ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...

Борис Костиря
2025.10.08 00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:

Олександр Буй
2025.10.07 21:12
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...

Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі

С М
2025.10.07 15:15
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От

Юрко Бужанин
2025.10.07 14:17
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.

Сергій Губерначук
2025.10.07 12:23
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п

Олександр Сушко
2025.10.07 12:01
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.

Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дівчинка з ліхтариком (1995) / Вірші

 Останній тайм
Футбольні зорі не палають віки,
кінчиться час команди і гравця.
Вже не згадають тренера опіки
і гри котра розпалює серця.

Підуть майстри, залишивши ворота,
спустіє поле без захисників.
Тепер уже наступників робота
забити у ворота ворогів.

Залишиться легенда, як опора,
заплачемо від щастя уві сні.
І матч, котрий програли вчора
зіграють наші діти на весні.

Нехай палають очі за команду,
шалено посміхаються з трибун,
кидають переможцеві троянду
усі, хто ваших перемог двигун.

І знов вогнем осяють стадіони,
зіграєте востаннє лиш для нас.
Та грою не заслужите корони,
бо правите на полі тільки раз.

Останній тайм ви ще не закінчили,
додай, суддя, хоча б хвилинок п’ять.
За матч ми завжди господа молили
щоб краще вам було на полі грать.

04.05.2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-10 20:45:19
Переглядів сторінки твору 2225
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.859 / 5.5  (4.859 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.30 15:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-10 22:36:36 ]
Я вболіваю за Карпати (Львів), а Ви?
Дуже радий зустрічі, і Вашому чотирнадцятому віршу. Це число для мене щасливе. У технікумі я вчився у групі В-14-79. Тоді ж перший раз пішов на футбол.Матч був дуже вдалим 9-0.
Голи забивали - всі, хто потім перейшов в київське Динамо - Баль, Думанський, Юрчишин.
А Ви справжній болільник!
Вірші про футбол читаю перший раз.
Хороший вірш! Красивих перемог Вашій улюбленій команді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дівчинка з ліхтариком (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 16:45:28 ]
Я вболіваю за Динамо (Київ) і нехай мене проклинають фанати харківського Металіста, бо сама з Харкова)) Завжди хотіла написати щось про футбол і після недавнього матчу все ж наважилася.) Дякую, Вашій команді теж великих перемог!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 12:51:40 ]
А я вболіваю за Динамо Київ відколи себе пам'ятаю. І якби не серйозна травма у 17, напевно, поперся би у професійні воротарі після дитячої спортшколи місцевого, але солідного рівня. У Вашому вірші - подих футболу, який сприймається, як подих повноцінного життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дівчинка з ліхтариком (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 16:49:44 ]
Дякую, Богдане! Не повірете, але цього вірша я написала 04.05.2013, коли Динамо грало з Металістом. Дуже засмутилася поразці, але не втратила віри в команду! Якщо вболівати, то до кінця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 10:19:18 ]
Дякую за відповідь!
Початок, трохи не читається...
Футбольні зорі не палають віки,
кінчиться час команди і гравця.
Вже не згадають тренера опіки
і гри котра розпалює серця.


На Ваш смак.
В Вас може вийте і краще...
Футбольні зорі не палають вічно,
Не довгий час команди і гравця.
І тренера вже змінюють, привично...
А гра - завжди розпалює серця!
Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дівчинка з ліхтариком (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-24 10:41:46 ]
Вибачте, що довго відповідала. Спасибі, за ваш варіант початку виходить гарно, але зміст трохи втрачається. Не образитеся якщо початок я залишу?))