ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Малєєва (1981) / Публіцистика

 Людино, про що ти думаєш?

Цікаво, чи думаєш ти взагалі про щось?

О. Малєєва

Людино, про що ти думаєш?
Цікаво, чи думаєш ти взагалі про щось?
Он та гарна дівчина в коротенькій спідниці, з наманікюреними пальчиками, про що вона взагалі може думати, окрім довжини своєї спідниці або кольору лаку для нігтів? Які думки мчать в її голові червоною стрічкою від вуха до вуха – от би прочитати!
Я не питаю, про що думає перекачаний в спортзалі дядька на лексусі. Бо мені взагалі то здається, що стереотип про тупість качків не більше, ніж міф. Якби дядька на лексусі не міг думати ні про що, він і на лексусі б не їздив. Принаймні він думає про дві речі – про своє тіло і про свою машину. А це вже немало.
Голова бухгалтера заповнена цифрами і звітами, а голова юриста – нормативними актами. Голова препода напхана лекціями, а в автослюсаря замість думок – схема карбюратора. Вочевидь, що повар думає про смаки… художник про кольори… дальнобійник про дорогу…
Наречена думає про весілля, студент про сесію, вагітна про пологи, призовник про армію.
Буває й інакше: препод не думає про лекції, вагітна про пологи, а дівчина з наманікюреними пальцями фарбує їх стійким лаком, аби хоч тиждень про нігті не думати. Не думати про нігті… А тоді про що?
Коли ти чистиш зуби, ти думаєш, чи достатньо свіжа твоя щітка, чи сягає вона «вісімок» і чи гарно їх вичищає… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти снідаєш, то думаєш, що млинці на сніданок - непогано і смачно, і як гарно, що є кому встати раніше за тебе і приготувати тобі млинці. А завтра можна яєчню засмажити… Або не думаєш про це. А тоді: про що?
Коли ти відводиш дитину до школи, то думаєш, як гарно, що зараз ще не зима і він трохи швидше збирається. Думаєш, що треба здати гроші в фонд класу, а коли здаєш, і тобі говорять, що збирають ще на систему відеоспостереження, ти думаєш: о, знов щось вигадали… Або не думаєш, а просто дістаєш з гаманця ще гроші.
Коли ти їдеш дорогою на роботу, то думаєш: о, тут знов затори, треба завтра іншою дорогою… А класно, що тут висадили ці троянди, вони так прикрасили проспект… А потім ще думаєш, як жаль, що скінчилися вихідні і треба переключатися на роботу… І що там в нас на сьогодні заплановано… Я забув в п’ятницю Петрову зателефонувати і з’ясувати всі важливі моменти… Або не думаєш про це, а про щось інше, але в тому ж дусі.
І так цілий день… В твою голову напхано усього: ти думаєш про погоду, про одяг, про транспорт, про родину, про їжу, про якісь події, текучі справи, оточуючих людей, якісь плітки…
Але ти навіть і не підозрюєш, що коли ти про все це думаєш, то насправді голова твоя порожня.
Але ж ти про щось думаєш, окрім буденного, окрім повсякденного… Тоді про що?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 23:07:01
Переглядів сторінки твору 937
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.874 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.719 / 5.34)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.10 23:03
Автор у цю хвилину відсутній