ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Саша Серга
2022.02.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ТВОЯ ЖИЗНЬ.

Поняв однажды, что ничто воспринимаемое или мыслимое не может быть вами, вы свободны от своих представлений. Видеть всё как воображаемое, порождённое желанием, необходимо для самореализации. Мы упускаем реальное из-за недостатка внимания
и создаём нереальное избытком воображения.

Нисаргадатта Махарадж.

В большинстве случаев принять то, что многим людям в принципе все равно, что с тобой происходит, сложно. Потому что подобное осознание толкает на встречу с одиночеством, с тем, что ты вдруг обнаруживаешь свою жизнь не совсем заполненной, когда остаешься наедине с собой. Другие, близкие, друзья, хорошие знакомые твою жизнь заполняли, ты где-то сам позволил им заполнять, расчистил для них место в своей жизни и предоставил право действовать, а сам словно бы удалился из собственного жизненного пространства, сел в сторонке и стал наблюдать за происходящим. Есть ли ты в том пространстве? Кто с кем в конечном итоге разговаривает? Ты себя показываешь, проявляешь?
Неудивительно, что остается так мало людей, которым тебе хочется позвонить, позвать в гости, отметить праздник, отослать приглашение на свадьбу, сообщить грустную весть о разводе, порадоваться рождению нового человека или услышать, когда им плохо и поддержать, сидя на твоей кухне и отпаивая их чаем или чем покрепче. Ты ведь продолжаешь сидеть в сторонке и от своей жизни, и от их.
Ты можешь говорить им про то, как они тебе дороги и прятать свои мечты подальше от них, ты можешь говорить, что у тебя все замечательно и рыдать в подушку, ты можешь найти миллион отговорок, когда они заведут речь про встретиться в парке, ты можешь верить их словам про то, что ты для них самый-самый близкий, почти как брат или сестра и некстати обнаружить, что они прячут от тебя свои мечты, они скажут тебе, что всегда поддержат и однажды ты поймешь, что им все равно как ты себя чувствуешь, они скажут тебе... они много чего тебе скажут и ты им тоже, и однажды обнаружишь... Нет, они неплохие, потому что ты хороший и они не хорошие, потому что ты плохой, они, как и ты, существуют, живут, ошибаются, принимают, отвергают, обижают, обижаются, предают, радуются, спасают, топчут, смеются, плачут, им, как и тебе, интересно, что ты про них думаешь, что ты говоришь, как относишься, как воспринимаешь и они также как ты верят в «Ты мне самый близкий», и точно также находят пустое эхо, когда их зовешь. У них миллион друзей в списках разных контактов и записных книжек, только ночью или ранним утром позвонить некому, вечером некому налить вторую чашку чая и отрезать кусочек кекса, почитать книгу и испачкаться красками при сотворении совместного рисунка; у них, как и у тебя, припасенный мешок с мечтами, что они спешат прятать подальше всякий раз, когда видят на горизонте силуэты. Люди умеют топать чужие мечты, и они это, как и ты, знают. Тебе, как и им кажется, что все покинули, ушли по своим делам, разбежались по своим родным компаниям. И только, когда ты наберешься смелости оглянуться, ты заметишь, что твоя жизнь сидит в разноцветном платочке, подобрав ноги под себя, сидит на полу, перебирая твои детские фотографии, отвлекая себя чтением сказок, неловко подсовывает тебе под бок пару новых мечтаний и понимает, что они не дойдут до адресата; она одна наливает себе чай вечером, неловко звеня крышкой от пузатого чайника в ромашках, и поздним вечером идет гулять в одинокий парк к уютным качелям со спинкой и будет сидеть на них, шаркая ножкой по песку.
Она будет верить в тебя и ждать, как никто другой, у нее в запасе целая вечность и вселенской силы вера; она усядется где-то в углу твоего подоконника, высматривая в окне через вечерние сумерки твой силуэт, заварит чабрецовый чай и напротив своей чашки поставит вторую, положив рядом шоколадный пряник на всякий случай. Ей абсолютно наплевать, какой ты: сонный, злой, бедный, богатый, умный, дурак ли, чувствительный или бездушный тип, щедрый, жадный, улыбчивый или хмурый ранним утром. И тем более ей уж точно безразлично, когда ты придешь, потому что она знает, что рано или поздно ты к ней придешь, как бы ты ни бегал от нее и как бы ни сопротивлялся ее компании.
Вот когда ты заметишь ее, пусть смешную, пусть несуразную, пусть неумелую в чем-то, неразговорчивую, когда хочется с кем-то пообщаться, или болтливую, когда хочется тишины, грустную, веселую, дерзкую, несмелую, спокойную, неуемную, в общем, разную, понимаешь, совершенно разную и бесценную, тогда она тебе тихонечко улыбнется, рисуя чудаковатый смайлик на песке или на дождливом окне, а ты почувствуешь слезы на щеках и дикое желание обнять свою жизнь, уткнуться ей в плечо и шепнуть: «Спасибо, что дождалась...».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-30 21:13:00
Переглядів сторінки твору 826
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2025.05.03 21:26
Автор у цю хвилину відсутній