ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
Сьогодні так.
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усмішка осені
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Як Наливайко ходив Арону помститися
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
Нічне ВИДИВО
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Молюсь
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Парадокси
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Паростки атеїзму
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Знаряддя війни
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
Дивні дні (The Doors)
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Судний день
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
Вибір ваш...
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
* * *
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
* * *
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Перпетуум Нобіле
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Побратимські долі
Жалітися не маю права,
Хоч як би скрутно не було.
Спромігся стати на крило,
А побратим почав невдало:
По лікті руки відняло
І очі вибрало металом.

Служили дідьку чи вітчизні?
Та між засніжених висот
Потрапили до різних рот
І долі викресались різні.
Його була коротка пісня:
Атака – санітарний борт.

Чотири місяці – і все!
Спектакль завершено. Завіса!
Мої здобутки – сорок вісім,
А сенс? Чи був у тому сенс?
Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси.

Не терпить скривджена земля
Посіву з м’яса та металу:
Його на скелях розпластало
Немов безпомічне маля,
А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.


Ісламський вітер прорідив
Багнетів наші частоколи.
Солдат живий, але ніколи
Ніяких не побачить див
І не поп'є з долонь води,
Долаючи життєве поле.

Віддалених боїв заграви
Свавільна пам'ять не жене.
Вони спалили не мене -
Жалітися не маю права.
Вернувсь з руками - Богу слава,
Що не ускочив до тенет.

Колись було, пайок на марші
Ділили порівну на всіх,
Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій.
Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!

8 березня 2013 року

Вірш написано під впливом спогадів трохи підзабутої радянсько-афганської війни 1979-1989 років. Реальна, але позбавлена конкретики і узагальнена історія. Хоча персонаж, описаний у вірші, має своє ім'я, та подібні історії - не рідкісні і неодноразово повторювалися за ті, дев'ять із "хвостиком" років.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-09 20:40:53
Переглядів сторінки твору 11515
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 15:54:03 ]
Багнети - це, можливо, у даному випадку є ситуативно-адекватим образом, властивий творам революційної тематики. Революція (читай - багнети) - це насилля, як вважають ті, хто, на них спровокував. Водночас це єдиний вихід і стратегія перемоги для народу у його боротьбі за справедливість і незалежність.
Контрреволюція - це начебто протилежне. І його багнети так само. Але багнети залишаються багнетами - штампом у літературі та зброєю в руках. Цей вірш я рахую за одкровення.
Образ багнетів, вибачте, доречний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:16:26 ]
З приводу багнетів у мене була невеличка дискусія з порадницею. Я не великий майстер слова. Скористався фразеологією, яка лягла у нішу розміру. Звісно, не ті нині багнети й інші порівняння, але усталене словосполучення "принести на багнетах своє бачення" і подібні я засвоїв ще зі школи. Тому лишив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:39:13 ]
воїнві =воїнів, значення=значенні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 15:44:58 ]
"Бо у війни суворий ценз
І ненаситні закуліси." - дуже лаконічний і змістовний висновок, на мою думку (як історика). А от слова:
"А я… як парком погуляв
І жодна куля не впіймала.", а також:
"Та ні очей, ні рук, ні ніг
Не дати - то не в силі нашій." - стали для мене одкровенням як для людини. У 1980-х я лише слухала сумні та романтичні пісні про Афган. Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:06 ]
Нема за що дякувати. А ми там співали не стільки романтичних, скільки героїчних пісень таких собі шибайголів. Взагалі у мене інші музичні смаки, але й ті пісні викликають купу спогадів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:54:31 ]
Я перепрошую, Ігоре, але я не можу ставитися до війни в Афганістані як до героїчної події, хоча співчуваю усім, хто через це пройшов, і нікого не засуджую (окрім політики радянського уряду). З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:05:06 ]
Само собою, розв'язана війна носила злочинний характер. Свою оцінку я дав у прозових спогадах. У цьому ж випадку я пишу тільки про ситуацію з людиною. Навіть не про якийсь її героїзм, а про те, що солдат, якого навчили виконувати накази, та ще й підвели під це ідеологічну базу, опинився у стані безпорадного інваліда. Він міг вірити у свою благородну місію, а міг і не вірити. Міг боятися під час рейду і, напевно, боявся. Ставши гвинтиком у системі, постраждав. З точки зору моджахедів, покараний за агресію проти їхньої країни. Але ж людина. І він не зламався як людина. Знайшлася у його дівчини ота сміливість розділити біду на двох. Шість років у госпіталі. Там же побралися. А потім народили дитину. Таким чином, поділяю Вашу позицію стосовно війни. Ми свою порцію шроту в одне місце від волелюбного афганського народу отримали - треба робити висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-03-10 16:05:37 ]
Рада, що розгорнулась конструктивна дискусія, у якій, хочеться вірити, народиться істина... Усім бажаю успіхів, панове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-10 16:10:52 ]
Та не буде дискусії.
Автор був у ДРА, опонент - в ҐДР чи де там. Це різні речі.
Йшла (не вони, держава) вчить і йшла вчитись, та не навчила і не навчилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 15:08:19 ]
Я би не казав, що у мене є опонент. Будь яка порада - це допомога. Що я можу мати до пана Сергія, крім вдячності? Навпаки, я думатиму над тим, що можна буде покращити, але вже не зараз, бо вірш дався тяжко, треба перепочити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 17:20:35 ]
Дійсно, я не опонент Ігоря. Це Семен Санніков любить ускладнювати ситуацію. Він й І.Павлюка назвав моїм "клієнтом". Але нехай - з Семеном веселіше.Не переймайтеся, Ігоре! А до воїнів СА,котрі служили в Афганістані, у мене ставлення особливе - відчуваю перед ними якусь вину... Але не я винен, що мій літак полетів у протилежний від Афганістану бік. Зрештою, і мені не солодко було, бо життя моє неодноразово висіло на волосині... Шануймося,Ігоре! Ми ж - воїни-інтернаціоналісти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 16:24:45 ]
cпасибо вам за стих-ние. оно хорошее. и я рада видеть здесь эту тему. у меня есть тоже, вот поделюсь с вами, это ваш ровесник..:

http://www.stihi.ru/2012/02/15/9295


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 22:22:52 ]
Дякую за посилання! Зараз подивлюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 15:44:57 ]
Ваш вірш нагадав одну з відомих пісень В.Висоцького: "Мне ответ подвернулся:"Извините, что цел, Я случайно вернулся, вернулся, ну, а он не сумел".
Але у Вашому вірші дещо інший акцент, що нагадує мені кодекс честі козацького братства:
"Він мав би те і долю кращу,
Якби я міг… Якби я міг!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 16:50:54 ]
Я висловив повагу всім, хто має сильну волю до життя. На їхньому прикладі нам нема про що жалітися.