ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.11.04 21:24
Я - ось такий. Та іншим вже не буду.
Виходячи на тихий променад,
Своє минуле бачу скрізь і всюди -
Я з тих, хто озирається назад.

Щоб зовсім не було провальних пауз,
На мене ллється бруд тупих порад.
Сьогодні у житті - суцільний хаос -

Іван Потьомкін
2024.11.04 17:29
Здалось мені, що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що грав у теніс),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
А головне – без охорони!?.

Микола Дудар
2024.11.04 14:28
Дивись мені, прийдешнє не прогав…
Зіграй в мовчанку, зайві ті розмови
Коли усе усім пороздавав
Лишивши тільки запах від полови…
У лісі ще достатьно вільних місць
Хоча і там, таких як ти, це — розкіш
Як тільки оприлюдниш свою злість —
З тих самих

Володимир Каразуб
2024.11.04 12:00
Все було не так як написано. Дні і ночі тягнулись не реченнями та абзацами,
Роки проминали так само, як минають сьогодні,
І та ж сама різниця була між хатинами та палацами,
Як і різниця між ситими та голодними.
Мечі рубали шоломи, сікли обладунки, ар

Світлана Пирогова
2024.11.04 10:10
Листопадило на душі, листопадило,
Бо осінній повіяв вітер.
Де та юність моя - білоквіття із саду?
Не вернути цвіту на віття.

Листопадило на душі, листопадило.
Де ж широка юності стежка?
Листя золотом, золотом сипало й падало,

Микола Соболь
2024.11.04 06:30
Левон стояв у спіднім: «Де мій меч? –
У лицарів чомусь без компромісу. –
Немає з перцем? Націди бірміксу.
По вінця лий! І вою не переч!» –

Корчма вона і в Африці – корчма.
Хіба важливо, як її охрестять?
Тут дринк один від честі до безчестя,

Віктор Кучерук
2024.11.04 04:40
Накричала, пожурила
Неквапливо, спроквола, –
Пригорнулася безсило
І невинно обняла.
Поцілунками зігріла
Й заспокоїла маля, –
Мовчазна, зніяковіла
Мама лагідна моя…

Іван Потьомкін
2024.11.03 17:37
Хай лиш нагадує шалехет листопад,
Та є і тут моя відрада – осінь:
На небі сіре відступає в просинь,
Опалим листом вітер шарудить...
Птаство Землі Святої в інший край не відліта,
На крилах журавлиних Європа приліта –
На Хулі попоїсть, перепочине,
А

Сонце Місяць
2024.11.03 17:18
звіздар який пильнує хід планет
нагадуючи привид інкубічний
котрий у час коли покличеш тричі
являє свій субтильний силует

з півсотні привідчинених дверей
за ними інші двері невідомі
не то бібліотека — в кожнім томі

Євген Федчук
2024.11.03 14:58
Одній старій удовиці заміж захотілось.
Вона перед парубками так уже вертілась.
Як іде який по вулиці, вона все кидає,
Стане навшпиньки й у віконце стоїть, виглядає.
А то стане біля тину та очима водить,
Коли мимо удівець чи парубок ходить.
А з робот

Микола Дудар
2024.11.03 10:26
Наступний крок: — завмерти би в обіймах…
У кожного свої, і розміри свої
Війна війною… а що нам тії війни
У нас своя. Завдячуємо ЇЙ…
Усі нариви… читка на поверхні
На Божу кару черга… звідусіль
Піди пізнай, що робиться у черзі
Коли Війна сьогодні не

Віктор Кучерук
2024.11.03 07:38
Шахед блудливий грохнувся в дворі,
Жбурляючи осколками повсюди, –
Тріщало скло і чийсь балкон горів,
І кликали на допомогу люди.
Вогонь лизав гарячим язиком
Бетонні стіни й дерев’яні рами,
Поза якими бачив, як повзком
До дитинчати добиралась мама.

Микола Соболь
2024.11.03 04:48
Вокзальний клопіт: радість чи печаль?
Стоять дві тіні на сирім пероні.
Коліс об рейки заскрегоче сталь
і понесе у млу нічну вагони.
Ти будеш виглядати у вікно.
Але чи зможеш долю в нім уздріти?
Зігріє трохи кров терпке вино
і ледь прив’ялі та живі

Іван Потьомкін
2024.11.02 20:14
Квітка розцвітає в піднебессі,
голосом на землю долина
і в суцвітті суголосних Матвієнок
серце стискує й сльозою вирина...
і встає, мов за наказом, зала
і тремтить при звуках «Черемшини»...
За життя хіба ж бо Цісик знала,
що так розжалобить Укра

Юрій Лазірко
2024.11.02 17:46
Rock-a-bye, the sky
spills the song for you.
Ears are cribs, and I
swaddle warmth in blue.
Catch it and imbue,
learn to love anew.
When pasque flowers sigh
dreams drink lullaby.

Віктор Кучерук
2024.11.02 06:11
Іскорка в імлі,
В неблизьких світах, –
Блисне на землі,
Може, в небесах?
Чи сльоза тече
І ясниться слід, –
Чи вогонь очей,
Чи уяви плід?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Вільний
Образ твору Подаруй мені обійми, мила,
на прощання - божевільний вечір,
серед забуття у холоднечі
сумом не обтяжені жадання.

Подаруй останні теплі сльози
здивування: Боже, стільки встигли! -
Ти могла би ще і я би міг би,
тільки доля поміж нас прощальна.

Тільки усього і дано нині,
що “востаннє”. Ні, я не повірю,
у примарно вимарені мрії,
не повірю, вірю – не повірю.

Дощ на вулиці, чуттєва пастка,
до світанку - дощові обійми,
змокнув наскрізь я, і ти... Чиї ми,
тіні місячні, - живі до ранку.

Доки сяйво наше не пригасне
в невмолимому займанні сонця;
Доле, де ти? Сипане з віконця
на сплетіння тіл сніжком осіннім?

Зачекай... Невже і над тобою
не існує Вищого? Немає
Іншого продовження - без краю, -
може Чаша інколи минає?

Не минає...
Знаю.
Вітер сильний
рве минуле на кавалки бистрі -
милі очі - ще мої, врочисті...
Далі пам’ять,
дощ і вітер,
Вільний.


2003

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2003


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-23 23:26:29
Переглядів сторінки твору 4814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.236 / 5.5  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.231 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.01 10:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 21:59:24 ]
Файно, пане Володимир. :-)
Особливо:
Ні, я не повірю,
не повірю у померлі мрії,
не повірю, вірю – не повірю.
Цікава гра слів.
Одне, що якось не сприйняв - це "Може чаша інколи минає?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 22:46:27 ]
Дякую, Юрію. Дійсно цікаві розмови програмістів :)
А з чашою, що не минає нас, і не знаю, що й робити. П'ю до дна. До речі, в інтерв'ю бокали пива, чи там елю. Можливо для жіночої половинки зробити щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 22:51:53 ]
Зробіть так, щоби для хлопів пиво хлюпало, для дівчат кава, або шампан! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 22:55:00 ]
Доброго вечора, пане Володимире! Хороший вірш - вечірній і ніжний. "Зачекай... Невже і над тобою
не існує Вищого? Не має Іншого продовження - без краю, - може Чаша інколи минає? Не минає..." -
Юрію, пам"ятаєш - в Євагнелії - молитва у Гетсиманському саду - "Нехай обмине мене чаша сія". Не обминула. Бо не обминає вона - і по всьому. Бо що мусить статися - станеться. І ниточку може перерізати лише Той, хто підвісив за неї.
Мені, будь ласка, Мартіні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 22:55:22 ]
Всьо чотко.
Нехай вона буде "інколи" і не для "декого". :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 23:03:07 ]
Дякую, Ганно, за фантастичне поєднання тексту і контексту :)
Юрію, ми навчимося, нам вдасться навчитися дещо обминати, хоча б інколи :)
Щодо пива і мартіні, то поки що усюди пиво, аби приманити чоловічу частину, так? Утім, якщо прекрасні дами пообіцяють свої світлинки на всіх сторінках замість "Без фото", тоді так.
Але ще потрібно знайти вдалий бокал, рюмку, філіжанку - можливо оголосимо конкурс на кращу прикрасу до жіночих інтерв'ю-сторінок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 23:10:11 ]
Так десь тикніть коло пива лінк на "Playboy" :-)
Уявляєте собі: поезія, пиво і еротика - три блаженства на одному скріну. :-)
Fanastic!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-31 23:16:58 ]
Можливо зробити прокрутку світлин всіх наших поетес біля "наших бокалів", і всіх лицарів рими побіля філіжаночок із чар-зіллям їхнім? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 23:19:56 ]
О - це ідея! І ниписати - "Вся істина у зіллі!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-31 23:20:13 ]
написати