ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
2026.03.03
10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
2026.03.03
07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Вірші
/
Лірика
Не моя кохана.
Для мене та весна була – Оксана.
Для Тебе - інший. Та чомусь, тоді
Ми бУли разом, не моя кохана.
Гуртожиток… Вечірка… Наше ФА
Свій перший курс до війська провожає…
Оксана з іншим. Ти, також одна.
І цілу ніч гітара не вмовкає.
Твоя рука була в моїй руці…
Ми не проспали той щасливий ранок,
А парами… По місту… Направці…
Зустріти сонце! На Високий Замок!
Весела й мила, ніжна і дзвінка…
Ті кучері – донині пам’ятаю…
Красива й по весняному – п’янка…
І знала, що Тебе я не кохаю…
Підвальна… Сходи, що ведуть у храм…
Не нам у ньому під вінцем стояти.
Стомилася…Я був щасливий там…
І ми лишились на трамвай чекати…
Твій перший лист – такий був, як і Ти,
На нього я зовсІм не сподівався.
Солдатське щастя – це Твої листи…
І в Тебе я поволі закохався.
Листи… Листи… В них літо і зима…
Слова Твої ще й досі пам’ятаю –
Не будь байдужим. Без Твого тепла
Я не живу, а тихо замерзаю…
Відпустка… Та Тебе я не застав...
На ”вурльоп” так чекали ми, солдати.
Червоні квіти… Миру… Я ще знав
Адресу, по якій Тебе шукати
Писала знову… Легко, світло так.
Ми були друзі, не моя кохана.
Останній рік усе йшло - накосяк.
І вже під ”дємбель” – самоволка п’яна.
Та відслужив! Додому! Рідний Львів!
А друзі – Ха!!! Два роки? НЕ чекала…
Образився. Не їхав, не дзвонив.
Перегорів… Бо, не мене кохала.
У центрі міста я зустрів Тебе…
Ні слова… А серця, аж стрепенулись…
Не підійшов, не привітав… Не… Не…
Ні Ти, ні я - назад не повернулись.
Бувають в світі, й не такі дива.
Людської долі сутність непізнанна…
Якщо Ти прочитаєш ці слова,
Пробач мене, кохана Маріанна.
12. 04.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Не моя кохана.
Маріанні Ангелкович
Була весна! Ми були молоді…
Для мене та весна була – Оксана.
Для Тебе - інший. Та чомусь, тоді
Ми бУли разом, не моя кохана.
Гуртожиток… Вечірка… Наше ФА
Свій перший курс до війська провожає…
Оксана з іншим. Ти, також одна.
І цілу ніч гітара не вмовкає.
Твоя рука була в моїй руці…
Ми не проспали той щасливий ранок,
А парами… По місту… Направці…
Зустріти сонце! На Високий Замок!
Весела й мила, ніжна і дзвінка…
Ті кучері – донині пам’ятаю…
Красива й по весняному – п’янка…
І знала, що Тебе я не кохаю…
Підвальна… Сходи, що ведуть у храм…
Не нам у ньому під вінцем стояти.
Стомилася…Я був щасливий там…
І ми лишились на трамвай чекати…
Твій перший лист – такий був, як і Ти,
На нього я зовсІм не сподівався.
Солдатське щастя – це Твої листи…
І в Тебе я поволі закохався.
Листи… Листи… В них літо і зима…
Слова Твої ще й досі пам’ятаю –
Не будь байдужим. Без Твого тепла
Я не живу, а тихо замерзаю…
Відпустка… Та Тебе я не застав...
На ”вурльоп” так чекали ми, солдати.
Червоні квіти… Миру… Я ще знав
Адресу, по якій Тебе шукати
Писала знову… Легко, світло так.
Ми були друзі, не моя кохана.
Останній рік усе йшло - накосяк.
І вже під ”дємбель” – самоволка п’яна.
Та відслужив! Додому! Рідний Львів!
А друзі – Ха!!! Два роки? НЕ чекала…
Образився. Не їхав, не дзвонив.
Перегорів… Бо, не мене кохала.
У центрі міста я зустрів Тебе…
Ні слова… А серця, аж стрепенулись…
Не підійшов, не привітав… Не… Не…
Ні Ти, ні я - назад не повернулись.
Бувають в світі, й не такі дива.
Людської долі сутність непізнанна…
Якщо Ти прочитаєш ці слова,
Пробач мене, кохана Маріанна.
12. 04.2013
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0848 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0848 seconds