ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода кушніру порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / Моя "інша поезія"

 Повінь?..
Запізніле твоє кохання,
мов сірник у пустелі криги,
що згорить, не лишивши сліду,
в безнадії арктичної ночі.

У примарне полярне сяйво –
ефемерних спогадів тіні,
і закута в мерзлОту вічну
десь глибоко пристрасті магма.

Чавить серце, гризе у скронях,
ятрить подих і душить душу…
Хай нарешті цей біль проллється
і затопить вселенську сушу!..

Чи знайдеться місце коханню
у торосах застиглих марень?..
Ти – Ковчег мій? Ти – Ной мій? Відтану?..
Крига кресне! - вода прибуває!...

…(2013)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 12:02:27
Переглядів сторінки твору 3051
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-21 14:16:39 ]
Гарний вірш. Хай знаходиться місце теплу і скресанню в серці! У цьому світі й так багато Арктики й вічної мерз(л)оти.
Дякую за поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-21 23:57:36 ]
Дякую і Вам, пане Анатолію! Влучно підмітили про "мерз(л)оту"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:14:07 ]
Не можу те ж не погодитися із влучністю відносно "мерз(л)оти"...
!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 16:20:26 ]
Оx ці магми пристрастей і тайфуни почуттів! Подобається мені таке! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-21 23:59:43 ]
Так-так, жінки, зокрема ЛГ, - такі...
Дякую, що читаєте і відгукуєтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 16:27:58 ]
Чи знайдеться місце коханню
У торосах застиглих марень?..
Ти – Ковчег мій? Ти – Ной мій? Відтану?..
Крига кресне? - вода прибуває!...

Дуже якісна поезія, Галю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 00:01:16 ]
...Пропущена через серце...
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 20:03:59 ]
Палко, зворушливо... навіть,- одчайдушно писано, Галю.
Мені видалося, що це ритмізована композиція, лише трохи збиті наголоси : "Чи знайдеться місцЕ коханню" це за заданою ритмікою вірша.
І ще ось тут: "Ефемерних спогАдів тіні"... чи може я помиляюся....А враження од прочитаного- щонайкращі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 00:11:46 ]
Дякую, Роксоланочко. То такий вірш-наратив, писаний без замислення над правилами. Тому без римування та без чіткої ритмізації. Почала щось шліфувати - а воно не піддається, бо кожне слово хоче бути саме таким, хоч твір є вже досить давнім. Мені воно якось читається зі словниковими наголосами :))
Дякую за уважність, за враження і за все-все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:01:21 ]
Повінь гарна (і вчасна:))!
(Як на мене: "гризе" - "гуде", "душить"-"губить".І ще я би вилучив римування у двох останніх строфах "душу-сушу", "коханню-відтану", щоб зберегти цілісну структуру неримованого вірша, яка мені дуже імпонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:55:01 ]
Дякую, пане Мирославе! "Гризота" "на голові" теж є такий вислів:)) Тому й "гризе у скронях". "Губить душу" - сталий вислів, а хотілося передати той стан, коли біль не дає дихати, душить, і водночас уникати сталих прямих виразів "ятрить душу", "душить подих" і т.д.
Наративно утворилися і гейби рими у двох останніх строфах. Може то такий процес вибудовування космосу-порядку з хаосу-болю ЛГ? Але дякую! Буду думати над Вашими пропозиціями. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:22:56 ]
Крига кресне? - вода прибуває!...
я би два знаки оклику поставила,
мені сподобався вірш, Галино, у ньому є - надія, якої часто так не вистачає у житті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:59:20 ]
Дякую, Ксеню! Ви влучно підмітили про знаки оклику - я сама декілька разів то ставила той знак після "кресне", то міняла на "?". Ви підтвердили моє перше відчуття. Таки - "!".
Надія - останній бастіон... так є...
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:50:22 ]
Попри деякі помітні дрібниці технічного характеру вірш викликає естетично високе відчуття. Мені як читачу, здається, що автора "несе" у позитивному сенсі цього дієслова якась поетична хвиля, яку не втримати і не обов'язково або навіть небажано втримувати. А рими з часом можуть знайтись, якщо вірш не загубиться між справами та новими надходженнями нових подій і вражень.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 10:06:11 ]
Дякую, пане Олександре! Власне-власне: хвиля і несла. Для мене ключовим словом у смислі цього вірша є "магма" з усіма подальшими асоціаціями та роздумами... А за "естетично високе відчуття" - велике спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:33:24 ]
Нехай повінь кохання буде у ЛГ глибокою! І нестримною...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 13:33:42 ]
Головне - аби не руйнівною!:) Дякую і Вам!