ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Надія




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-06 04:14:33
Переглядів сторінки твору 16328
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.777 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:47:20 ]
Кому можна поставити. А подала так, як було у джерелі (Ксенофонт Сосенко "Різдво-Коляда і Щедрий вечір", Київ, український письменник,1994.- С.67).
Кожен мислить у міру своєї...вихованості.
За Вашою логікою укр.нар.казка "Котик і Півник" - цілком нетрадиційно орієнтована, заклик "Будьмо, гей!" - теж.
Але мені Вас чомусь не шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:53:34 ]
Безсумнівно, у "Будьмо, гей!" ми бачимо вигук.
А де вигук у тому рядку, що ввійшов у вашу крилатість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:59:37 ]
Для "особливо обдарованих":
зверніть увагу на пункт 5, у поданій нижче цитаті.
ГЕЙ, виг.
1. Спонукальне слово, яким підганяють волів, корів або коней. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); — А ореш бувало — у дві ж пари завжди, вже не боїшся, що пристануть: «гей та гей» (Андрій Головко, II, 1957, 50).

2. Уживається як оклик при звертанні. — Гей, музо, панночко цнотлива, Ходи до мене погостить! (Іван Котляревський, I, 1952, 233); — Гей! ти! — гукнув голова. — Відчини! Чув? Чіпко! (Панас Мирний, II, 1954, 187і); Спершу їхали тихо, але от не стерпів Давид — гукнув Нкимові: гей, гей, а нехай лиш торкають! (Андрій Головко, II, 1957, 186).

3. Уживається як заклик, заохочення до дії. — Гей, хто зо мною вийде битись, Покуштувати стусанів? (Іван Котляревський, I, 1952, 93); Гей до мене! Є у мене І варене й печене (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 287); — Гей, більше лісу Батьківщині! — Лунає клич по Верховині. — Бо для радянських це будов! (Максим Рильський, Сад... 1955, 83).

4. Виражає піднесення, захоплення чим-небудь. Гей, степи-поля, розкіш моя!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); — Гей, шаленая пісне! І в кого вдалась ти така непокірна? (Леся Українка, I, 1951, 193); Гей, свободо ж моя, ти рум'яна та руса! Довгождане щастя українця й білоруса (Павло Тичина, II, 1957, 14).

5. Пісенний вигук. Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (Метлинський і Костомаров, Ти., 1906, 369); Оживляєм гори, води, вибудовуєм заводи, ростемо ж ми, гей! (Павло Тичина, I, 1957, 167); За горою, гей, за кам'яною Нас Ватутін кликав серед бою (Андрій Малишко, Чотири літа, 1946, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 46.

під своїм крилатим я дала підпис (давня гуцульська колядка). Звідси випливає, що тут "гей"- пісенний діалектний вигук. Все. Крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 21:14:15 ]
На своїй сторінці Ви,Сергію, можете жонглювати коментарями як хочете. Повидаляли майже всі мої коментарі. То видаліть всі. І розмовляйте сам з собою. Не маю звички чіплятися до кого б то не було. А тим більше до осіб чоловічої статі, які вживають стосовно колег-жінок слова з коренем "дур-". Заблоковуйте мене. Будь-ласка. І на мої сторінки прошу більше не заходити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 16:58:33 ]
Мені теж, Галино, ген, а не гей симпатичніше. Даруйте, ступила на поріг...Ваш.
Мені двічі довелося замінити в текстах слово ПАХ. Не хочуть розуміти, що це аромат.) Переписала рядки. Задля гармонії. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 19:23:21 ]
Приємно бачити Вас, пані Світлано Майє, на своїй сторінці.
У своїх віршах кожен сам собі господар. А щодо давньої гуцульської колядки, фрагмент з якої я взяла у своє "крилате", то я не маю таких повноважень, щоб щось там міняти. Сказав народ "гей",- то буде "гей". Але раз виникли такі "жахливі", як каже п.Сергій, аналогії, то просто дам підпис, щоб було зрозуміло, що це народні слова, а не мої.
Було б з чого робити проблему.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 15:32:58 ]
Прочитала коментарі і не змогла не втрутитися)
вирій, він різним буває, і тут я цілком погоджуюся із Галиною і не розумію, як цього може не розуміти Сергій. І, справді, дуже шкода...
Відносно "гей", то ніякий це не вигук (діалект.), а в даному випадку значить "отам" у кімнаті, тому вжитий доречно, а вже що кому тепер увижається, так про те колись і не здогадувалися:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 15:49:40 ]
Пані Ксеніє, дякую, що завітали!
І дякую за розуміння і фахову підтримку.:))
Чесно, я не сподівалася, що мій невеличкий вірш збере таку кількість коментарів. А тим більше,що моє "крилате" викличе у когось якісь нездорові асоціації. Але на те вони й Майстерні, щоб той, хто фаховіше обізнаний навчав нефахівців.
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-08 16:03:17 ]
можна просто Ксеніє, без(пані):)
а павучок на ниточці вирійній - це надзвичайно_гарно!!!)))
дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 23:13:28 ]
Дякую,Ксеніє, за оцінку мого павучка.
До речі п.Сергій повидаляв майже всі мої і ваш коментар на своїй сторінці. І заборонив мені доступ на його сторінку.Його класики - то його великий секрет. Я його заблокувала. Не приємно, коли тобі хуліганять. Тішуся, що приємних і порядних колег на ПМ - значно більше.
Вибачайте за ці мої наративи. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:30:01 ]
ГАЛЮ!!! БРАВО!!! Бідненький :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 02:59:02 ]
Дійсно, такого хіба що пожаліти. Але я не буду :))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 20:40:26 ]
Дуже лірична і глибока мініатюра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-16 08:35:18 ]
Дякую, Уляно, що зацікавились моєю творчістю :)
І за коментар - спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-13 15:59:10 ]
Сподобалася Ваша ця поезія, цікаво, що від форми до змісту і за образами, і за глибинністю суті, правда з глибинністю воно як, там ніби дві суті, тонкі й тонко переплетені. А, ще рядок вподобала оцей:
Немає певності у тім, що ясне, зриме...
Спочатку прочитала так, що зриме - воно не ясне, тоді що ясне - воно не зриме, а тоді подивилася, що не такі там знаки, і ще й так прочитала, як з комою: не певен, що ясне, що зриме. Короч, як поставити знаки, так і буде, я такі моменти люблю, коли суть все одно сильна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-13 21:53:13 ]
Приємно, що заглянули, Ксеню.) Кожен читач прочитує щось своє - я теж таке люблю:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-12-13 21:57:16 ]
гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-13 22:03:28 ]
Приємна несподіванка - Ваш коментар на цю давненьку публікацію. ;)
Дякую, Яно!


1   2   3   Переглянути все