
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Малєєва (1981) /
Публіцистика
Людино, про що ти думаєш?
Цікаво, чи думаєш ти взагалі про щось?
Он та гарна дівчина в коротенькій спідниці, з наманікюреними пальчиками, про що вона взагалі може думати, окрім довжини своєї спідниці або кольору лаку для нігтів? Які думки мчать в її голові червоною стрічкою від вуха до вуха – от би прочитати!
Я не питаю, про що думає перекачаний в спортзалі дядька на лексусі. Бо мені взагалі то здається, що стереотип про тупість качків не більше, ніж міф. Якби дядька на лексусі не міг думати ні про що, він і на лексусі б не їздив. Принаймні він думає про дві речі – про своє тіло і про свою машину. А це вже немало.
Голова бухгалтера заповнена цифрами і звітами, а голова юриста – нормативними актами. Голова препода напхана лекціями, а в автослюсаря замість думок – схема карбюратора. Вочевидь, що повар думає про смаки… художник про кольори… дальнобійник про дорогу…
Наречена думає про весілля, студент про сесію, вагітна про пологи, призовник про армію.
Буває й інакше: препод не думає про лекції, вагітна про пологи, а дівчина з наманікюреними пальцями фарбує їх стійким лаком, аби хоч тиждень про нігті не думати. Не думати про нігті… А тоді про що?
Коли ти чистиш зуби, ти думаєш, чи достатньо свіжа твоя щітка, чи сягає вона «вісімок» і чи гарно їх вичищає… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти снідаєш, то думаєш, що млинці на сніданок - непогано і смачно, і як гарно, що є кому встати раніше за тебе і приготувати тобі млинці. А завтра можна яєчню засмажити… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти відводиш дитину до школи, то думаєш, як гарно, що зараз ще не зима і він трохи швидше збирається. Думаєш, що треба здати гроші в фонд класу, а коли здаєш, і тобі говорять, що збирають ще на систему відеоспостереження, ти думаєш: о, знов щось вигадали… Або не думаєш, а просто дістаєш з гаманця ще гроші.
Коли ти їдеш дорогою на роботу, то думаєш: о, тут знов затори, треба завтра іншою дорогою… А класно, що тут висадили ці троянди, вони так прикрасили проспект… А потім ще думаєш, як жаль, що скінчилися вихідні і треба переключатися на роботу… І що там в нас на сьогодні заплановано… Я забув в п’ятницю Петрову зателефонувати і з’ясувати всі важливі моменти… Або не думаєш про це, а про щось інше, але в тому ж дусі.
І так цілий день… В твою голову напхано усього: ти думаєш про погоду, про одяг, про транспорт, про родину, про їжу, про якісь події, текучі справи, оточуючих людей, якісь плітки…
Але ти навіть і не підозрюєш, що коли ти про все це думаєш, то насправді голова твоя порожня.
Але ж ти про щось думаєш, окрім буденного, окрім повсякденного… Тоді про що?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Людино, про що ти думаєш?
Цікаво, чи думаєш ти взагалі про щось?
О. Малєєва
Людино, про що ти думаєш?Цікаво, чи думаєш ти взагалі про щось?
Он та гарна дівчина в коротенькій спідниці, з наманікюреними пальчиками, про що вона взагалі може думати, окрім довжини своєї спідниці або кольору лаку для нігтів? Які думки мчать в її голові червоною стрічкою від вуха до вуха – от би прочитати!
Я не питаю, про що думає перекачаний в спортзалі дядька на лексусі. Бо мені взагалі то здається, що стереотип про тупість качків не більше, ніж міф. Якби дядька на лексусі не міг думати ні про що, він і на лексусі б не їздив. Принаймні він думає про дві речі – про своє тіло і про свою машину. А це вже немало.
Голова бухгалтера заповнена цифрами і звітами, а голова юриста – нормативними актами. Голова препода напхана лекціями, а в автослюсаря замість думок – схема карбюратора. Вочевидь, що повар думає про смаки… художник про кольори… дальнобійник про дорогу…
Наречена думає про весілля, студент про сесію, вагітна про пологи, призовник про армію.
Буває й інакше: препод не думає про лекції, вагітна про пологи, а дівчина з наманікюреними пальцями фарбує їх стійким лаком, аби хоч тиждень про нігті не думати. Не думати про нігті… А тоді про що?
Коли ти чистиш зуби, ти думаєш, чи достатньо свіжа твоя щітка, чи сягає вона «вісімок» і чи гарно їх вичищає… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти снідаєш, то думаєш, що млинці на сніданок - непогано і смачно, і як гарно, що є кому встати раніше за тебе і приготувати тобі млинці. А завтра можна яєчню засмажити… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти відводиш дитину до школи, то думаєш, як гарно, що зараз ще не зима і він трохи швидше збирається. Думаєш, що треба здати гроші в фонд класу, а коли здаєш, і тобі говорять, що збирають ще на систему відеоспостереження, ти думаєш: о, знов щось вигадали… Або не думаєш, а просто дістаєш з гаманця ще гроші.
Коли ти їдеш дорогою на роботу, то думаєш: о, тут знов затори, треба завтра іншою дорогою… А класно, що тут висадили ці троянди, вони так прикрасили проспект… А потім ще думаєш, як жаль, що скінчилися вихідні і треба переключатися на роботу… І що там в нас на сьогодні заплановано… Я забув в п’ятницю Петрову зателефонувати і з’ясувати всі важливі моменти… Або не думаєш про це, а про щось інше, але в тому ж дусі.
І так цілий день… В твою голову напхано усього: ти думаєш про погоду, про одяг, про транспорт, про родину, про їжу, про якісь події, текучі справи, оточуючих людей, якісь плітки…
Але ти навіть і не підозрюєш, що коли ти про все це думаєш, то насправді голова твоя порожня.
Але ж ти про щось думаєш, окрім буденного, окрім повсякденного… Тоді про що?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію