ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ТВОЯ ЖИЗНЬ.

Поняв однажды, что ничто воспринимаемое или мыслимое не может быть вами, вы свободны от своих представлений. Видеть всё как воображаемое, порождённое желанием, необходимо для самореализации. Мы упускаем реальное из-за недостатка внимания
и создаём нереальное избытком воображения.

Нисаргадатта Махарадж.

В большинстве случаев принять то, что многим людям в принципе все равно, что с тобой происходит, сложно. Потому что подобное осознание толкает на встречу с одиночеством, с тем, что ты вдруг обнаруживаешь свою жизнь не совсем заполненной, когда остаешься наедине с собой. Другие, близкие, друзья, хорошие знакомые твою жизнь заполняли, ты где-то сам позволил им заполнять, расчистил для них место в своей жизни и предоставил право действовать, а сам словно бы удалился из собственного жизненного пространства, сел в сторонке и стал наблюдать за происходящим. Есть ли ты в том пространстве? Кто с кем в конечном итоге разговаривает? Ты себя показываешь, проявляешь?
Неудивительно, что остается так мало людей, которым тебе хочется позвонить, позвать в гости, отметить праздник, отослать приглашение на свадьбу, сообщить грустную весть о разводе, порадоваться рождению нового человека или услышать, когда им плохо и поддержать, сидя на твоей кухне и отпаивая их чаем или чем покрепче. Ты ведь продолжаешь сидеть в сторонке и от своей жизни, и от их.
Ты можешь говорить им про то, как они тебе дороги и прятать свои мечты подальше от них, ты можешь говорить, что у тебя все замечательно и рыдать в подушку, ты можешь найти миллион отговорок, когда они заведут речь про встретиться в парке, ты можешь верить их словам про то, что ты для них самый-самый близкий, почти как брат или сестра и некстати обнаружить, что они прячут от тебя свои мечты, они скажут тебе, что всегда поддержат и однажды ты поймешь, что им все равно как ты себя чувствуешь, они скажут тебе... они много чего тебе скажут и ты им тоже, и однажды обнаружишь... Нет, они неплохие, потому что ты хороший и они не хорошие, потому что ты плохой, они, как и ты, существуют, живут, ошибаются, принимают, отвергают, обижают, обижаются, предают, радуются, спасают, топчут, смеются, плачут, им, как и тебе, интересно, что ты про них думаешь, что ты говоришь, как относишься, как воспринимаешь и они также как ты верят в «Ты мне самый близкий», и точно также находят пустое эхо, когда их зовешь. У них миллион друзей в списках разных контактов и записных книжек, только ночью или ранним утром позвонить некому, вечером некому налить вторую чашку чая и отрезать кусочек кекса, почитать книгу и испачкаться красками при сотворении совместного рисунка; у них, как и у тебя, припасенный мешок с мечтами, что они спешат прятать подальше всякий раз, когда видят на горизонте силуэты. Люди умеют топать чужие мечты, и они это, как и ты, знают. Тебе, как и им кажется, что все покинули, ушли по своим делам, разбежались по своим родным компаниям. И только, когда ты наберешься смелости оглянуться, ты заметишь, что твоя жизнь сидит в разноцветном платочке, подобрав ноги под себя, сидит на полу, перебирая твои детские фотографии, отвлекая себя чтением сказок, неловко подсовывает тебе под бок пару новых мечтаний и понимает, что они не дойдут до адресата; она одна наливает себе чай вечером, неловко звеня крышкой от пузатого чайника в ромашках, и поздним вечером идет гулять в одинокий парк к уютным качелям со спинкой и будет сидеть на них, шаркая ножкой по песку.
Она будет верить в тебя и ждать, как никто другой, у нее в запасе целая вечность и вселенской силы вера; она усядется где-то в углу твоего подоконника, высматривая в окне через вечерние сумерки твой силуэт, заварит чабрецовый чай и напротив своей чашки поставит вторую, положив рядом шоколадный пряник на всякий случай. Ей абсолютно наплевать, какой ты: сонный, злой, бедный, богатый, умный, дурак ли, чувствительный или бездушный тип, щедрый, жадный, улыбчивый или хмурый ранним утром. И тем более ей уж точно безразлично, когда ты придешь, потому что она знает, что рано или поздно ты к ней придешь, как бы ты ни бегал от нее и как бы ни сопротивлялся ее компании.
Вот когда ты заметишь ее, пусть смешную, пусть несуразную, пусть неумелую в чем-то, неразговорчивую, когда хочется с кем-то пообщаться, или болтливую, когда хочется тишины, грустную, веселую, дерзкую, несмелую, спокойную, неуемную, в общем, разную, понимаешь, совершенно разную и бесценную, тогда она тебе тихонечко улыбнется, рисуя чудаковатый смайлик на песке или на дождливом окне, а ты почувствуешь слезы на щеках и дикое желание обнять свою жизнь, уткнуться ей в плечо и шепнуть: «Спасибо, что дождалась...».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-30 21:13:00
Переглядів сторінки твору 919
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.03.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній