ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнули шапки посірілі хати,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Побратимські долі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:40:53
Переглядів сторінки твору 10838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 20:56:59 ]
Яскраво і майстерно змальовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:00:36 ]
Дякую! Тут не стільки моя майстерність, скільки наполегливість моєї помічниці, яка вимучила мене, а я, дослухаючись до її зауважень, шліфував до запаморочення. І от - маю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 21:07:11 ]
Іноді доводиться чуть, що, мовляв, вірш написано, так би мовить, "на єдиному подиху" і що будь-яка зміна (правка) радикально або трагічно вплине на його смисли, красоти або навіть на якийсь його дух, і вірш буде вже "не той", бо набуде инших ознак.
Ваш, як мені здається, саме той, незважаючи на працю над ним.
Дякую (забувсь це зробить у попередньому коментарі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 21:39:54 ]
Просто дякую за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:14:17 ]
Нема за що. Всякий дар від Бога походить. Дав написати - я написав. А тоді сиджу і думаю: як воно так вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 21:46:30 ]
Болюча розповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:15:11 ]
Не без того. Війна має викликати відразу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:07:07 ]
Вірш достойний стояти поряд із творами не тільки вітчизняної класики. Творчий марш - кидок, друже!!! Від мене 6!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:20:18 ]
На класиків не зазіхаймо. Хай вже вони тримають монополію на лаврові вінки. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:18:39 ]
Як часто нарікаємо на долю... А маємо ж руки-ноги, а хтось - ні... Цінуймо життя щохвилини - каже Ваш вірш, Ігоре.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:21:59 ]
О, Ви у суть подивились. Саме це і є головною ідеєю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 23:25:31 ]
Не всім повезло... За тебе радий. А сенс... Який у війнах сенс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:23:05 ]
Про сенс можна казати. Він тільки для тих існує, хто на цьому заробляє. Для всіх інших - ніякого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 10:54:56 ]
У кожного поета, який би широкий він не був у своїй тематиці, є своя улюблена тема, своя найзадушевніша мелодія, свій найдорожчий образ. У тебе, Ігоре, це тема війни, бо від пережитого колись тобою відійти і сховатися важко, просто неможливо.
Гарний вірш!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 12:24:35 ]
Дякую! Так, емоції потребують розрядки. Написав - легше якось стало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 13:59:44 ]
Пропущено крізь серце... Відчувається, що пережито цей жах...
Щасти!

(можна було б "ПосівіВ З М’яса" = "посівУ з м'яса" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 14:34:48 ]
Дякую! Конструктивна порада. Зараз внесу поправку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:09:55 ]
"Його на скелях розпластало"=Його на скелІ розпластало
"(ні ні)г " = явна неблагозвучність

"Багнетів наші частоколи"... "багнети " - поняття застаріле, воно не з часів війни в Афганістані.
Можете, Ігоре, мене послухати, а можете -- й не слухати...
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 15:27:56 ]
Можу так, а можу й інакше... Втім, замислився. Воно так, мабуть, як Ви кажете і є. Намучився я вже із цим віршем. Треба від процесу відпочити. От, якраз із Франківська друг подзвонив з приводу публікації. Наче, нічого не помітив. Ну добре, матиму на увазі. Дякую за добрі поради. Щасти й Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:37:32 ]
"Багнетів наші частоколи"...- своєрідна красивість.
Можливо, у підрозділі, де Ви служили, кількість воїнві й називали колишнім словом "багнети". Одначе широкого вживання у цьому значення не було. Це у війнах Серафімовича і О.Гончара були багнети.Кажу так, бо у ті ж роки, що служили Ви, мене готували для Афганістану,але великі люди оцінили мої здібності і витягнули мене з пекла, направивши в Німеччину та до ін.країв.