою її світу. Тому у той момент для неї не існує нічого довкола (ні людей, ні монастирів,тощо), і тільки павучок подає їй ту ниточку надії.
Тішуся, що Вам припало до серця і до уважних очей.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 09:24:52 ]
Сподобалося!
Особливо: " ...упевнені – граніт! А там насправді - глина..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:04:23 ]
Дуже дякую, пане Володимире! Буває всяко... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 09:34:47 ]
Направду, дуже цікаві розмисли...мудро із тим маленьким павучком, бо ниточка- то ж наче зв"язок із висотою, щось таке за що можна вхопитися, коли вже зовсім кепсько.
(Галинко, вілний розмір вірша- то задум?)
Дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:11:48 ]
Роксоланочко, рада знову Вас чути і бачити! Ви, як завжди, тонко вловлюєте хвилі етеру моїх роздумів...
Віршувати за усіма правила цього мистецтва - тільки вчуся. Розмір 12/13/12/13 начебто витриманий у обох строфах. Що Вас збентежило?
Дякую дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:14:09 ]
[правилаМИ]:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:20:52 ]
Галинко, читала ще раз- наче з ритмом гаразд - то ж прошу вибачення:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:32:47 ]
Нічого страшного! Завжди тішуся Вашій уважності. Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:22:13 ]
Думаю, Галино, що Семена заінтригував не павучок, а творче безсоння авторки.:) Та й я розгублений:
вдень - споглядання природи зі сином, вночі (чи радше - на світанку) - павучки, а зранку - вже коментарі, і такі логічні, нече не було безсонної ночі.:)
А павучок - класний. Як і граніт з глиною. (це вже серйозно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:52:20 ]
Ой, пане Мирославе! Головне не кількісний вимір сну, а якісний. Це, як у дитячій фразі: "Мамо, - я ШВИДКО посплю!"
Дякую за визнання "павучка", порівнянь і... логіки! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-06 10:26:10 ]
"Шестистопний ямб, що за кількістю складів відповідає александрійському віршеві, був улюбленим розміром київських «неокласиків», передовсім М. Зерова, хоч до нього зверталися й інші автори, зокрема Б.-І. Антонич:

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко" (с).

(с)
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BC%D0%B1

У Вас, Галино, якщо я не помиляюсь, вийшов шестистопний ямб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:41:03 ]
Вау! Як мудро!
А джміль не знає законів аєродинаміки (це люди так думають)- і літає!
Алесандрійський вірш, Шевченко,Антонич, Зеров, - я майже літаю, як павучок на павутинці, джмелик чи хрущ...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:55:06 ]
за цей коментар я би поставив "відмінно"60


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-06 10:56:08 ]
замість 60 мало бути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 10:59:38 ]
Мені також дуже подобається. У такому невеликому вірші стільки глибини і розуміння суті міжлюдських стосунків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:12:59 ]
Дякую, пані Олено! "Опыт - великое дело"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 11:07:36 ]
Пане Мирославе, ":))"= 600! Але й за "60" дякую. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:20:44 ]
образ павучка - влучний та реалістичний. чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-06 13:25:38 ]
Дякую, що завітали, Олено! І за відгук! Заходьте ще!


1   2   3   Переглянути все