ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
* * *
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
* 96 *
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
* * *
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
***
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
Найда
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
* * *
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
Дотичність , або - чи схожий ти на гусака?
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
* 95 *
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
* * *
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
Зяблик
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
* 93 *
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Побратимські долі
Жалітися не маю права,
Хоч як би скрутно не було.
Спромігся стати на крило,
А побратим почав невдало:
По лікті руки відняло
І очі вибрало металом.

Служили дідьку чи вітчизні?
Та між засніжених висот
Потрапили до різних рот
І долі викресались різні.
Його була коротка пісня:
Атака – санітарний борт.

Чотири місяці – і все!
Спектакль завершено. Завіса!
Мої здобутки – сорок вісім,
А сенс? Чи був у тому сенс?
Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси.

Не терпить скривджена земля
Посіву з м’яса та металу:
Його на скелях розпластало
Немов безпомічне маля,
А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.


Ісламський вітер прорідив
Багнетів наші частоколи.
Солдат живий, але ніколи
Ніяких не побачить див
І не поп'є з долонь води,
Долаючи життєве поле.

Віддалених боїв заграви
Свавільна пам'ять не жене.
Вони спалили не мене -
Жалітися не маю права.
Вернувсь з руками - Богу слава,
Що не ускочив до тенет.

Колись було, пайок на марші
Ділили порівну на всіх,
Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій.
Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!

8 березня 2013 року

Вірш написано під впливом спогадів трохи підзабутої радянсько-афганської війни 1979-1989 років. Реальна, але позбавлена конкретики і узагальнена історія. Хоча персонаж, описаний у вірші, має своє ім'я, та подібні історії - не рідкісні і неодноразово повторювалися за ті, дев'ять із "хвостиком" років.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:40:53
Переглядів сторінки твору 12148
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 15:54:03 ]
Багнети - це, можливо, у даному випадку є ситуативно-адекватим образом, властивий творам революційної тематики. Революція (читай - багнети) - це насилля, як вважають ті, хто, на них спровокував. Водночас це єдиний вихід і стратегія перемоги для народу у його боротьбі за справедливість і незалежність.
Контрреволюція - це начебто протилежне. І його багнети так само. Але багнети залишаються багнетами - штампом у літературі та зброєю в руках. Цей вірш я рахую за одкровення.
Образ багнетів, вибачте, доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:16:26 ]
З приводу багнетів у мене була невеличка дискусія з порадницею. Я не великий майстер слова. Скористався фразеологією, яка лягла у нішу розміру. Звісно, не ті нині багнети й інші порівняння, але усталене словосполучення "принести на багнетах своє бачення" і подібні я засвоїв ще зі школи. Тому лишив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:39:13 ]
воїнві =воїнів, значення=значенні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:44:58 ]
"Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси." - дуже лаконічний і змістовний висновок, на мою думку (як історика). А от слова:
"А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.", а також:
"Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій." - стали для мене одкровенням як для людини. У 1980-х я лише слухала сумні та романтичні пісні про Афган. Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:06 ]
Нема за що дякувати. А ми там співали не стільки романтичних, скільки героїчних пісень таких собі шибайголів. Взагалі у мене інші музичні смаки, але й ті пісні викликають купу спогадів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:54:31 ]
Я перепрошую, Ігоре, але я не можу ставитися до війни в Афганістані як до героїчної події, хоча співчуваю усім, хто через це пройшов, і нікого не засуджую (окрім політики радянського уряду). З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:05:06 ]
Само собою, розв'язана війна носила злочинний характер. Свою оцінку я дав у прозових спогадах. У цьому ж випадку я пишу тільки про ситуацію з людиною. Навіть не про якийсь її героїзм, а про те, що солдат, якого навчили виконувати накази, та ще й підвели під це ідеологічну базу, опинився у стані безпорадного інваліда. Він міг вірити у свою благородну місію, а міг і не вірити. Міг боятися під час рейду і, напевно, боявся. Ставши гвинтиком у системі, постраждав. З точки зору моджахедів, покараний за агресію проти їхньої країни. Але ж людина. І він не зламався як людина. Знайшлася у його дівчини ота сміливість розділити біду на двох. Шість років у госпіталі. Там же побралися. А потім народили дитину. Таким чином, поділяю Вашу позицію стосовно війни. Ми свою порцію шроту в одне місце від волелюбного афганського народу отримали - треба робити висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 16:05:37 ]
Рада, що розгорнулась конструктивна дискусія, у якій, хочеться вірити, народиться істина... Усім бажаю успіхів, панове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 16:10:52 ]
Та не буде дискусії.
Автор був у ДРА, опонент - в ҐДР чи де там. Це різні речі.
Йшла (не вони, держава) вчить і йшла вчитись, та не навчила і не навчилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:08:19 ]
Я би не казав, що у мене є опонент. Будь яка порада - це допомога. Що я можу мати до пана Сергія, крім вдячності? Навпаки, я думатиму над тим, що можна буде покращити, але вже не зараз, бо вірш дався тяжко, треба перепочити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 17:20:35 ]
Дійсно, я не опонент Ігоря. Це Семен Санніков любить ускладнювати ситуацію. Він й І.Павлюка назвав моїм "клієнтом". Але нехай - з Семеном веселіше.Не переймайтеся, Ігоре! А до воїнів СА,котрі служили в Афганістані, у мене ставлення особливе - відчуваю перед ними якусь вину... Але не я винен, що мій літак полетів у протилежний від Афганістану бік. Зрештою, і мені не солодко було, бо життя моє неодноразово висіло на волосині... Шануймося,Ігоре! Ми ж - воїни-інтернаціоналісти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 16:24:45 ]
cпасибо вам за стих-ние. оно хорошее. и я рада видеть здесь эту тему. у меня есть тоже, вот поделюсь с вами, это ваш ровесник..:

http://www.stihi.ru/2012/02/15/9295


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:52 ]
Дякую за посилання! Зараз подивлюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 15:44:57 ]
Ваш вірш нагадав одну з відомих пісень В.Висоцького: "Мне ответ подвернулся:"Извините, что цел, Я случайно вернулся, вернулся, ну, а он не сумел".
Але у Вашому вірші дещо інший акцент, що нагадує мені кодекс честі козацького братства:
"Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 16:50:54 ]
Я висловив повагу всім, хто має сильну волю до життя. На їхньому прикладі нам нема про що жалітися.