Дуже стильно і в потрібному напрямку погляд.
Можливо тільки подумати, щодо варіантів замість:
"Ні камні" - ні стіни (багато розширень від камню),
можливо вибраний стиль допускає і таку оптимізацію - "І ти, що небо, - сіра обважніла" ?
"Ти світлу там свою ховаєш душу.", ""Ти ні собі, ні їм не допоможеш." - тут ніби надто прямо, можливо в таких випадках краще замість "Ти" використовувати "І" - це ближче до запитання, через які ніби коректніше?
Можливо і продовжити думку з "літа", на "літнє", чи ще щось ближчк до "квітне"? Хоча і сама по собі думка про літо гарна.
Можливо і "Ховати в сніг себе", але це тільки нюанс мого бачення відповідності до вашого стилю...
Гарне закінчення, правильне:
"Бо і під снігом у серцях глибоко
Тепла людського іскорка не гасне"

утім, аби не повторюватись, у майбутньому бажано йти думкою далі від серця, в його властивості, чи зв'язки з тими речами, про які пише автор.
Тут різні варіанти наприклад "хоч і під снігом, схована..."
Та повторю, що це тільки нюанси мого бачення, яке мало би співпадати з обраним вами стилем відтворення. Ви цей обраний стиль відчуваєте глибше, тому і вам видніше.
Загалом для передачі змісту краще не починати з великої кожний рядок, але знову ж стиль :) Невеличка Містерія, Врочистість звернення - оправдує.

Шановна Редакціє, шановний Ростик! Дякую за ваші схвалні відгуки і поради, більшістю з яких я дійсно скористався при "підчищуванні" вірша.
З повагою, Захар