ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Про натхнення




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-10 11:27:15
Переглядів сторінки твору 21188
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 23:17:05 ]

Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в означеннях
Тлумачення, значення слова «окрилений»:

ОКРИЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до окрилити. Окрилений успіхом, виходив Микола з клубу (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 121); Окрилені високими ідеями епохи, радянські шевченкознавці своїми працям;и збагачують духовну культуру будівників комунізму (Радянське літературознавство, 5, 1964, 73); В той день на базі злітали й сідали важкі окрилені сигари літаків, повільно обертались.. антени радарів (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 41).

2. у знач. прикм. Сповнений натхнення, душевного піднесення: натхненний. Ішов [Івоніка] справді окриленим кроком (Ольга Кобилянська, II, 1956, 97); Окрилене слово Івана Франка супроводжує нас у ратних подвигах і в праці (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 679.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:35:48 ]
Ой Ярославе,Вас повело ! Звідки і Вас стільки зла? А хто сказав, що я нічого позитивного не помітив у вірші Світлани? Світлано, прошу :заспокойте Ярослава, він бабою базарною стає. Жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 20:33:45 ]
Радила б Вам, Сергію, заспокоїтися. Мій Пегас - мені видніше, чи окрилений він, чи ні. Бо не буду з Вами кави пити в Луцьку . Можна обходитись без образ взаємних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:45:07 ]
Я вже, Світлано, йду. КОМЕНТАРІ МОЇ МОЖЕТЕ ВИДАЛИТИ, КАВИ ЗІ МНОЮ - МОЖЕТЕ НЕ ПИТИ... Нічого ж не трапилося....Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:46:53 ]
І не ображайте, Сергію, інших чоловіків у присутності жінок, будь ласка. Ярослав заступився за жінку- поетесу. Ви ж у нас на ПМ маєте відповідний імідж, Вами створений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:48:39 ]
І чим же я ображаю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:51:52 ]
Перечитайте свої попередні коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:50:35 ]
Звичайно, нічого. Просто чийсь неокрилений Пегас пробігся по моїй сторіночці.Не видалю, лишу напам*ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 19:59:45 ]
Видаляти - не видаляти коментарі? Як хочете... Я йду вже, і собі поображаюся! ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-12 09:48:36 ]
Cвітлано, все одно ж Ви коментарі мої видаляєте! Залишаєте тільки те, що Вам підходить?Мені такий варіант не подобається.Вчора Ви запитали: "А що - хіба можна писати і не мислити?" Я навів приклад із пародії Ярослава Чорногуза:"Тепер переварюю радо насито –
Вечеря ГАЗАМИ віршів кімната." Дописавши: "Естетика? О Боже!" Це приклад, коли віршотворець пише неусвідомлено, не думаючи! Це була відповідь на Ваше запитання.
Чому видалено коментар?
Він - не коректний?
А коментарі Ярослава Чорногуза, в яким мене він звинувачує у негативному ставлення до земляків,коректні? (Чорногуз - друга людина у моєму житті, що звинуватила мене у заздрості. І це при тому, що Я.Чорногуз ніколи мене не бачив,зовсім мене не знає.Хоча насправді - я завжди дякую Богові, що він мене позбавив цієї негативної риси!). Виходить, що Ви погоджуєтеся з паном Чорногузом...А для чого, Світлано, писати в коментарях про те, що я Вам зізнавався у приватній розмові? Вам не можна довіряти? Мабуть, що так... Жаль... Щодо коментування Ваших віршів моєю особою - немає проблем:
а) можете мені сказати, і я не буду коментувати;
б) можна мене заблокувати, і я не зможу коментувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:25:54 ]
Не зовсім коректно писати про інших авторів на моїх сторінках,Сергію. Я не амбітна, на жодні так звані "заздрощі" не реагую. А копіювати у коментарях особисте повідомлення - це краще? Як вважаєте за потрібне, Сергію(це відносно віри).Коментуйте по суті.Не блокуватиму. Майте таку можливість.Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:55:00 ]
"Не зовсім коректно писати про інших авторів на моїх сторінках,Сергію".
А якщо пише Ярослав Чорногуз - то це коректно? Втім, я Вас зрозумів! Не вчора народився ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 22:02:51 ]
Це всіх стосується. Шкода, що Ви знову зрозуміли все не так.Відносини не треба виясняти у коментарях, а вірші аналізувати. Для іншого є багато інших можливостей.Я не думаю, що Ви до мене відноситеся "предвзято" і зовсім не серджуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-11 20:53:48 ]
Чуттєво! Тільки... може я помиляюся, але читаючи, наче помітила алітерацію. Наче вірш передає мелодію дощу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 20:57:38 ]
В ту ніч і справді вулиці схлипували дощем , Катю...Ви відчули. Дякую за відгук і візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-11 20:59:56 ]
Чуттєво! Тільки... може я помиляюся, але читаючи, наче помітила алітерацію. Наче вірш передає мелодію дощу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 22:31:50 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 22:30:05 ]
Я, пане Гупало, із козацького роду, і над усе люблю правду, волю і справедливість, а ще, як поет, точність слова. І те, що Ви називаєте злом у мені, є справедливе обурення з приводу того, що прочитавши такий чудесний вірш, Ви не спромоглися знайти в ньому нічого ТАЛАНОВИТОГО і доброго, про що НЕСПРОСТОВНО свідчать усі Ваші коментарі, там є тільки повчання типу "Пегас із опущеними крильми - теж окрилений"!, що свідчать про рівень Вашого інтелекту. Вам Роксолана Вірлан дала на це чітку відповідь. Ви боїтеся признатися самому собі, що Вас жаба заздрості давить, що інші талановито пишуть Ваші земляки, тому Ви кидаєте свою ложку дьогтю в їхню бочку меду.
Хоч би справді який недолік помітили, то я б, може, погодився. А то ж нема до чого присікатися.
Не завжди земляцтво робить людей спільниками, а спільність душ і почувань. Видатний поет і земляк Світлани Костюк Ігор Павлюк зовсім інакше оцінив цей вірш і Богу дякувати. А Вам, пане Сергію, хай буде хоч трохи соромно.
Вибачте, Світлано, нагупали Вас тут трохи, то я окрилене своє чорногузівське крило підставив...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 22:44:18 ]
О, Ярослав Чорногуз - козацького роду! Я - теж козацького роду! Ну і шо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-11 22:45:57 ]
А це,нешановний Ярославе, бруд: "...що свідчать про рівень Вашого інтелекту. ... Ви боїтеся признатися самому собі, що Вас жаба заздрості давить, що інші талановито пишуть Ваші земляки, тому Ви кидаєте свою ложку дьогтю в їхню бочку меду." За це можете і відповідати!


1   2   3   4   5   Переглянути все