ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Дамокл
Образ твору догори ногами тече ріка,
повен хмар і неба її рукав.
я від себе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.

у чужій імперії я Дамокл.
над твоїм будиночком зріс димок.
ти в самому центрі моїх думок,
і у них ми разом.

не такого жеребу я просив –
у пітьмі свідомості голоси.
сохрани, мій Господи, і спаси
тільки всіх хороших!

оселилась музика в голові.
твій собака дивиться сам не свій:
на блакитне марево – на сувій.
не за себе прошу.

ця дурна мелодія – як жива.
і від цього обертом голова.
емігрують дотики і слова
у глибинах мозку.

звідусіль – у вінницю: наче я
персоналізована течія,
що багато місяців нічия.
це доволі тоскно.

дим розтанув якорем у ріці.
перегук з рукописом у руці:
хмари – наче зібгані папірці
у Південнім Бузі.

місто відбивається в небесах.
прямокутні камені – як сльоза.
я наївно вірую в словеса:
переросток-лузер.

прагну усвідомлення повноти,
до якого порізно не дійти.
в синє небо вправлений лейтмотив -
фестивальний острів.

все давно написано на лиці.
закипають шкірою пухирці.
якір-меч хитається у ріці –
обоюдогострий.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-13 13:57:36
Переглядів сторінки твору 11751
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 15:12:58 ]
Все мені подобається, бо зміг уявити, і Південний Буг упізнав. Хотілось би, щоб вийшло у заспівному рядку якось так, щоб "догори дриґом". Важко, напевне, змонтувати рядок, щоб вийшло саме так. А інакше Надєжда Кадишева мені пригадується з її піснею. Нічого спільного з точки зору криміналістики, у принципі, начебто немає, а лише глибока ліричність - саме те, чим проймають (пропікають серце) Ваші твори. І обоюдогострий меч - навіть пригадалась якась притча.

Без закидів, а на хвилі ліричного сприйняття,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:03 ]
пропоную: догори дриґами) так буде в ритм.
дякую, Гарріо. ваші розгорнуті реци - цілком самодостатні твори. зачасту їм навіть не потрібно першоджерело.
щироваш,
Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:32 ]
так. я слухаю сам себе, і кажу собі, і пишу так само. не потрібно - то не потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:48:33 ]
ви, Гарріо, побачили щось не те у моєму коменті: я щиро захоплююсь вашими розлогими алюзіями - малось на увазі тільки це. вони зачасту переростаюсть сам текст, який і не завжди вартий такої уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 22:57:44 ]
Я міг "впійматись" на мечі, пригадуючи якусь давню історію про мечі с двома держаками. Про них щось є, як я щойно пересвідчився, у Вікіпедії (мелл путах, цвайхандер, гросс-мессер, нодаті etc). Посилання не надаю, бо копіюється довга адреса, яка насправді дуже коротка, але ця машинна мова html...
І боротьба на мечах - відповідна. Він один, а воїнів - двоє.
Мені ліньки було шукати раніше, і я лише натякнув.
Чудовий образ. Він мене вразив.

З повагою і без усіляких "яків",
Г.С.
Тримай смайлик :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 23:05:19 ]
впіймав! /міцно тримає смайлик. той пручається/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 15:30:15 ]
дим розтанув якорем у ріці.
перегук з рукописом у руці:
хмари – наче зібгані папірці
у Південнім Бузі. - сподобася образ якоря(і як дим розтанув ним) і образ хмари.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:31:42 ]
щиро дякую, Володимире.
хмари - вони саме такі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 17:21:12 ]
І мені хмари дюже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:32:34 ]
дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 18:15:32 ]
якісно і майстрово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:33:01 ]
щиро дякую, пане Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 18:57:58 ]
не такої участі я просив –

тут би замість "засідательської" "участі" - щось живіще: доленьки, жеребу... не знаю. Може, я просто цього слова занадто начиталась у місцевій інформативній газеті )
і "обоюдо" - трохи чудо-юдо )))

А взагалі - по-татчинському неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:36:47 ]
щиро дякую, Любове, за підказку - із задоволенням скористався) "участь" мені самому не подобалась: поспішив.
просто обоюдогострий римне. але я подумаю над цим.
взагалі-то воно є в багатьох словниках. Хоча, як на мене, калька.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 21:39:55 ]
оця рима " ні разу" - "разом";
"дим розтанув якорем у ріці" - якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями ?
обоюдогострий - калька з російської
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:40:49 ]
так, рима ні в дугу)
"якір може зануритися чи втопитися, а не розтанути :)" - ти справді так думаєш, Констянтине?)
"закипають шкірою пухирці" - може, шкіра закипає пухирцями? - саме це тут і сказано.
обоюдогострий - калька з російської. - а хіба ж я з це заперечую десь)
ти у всьому (майже) правий, Констянтине.
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-13 22:03:47 ]
Сергію, дуже-дуже припало до душі.
Побудова вірша також сподобалася.
Згодна з Любою - неповторно.
УХ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 22:46:20 ]
дякую, Лесю!
не те щоб неповторно: повторити можна все.
мені всерйоз закинули, що це епігонство Бродського. так що, як не крути, це повтор Бродського.
щоб епігонити щось, треба добре знати це щось. я Бродського знаю дуже погано. втім, критикам видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 07:29:47 ]
непримиримогострий....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 16:07:17 ]
неадекватногострий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 13:29:59 ]
обоюдоостро.и это самое лучшее слово во всем стихе. может быть единственное, что пахнет Бродским, потому что оно такое же парадоксально-русское, как и он сам в своем творческом выражении. кто это до Бродского вас поднял? поклон ему низкий. мне так Ника Новикова с ее последней женщиной-рекой сразу нарисовалась, с первой строки и строфы. ну а как там "кидати вище" предлагали - так вас прямо до ИБ, и выше некуда уже, как по мне. ну так я за, обеими руками) - заслужили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:29:08 ]
це для вас найкраще слово у вірші, бо проросійське) за нього ви мене і хвалите, я так зрозумів)
в мене немає зараз посилання, але до Бродського мене не підняли, а закинули перегук мотивів - причому обгрунтувати, як завжди, не спромоглись. а самого ІБ якраз опустили і попустили, якщо не помиляюсь, так що ваш уклін безадресний. але це достойно поета - поклонитись нікому.

мені імпонує, коли у кожного своя ніша, умовно кажучи. і ніхто нікого ні з ким не порівнює. бо це справа невдячна і безперспективна. мені, наприклад, хочеться бути тільки собою - менше писати, більше малювати. десь так.

а Ніка Новікова - вона крута. тут я з вами солідарний. так пише тільки вона.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-15 13:16:43 ]
нет, вы не совсем правильно поняли меня. слово лучшее - потому что лучшее. именно оно и пахнет Бродским. а вот это уже - потому что...:) а может потому что - лучшее). на нем весь стих стоит, как на..хотела написать -на лезвии бритвы), но напишу - на крае мастихина) вам как художнику - это будет понятно. я видела ваши работы в "Дороге до дому"
мне здесь услышалась Ника, а не Бродский, мне показалось что ваше стихо перекликается с ее последним. хоть и косвенно - слово-форменно так. не могу объяснить). меня тоже часто помещают в нишу серебрянного века. а у меня - своя ниша. просто она серебрянная) изнутри)
я хвалю вас за творчество. самобытности - быть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-15 15:53:02 ]
нічого не пояснюйте, я вас чудово зрозумів: то був (невдалий) жарт, сорі.
дякую за добрі слова.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 16:13:45 ]
Прочиталося:
Я від тебе стільки разів тікав,
та не втік ні разу.
І цілий день у голові крутилося саме так. А перечитала: виявляється, "від себе". І що тепер робить? Увесь зміст "догори дригами".)
І не міняй, будь ласка, початок. Бо "догори ногами" - це ж такий образ із першого рядка: велетень розлігся, і його ногами тече ріка... Але то мої фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:17:20 ]
чоловікові більш личить "від себе") що, взагалі-то, тотожне "від тебе". десь так. так що обидва прочитання в силі.
ця (певна) кривизна - догори ногами - мені подобається. так що не мінятиму.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 16:15:18 ]
А "обопільно-гострий" - нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 20:14:42 ]
я над ним думав. не можу сказати чому, не дуже смакує... на язиці.
хочу двогострий+ще якесь слово: скжімо, відтепер двогострий. у "відтепер" є певний сенс.
але ще размишляю...
дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-14 20:58:37 ]
Може, звернутись до графоманів?
Вони повинні буть майстрами нащот рим.
От, наприклад, вони можуть запропонувать таку:
- заго́стрий. Це чудовий прикметник з ознаками гіперболізації якогось явища чи стану речей;
- заго́стрить. І це дієслово римується.
Перед ним можна почать фразу, а ним скінчить.

А можна залишить усе, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-14 21:40:15 ]
ідея чудова!
а ще можна використати одразу два-три слова: обідворучгострий.
яке поле для авторської фантазії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-14 22:10:03 ]
обокраєгострий, обосічногострий.. нє, не те..
краще вже тоді язикатогострий ))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:48:05 ]
якір-меч хитається у ріці –
оба леза гострі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-15 16:53:41 ]
Дм.Павличку, напевне, солодко гикнеться :)
"Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-15 16:58:01 ]
:)