ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Захар Мозок / Вірші

 Колізей
Ми, наче гладіатори, зітнулись
В коханні, як в останньому двобої.
Невидимо навколо нас зімкнулись,
Високі древні мури Колізею,
У центрі доля і - удвох з тобою -
Ми, битвою захоплені своєю.

Настирна пристрасть тупотить у жилах
І дихання збивається гаряче.
І що обом нам голову скружило,
Жере нутро нам, наче ті сирени?
Це танець смерті й ревнощів, неначе
Борня світів в бруднім піску арени.

Я маю спис і виношене дрантя,
Ти проти мене йдеш, закута в лати,
З мечем. Краса палає, мов багаття,
Та я не здамся, твердо обіцяю!
Видовищ вимагає натовп клятий -
Шаленим поглядом тебе я поціляю...

А глядачі на лавах і трибунах
На кожного із нас зробили ставки.
Їх збудження стає суцільним шумом:
Їх розпаляє вигляд крові з рани...
Патриціїв з гетерами на лавках
Не розчаруємо, мій ворогу, кохана?




Найвища оцінка Оксана Бандрівська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-24 12:08:33
Переглядів сторінки твору 2619
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.727 / 5.17  (4.739 / 5.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.683 / 5.15)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.09.27 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-24 13:02:13 ]
Хороший вірш, Назаре. Любов як двобій. Довкілля як глядачі. Вічна тема. Лише деякі зауваги - "скружыть голову" - українською "крутити, закрутити (морочити) голову" у значенні "сбивать с толку" і "крутити, закрутити" голову у значенні "закохувати у себе". ПРистрасть "тупотить" у жилах - щось не те. Тупотить - це щось важке, тверде, а , як на мене, пристрасть - вона як кров - рідка - може, хлюпотить чи ще якось?
Танок - наголос не на а, а на о. Аби зберегти ритм, може, краще - танець чи танго? "Я маю списа й виношене дрантя" - важко читається оте "й". Може, краще - "Я маю спис і виношене дрантя"... "Патриціїв та їх гетер" - те ж саме. Може, Патриціїв з гетерами на лавках".
З повагою - Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-24 13:24:32 ]
Шановна Ганно, дякую за відгук і за цікаві зауваження. Вираз "скружити голову" мені все-таки видається найвдалішим в тому смислі, що він найбільш близько передає стан мого ліричного героя: це з одного боку кружіння по арені в танку з супротивницею, від якого герой немов би хміліє. Щодо "пристрасть тупотить у жилах", то і тут не можу з Вами погодитись: сильні емоції викликають сильне серцебиття, і удари пульсу як раз описані як тупіт пристрасті. Решту ж Ваших зауважень з вдячністю приймаю і вношу відповідні корективи.
З повагою, Захар (не Назар :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-13 05:46:13 ]
Захаре, глибоко і неординарно! Кохання показали через призму гладіаторського бою. Молодець!!!